П'яти основним фігурантам даного злочину, серед яких діючий голова Національного банку України Кирило Шевченко (ексголова правління Укргазбанку), колишні та чинні високопосадовці банківських установ 6 жовтня повідомлено про підозру у розтраті 206 млн грн коштів Укргазбанку в 2014-2019 роках, шляхом зловживання своїм службовим становищем, та у службовому підробленні.

Про це повідомила САП.

Дії учасників організованої групи кваліфіковано за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем); ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) КК України.

Максимальна санкція – позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

В НАБУ заявили, що оскільки місцеперебування Кирила Шевченка наразі невідоме, про підозру йому повідомили в порядку ст. 278, ст. 135 КПК України, а саме – залишили в адміністрації за місцем його роботи, саме – в Національному банку України.

Через такі самі обставини у такому ж порядку повідомили про підозру й одному з заступників Укргазбанку та заступнику директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами цієї держустанови.

Дії посадовців Укргазбанку (посади на момент вчинення злочину в 2014-2019 роках) кваліфіковані:

– голова правління - ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

– два заступники голови правління - ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

– директор департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами - ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

– заступник директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами - ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Слідство встановило, що посадовці Укргазбанку у листопаді 2014 році запровадили схему виведення коштів із держбанку через сплату послуг псевдопосередникам нібито за залучення коштів великого бізнесу та державних установ і підприємств.

Насправді ж посередництво відбувалося лише на папері: клієнти розміщували кошти в державному Укргазбанку на депозити за власною ініціативою або ж згідно з порядком, запровадженим для держсектору Кабміном. Натомість держбанк, на підставі фіктивних актів виконаних робіт, справно сплачував псевдопосередникам за послуги, які ті ніколи не надавали, та про яких більшість клієнтів банку навіть не знала.

Псевдопосередниками ж виявилися фізичні особи-підприємці, самозайняті та юридичні особи. Більшість із них зареєстрували виключно для участі у наведеній схемі: після отримання коштів ці суб’єкти припиняли свою діяльність, і не здійснювали іншої активності, крім зазначеної у фіктивних актах виконання послуг.

Наведену схему залучення коштів не використовував жоден із решти державних банків в Україні. А після активізації слідчих дій із боку НАБУ та САП її прикрили й в самому Укргазбанку. Однак за час її існування (з листопада 2014 року по березень 2020 року) держустанова здійснила понад тисячу перерахувань на адресу 52 псевдопосередників, витративши на це, як вважає слідство, незаконно понад 206 млн грн.

Організатором схеми НАБУ та САП вважають Кирила Шевченка, який в 2014 році став першим заступником голови правління Укргазбанку, а невдовзі його очолив за рішенням уряду. Він ініціював зміну внутрішніх документів для легітимізації схеми, усував перешкоди для вчинення злочину через використання владних повноважень, затверджував умови співпраці з посередниками та здійснював контроль за виплатами.

Підозри НАБУ та САП ґрунтуються на низці експертиз, допитів свідків, обушків, тимчасових доступів, інформації, отриманої від клієнтів банку, оглядах комп’ютерної техніки та мобільних телефонів із детальним листуванням між учасниками щодо вказаної схеми, вилучених документів.

НАБУ та САП встановлюють інших учасників корупційної схеми.

Факти викладені в повідомленні про підозру не стосуються періоду перебування діючого голови Нацбанку на посаді та виконання ним повноважень керівника центрального банку України.

Досудове розслідування, в ході якого діям усіх причетних до вчинення вказаного злочину осіб буде надано належну правову оцінку, триває.