Відповідні зміни містяться в постанові правління НБУ №150 від 30 листопада 2020 року, яка набирає чинності з 2 грудня 2020 року.

Зокрема банки можуть визначати клас позичальника муніципалітету - емітента цінних паперів на підставі його кредитного рейтингу. У разі відсутності такого рейтингу за гривневими цінними паперами банки мають право визначати клас позичальника на підставі кредитного рейтингу України за міжнародною шкалою, зниженого на один рівень.

Водночас нижню межу діапазону компоненту розрахунку кредитного ризику, що відображає рівень втрат унаслідок дефолту позичальника (LGD), для державних та муніципальних цінних паперів було знижено до 0,6.

НБУ також підвищив значення коефіцієнтів, з якими муніципальні облігації приймаються як застава під час розрахунку кредитного ризику.

Крім того, до 1 січня 2022 року банкам подовжено дозвіл не застосовувати під час визначення прийнятності забезпечення вимогу щодо наявності договору страхування предмета застави.

На думку регулятора, ці зміни сприятимуть активнішій кредитній підтримці банками органів місцевої влади, розвитку регіональних інфраструктурних проєктів та ринку цінних паперів загалом та є продовженням кроків НБУ, які він здійснює для відновлення кредитування та підтримки економіки.