Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів, коментуючи необхідність підвищення податків.

"Попри те, що зібраних податків не вистачає, щоб профінансувати усі потреби безпеки та оборони з початку повномасштабного вторгнення ставки податків не зростали – ні ПДВ, ні на прибуток, ні ПДФО, ні військовий збір. Навпаки – у 2022 році було запроваджено ряд пільг, щоб підтримати громадян та бізнес і дати час їм пристосуватися до нових умов", – нагадали у Мінфіні.

Як наслідок, в Україні у 2023 році податкові надходження до зведеного бюджету разом із ЄСВ становили 32,4% від ВВП, що нижче навіть за рівень довоєнного 2013 року (37%) та 2021 року (33,1%), підрахували у Міністерстві фінансів.

Податків не вистачає на фінансування Сил оборони

"Для порівняння середній рівень зібраних податків до ВВП у країнах ОЕСР у 2022 році – 34%. За даними ОЕСР у Польщі цей показник становив у 2022 році 35,2%, Словаччині – 34,8%, Угорщині – 33,2%", – зауважили у міністерстві.

Водночас потреби сектору безпеки та оборони зростають, наголосили у Мінфіні.

"Саме тому важливо забезпечити прийняття змін до Податкового кодексу у другому читанні, щоб мати ресурси для фінансування Збройних Сил як до кінця 2024 року, так і у 2025 році", – закликають у міністерстві.

Як повідомлялося, минулої п'ятниці Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт №11416-д про історичне збільшення податків. Очікується, що Верховна Рада розгляне його цього тижня.

Зокрема, допрацьований законопроєкт передбачає:

збільшення військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%;

впровадження ВЗ для ФОПів;

50% податок на банки;

збільшення мінімального податкового зобов’язання для земель;

25% податок на прибудок для фінансових компаній;

звільнення кешбеку від оподаткування;

перехід на помісячну звітність по ПДФО;

збільшення ренти на видобуток щебня.

Водночас відтермінувати набрання чинності законом на 1 листопада, а також частково замінити збільшення податків на підвищення ПДВ уряд відмовився.