Про це йдеться у дослідженні Gremi Personal, повідомляє "Мінфін".

За умови, що макроекономічна ситуація у четвертому кварталі відповідатиме ринковим очікуванням, конкуренція між роботодавцями за персонал може почати посилюватися вже наприкінці цього року, а в першій половині 2026 року перейти у фазу системного зростання попиту на робочу силу.

Зокрема, 27% опитаних Gremi Personal компаній у цей період планували розширювати штат, 67% ‒ залишити його без змін, і лише 6% ‒ скорочувати. Рівень мотивації працівників у більшості компаній залишався стабільним: про її зростання повідомили 18% респондентів, про зниження ‒ 15%. Плинність кадрів також мала тенденцію до стабілізації ‒ 21% компаній зафіксували її зменшення.

"Після складних 2023-2024 років ми бачимо, що настрої керівників польських компаній поступово поліпшуються. І хоча влітку ринок праці демонстрував охолодження, значна частина бізнесу налаштована збільшувати найм робочої сили, очікуючи пожвавлення внутрішнього попиту", ‒ зазначають аналітики.

За збереження поточної економічної динаміки Польща може завершити рік із одним із найкращих макроекономічних показників у Європі, що створить підґрунтя для покращення ситуації на ринку праці. Протягом 2025 року, зокрема у третьому кварталі, бізнес зменшував попит на працівників через нижчі, ніж очікувалося, темпи продажів, унаслідок чого умови на ринку праці наразі диктують роботодавці.

Для українців, які вже працюють у Польщі або планують релокацію, ці тенденції загалом мають позитивний характер. Посилення конкуренції між роботодавцями може сприяти зростанню зарплат у ключових секторах ‒ виробництві, логістиці, харчовій промисловості, будівництві та сфері послуг.

Крім того, очікуване пожвавлення інвестиційної активності в польській економіці може призвести до збільшення кількості довгострокових контрактів, що є особливо важливим для українських працівників, які розглядають Польщу як стабільний ринок праці.

Як повідомлялося, в 2025 році рівень зайнятості серед довоєнних українських іммігрантів у Польщі сягнув 92%, тоді як серед українців, які переїхали після початку повномасштабного вторгнення, працювали вже 78%.

Зайнятість українців загалом покращилася: серед біженців зросла частка осіб зі стабільною роботою, водночас рівень безробіття зменшився. Крім того, українці дедалі рідше погоджуються на некваліфіковану працю, хоча приблизно 36% і надалі зайняті не за фахом.