Про це пише Reuters із посиланням на митні дані, передає Європейська правда.

Зокрема, дані, про які раніше не повідомлялося, свідчать про те, що росії вдалося обійти санкції, які блокують імпорт готівки, і дозволяють припустити, що долари та євро залишаються корисними інструментами для торгівлі та подорожей, навіть попри те, що москва прагне зменшити свою залежність від твердої валюти.

Митні дані, отримані від комерційного постачальника, який реєструє та узагальнює інформацію, показують, що готівка ввозилася в росію з таких країн, як ОАЕ та Туреччина, які не запровадили обмежень на торгівлю з росією. Країна походження більш ніж половини загальної суми не була вказана в документах.

У грудні уряд США пригрозив штрафними санкціями фінансовим установам, які допомагають росії обходити санкції, і запровадив обмеження проти компаній з третіх країн протягом 2023 і 2024 років.

За словами керівника інвестиційного відділу Astra Asset Management в росії Дмитрія Полевого, багато росіян все ще хочуть мати готівкову іноземну валюту для поїздок за кордон, а також для невеликого імпорту і внутрішніх заощаджень.

"Для приватних осіб долар все ще залишається надійною валютою", – сказав він в інтерв'ю Reuters.

Митні документи охоплюють період з березня 2022 року по грудень 2023 року, і Reuters не змогло отримати доступ до більш свіжих даних.

Документи свідчать про сплеск імпорту готівки безпосередньо перед вторгненням. У період з листопада 2021 року по лютий 2022 року в Росію було ввезено банкнот доларів і євро на суму $18,9 млрд, тоді як за попередні чотири місяці – лише $17 млн.

російський центральний банк швидко обмежив зняття готівкової іноземної валюти фізичними особами після вторгнення в Україну, намагаючись підтримати рубль.

Згідно з даними, з лютого 2022 року до кінця 2023 року з росії було вивезено лише $98 млн у доларових та євро банкнотах.

Приплив іноземної валюти, навпаки, був набагато вищим.

Як повідомлялося, "Московська біржа" 13 червня припинила операції з доларами та євро після того, як Мінфін США вніс її до чорних списків разом із ключовими розрахунковими структурами — Національним кліринговим центром та Національним розрахунковим депозитарієм.