Про це розповіли учасники круглого столу «Банки-2022: яким буде наступний рік для грошового ринку», проведеного «Фінансовим клубом».

«Якщо наші позичальники – середній бізнес, корпорації – всі будуть мати аудійовану звітність, якщо зникнуть такі поняття, як «управлінська звітність» і «фінансова звітність», якщо не треба буде комбінація ФОПів і офшорних компаній, а буде застава у вигляді акцій, які в лістингу на біржі, і не треба буде оцінювати цехи і щось інше, це буде сприяти швидкості змін. Ми готові будемо в інших секторах, крім споживчого кредитування, давати нові якісні продукти», – каже голова наглядової ради Альфа-Банку Роман Шпек.

Позичальники мають стати для банків «адекватними партнерами». «Ми пішли в споживчому кредитуванні назустріч покупцям наших послуг, а в інших секторах покупці ще так не змінюються. Ще ті структурні зміни, про які так багато говорять і пишуть, в тому числі в меморандумах, вони більше залишаються на місці. І через це зміни в корпоративному кредитуванні повільніші, ніж в роздрібному секторі», – пояснив банкір.

НБУ прагне сприяти цим змінам. «Банківська система є локомотивом цих реформ. Вона попереду, а інші сектори і економіка відстають. Судова реформа вже давно на часі, і ми в межах тих можливостей, які є в Нацбанку, підштовхуємо, намагаємося сприяти цьому», – сказав заступник голови НБУ Ярослав Матузка.

«У нас є мрія на наступний рік з приводу державних компаній. Укрексімбанк хоче і буде працювати більше як банк розвитку, як ЄБРР, і ми хочемо ковенантами допомагати підвищувати рівень bankability державних компаній», – зазначила голова наглядової ради Укрексімбанку Оляна Гордієнко.

Вона нагадала, що реформа корпоративного управління мала початися з формування урядом політики державної власності. «Це документ, який мав об’єднати стратегії, розуміння і бачення, як по банках, так і по державних компаніях. І в тому числі відповісти на питання, хто кого, скільки і навіщо фінансує», – сказала вона.