Про це на пресбрифінгу повідомив голова НБУ Кирило Шевченко.

«Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, залишається посилення пандемії COVID-19 та карантинних заходів для її подолання», - зазначив він.

Це може призвести до погіршення споживчих настроїв та пригнічення внутрішнього попиту, що гальмуватиме економічну активність та інфляцію.

У разі швидкої стабілізації ситуації з коронавірусом економіка продовжить відновлюватися, що супроводжуватиметься помірним пришвидшенням інфляції. Основним стимулюючим інструментом виступатиме фіскальна політика, в тому числі очікуване підвищення мінімальної заробітної плати.

Водночас Нацбанк, хоча й проводитиме м'яку монетарну політику, готовий відреагувати підвищенням облікової ставки на пришвидшення інфляції в умовах пожвавлення світової та української економік.

Натомість негативний сценарій розвитку пандемії стримуватиме споживчий попит та уповільнить економічне зростання загалом. За таких умов інфляційний тиск буде слабшим, водночас НБУ зможе надати економіці додатковий монетарний імпульс.

Актуальними залишаються також інші ризики:

- негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;

- ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;

- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та посилення протекціонізму в світі.

Нацбанк з 10 грудня зберіг облікову ставку на рівні 6%.

Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 21 січня 2021 року.