Як свідчать дані річного звіту фінансової установи, ця оцінка краща, ніж за підсумками першого півріччя, коли FMO оцінював зменшення вартості свого портфеля в Україні у 164,1 млн євро, повідомляє Інтерфакс-Україна.

У звіті зазначається, що FMO активно працює в Україні протягом десятиліть. На кінець 2022 року в його портфелі інвестицій було 13 клієнтів, які працюють у секторі агробізнесу, виробництва продуктів харчування та води, а також енергетики (один проєкт в енергетиці було списано у першому півріччі), а вартість портфеля оцінювалася у 117 млн євро.

Уточнюється, що загальна непогашена сума кредитів становить 90 млн євро, за якими визнано знецінення на 43 млн євро. Крім цього, у 2022 році було списано заборгованість двох клієнтів на загальну суму 45 млн євро.

Згідно з документом, хоча вартість вкладень FMO в акціонерний капітал становила на кінець року 51 млн євро, справедлива їх вартість оцінювалася у 23 млн євро. Крім того, видані гарантії клієнтам на 13 млн євро знецінилися у 2022 році на 10 млн євро.

Банк зазначив, що російські інвестиції у нього відсутні, а в Білорусі йдеться про інвестиції в капітал на 18 млн євро.

Водночас банк зазначив, що в 2022 році продемонстрував підтримку української економіки, вклавши $20 млн в новий фонд від Horizon Capital – Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV), який інвестує в технологічні та експортно-орієнтовані компанії, що швидко ростуть. в Україні та прилеглому регіоні і має цільовий розмір $250 млн.

"Повномасштабне російське вторгнення в Україну різко підірвало українську економіку, хоча ІТ-компанії та технологічні компанії продемонстрували стійкість і стали рятувальним колом для країни. Експорт ІТ, який є ключовим джерелом припливу іноземної валюти, знаходиться на історичному піку і продовжує зростати", – наголошується у звіті.

Загалом, наголошує FMO, хоча війни торкнулася всіх українських клієнтів банку, вони продемонстрували стійкість, скоригувавши свої операції.

Згідно зі звітом, війна в Україні, а також економічна та політична кризи в Шрі-Ланці та М'янмі негативно позначилися на портфелі проблемних кредитів банку (NPL), який збільшився з 9,5% наприкінці 2021 року до 11,9% наприкінці 2022 року. Сумарна частка цих трьох країн сягнула майже 31% (трохи більше 200 млн євро). Частка українських активів у NPL за минулий рік зросла з 0% до 14%, шріланкійських – з 0% до 9%.

Нагадаємо, Міністерство економіки працює над розробкою інструментів страхування політичних ризиків для підтримки українського приватного сектору, що дозволить залучити не лише провідні міжнародні інституції, а й приватних міжнародних операторів страхового ринку.