За відповідний законопроєкт №1111 у другому читанні та в цілому проголосували 279 народних депутатів.

Зазначимо, що цей закон є новою редакцією закону «Про фінансовий лізинг».

Закон визначає, що фінансовий лізинг – це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу:

• майно, що належить лізингодавцю на праві власності та було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем,

• майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов.

Державне регулювання та нагляд на ринку фінансового лізингу здійснює Національний банк.

Законом визначено ознаки фінансового лізингу.

Лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об’єктом фінансового лізингу та виконується хоча б одна з таких ознак (умов):

• об'єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75% його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі договору фінансового лізингу, або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об'єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором фінансового лізингу або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу;

• сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об’єкта фінансового лізингу або перевищує її;

• балансова (залишкова) вартість об'єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більш як 25% первісної вартості (ціни) такого об'єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу тощо.

Закон також визначає об’єкти фінансового лізингу. Таким об'єктом може бути майно, визначене індивідуальними ознаками та відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого законом не встановлено обмежень про передачу його в лізинг.

При цьому не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 закону «Про оренду державного та комунального майна».

Законом прописаний єдиний порядок регулювання відносин, пов'язаних з фінансовим лізингом і окремих його видів та форм. Встановлено чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу та істотні умови договору фінансового лізингу.

При цьому надавати послуги фінансового лізингу зможуть лише ті суб'єкти, які придбали в установленому законом порядку відповідний статус.

Прийняття закону дозволить істотно розширити використання лізингу як альтернативи довгострокового фінансування придбання транспорту, обладнання, іншої техніки та нерухомості.

4 лютого 2020 року Верховна Рада схвалила цей законопроєкт за основу у першому читанні.

Торік обсяг ринку фінансового лізингу скоротився на 33% і склав 21,2 млрд грн. Водночас у III кварталі ринок фінансового лізингу зріс на 62% до другого та на 41% до I кварталів 2020 року та склав 9,131 млрд грн.