Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Розвиток мікро- і МСБ як важливий елемент відновлення української економіки», проведеного «Фінансовим клубом».

«Десь 5% клієнтів мали потребу в релокації. Основна проблематика стосувалася клієнтів, які потрапили в окупацію. Усі інші клієнти, які знаходяться на підконтрольній Україні території, так чи інакше продовжують працювати», – зазначив начальник управління розвитку кредитного бізнесу ПУМБ Віктор Харковець.

Такий самий показник і у банку «Глобус». «У нас близько 5% бізнесів були релоковані. Ми готові були йти на реструктуризацію кредитів, але більшості клієнтів, які релокувалися, навіть відстрочка, реструктуризація не потрібні були. Їм достатньо було на три місяці відстрочити погашення тіла кредиту», – каже перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.

Найбільша кількість запитів була навесні. «У нас були саме весною дуже високі запити і очікування на релокацію. А після того, як частина території була звільнена, ми побачили інший процес, що бізнес повертається назад. І запит на релокацію суттєво зменшився», – розповів Віктор Харковець.

«У нас десь до 10% клієнтів перемістилося. Частина з них дійсно потребували підтримки саме для переміщення, для релокації бізнесу. Але наші очікування запитів фінансування релокації були більшими, ніж ми фактично отримали заявок. Клієнти або справлялися власним коштом, власними зусиллями, або за допомогою державної підтримки по програмі релокації», – каже директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко.

Державна підтримка була важливою. «Частково підтримку із релокацією надавала держава, частково надавали банки у вигляді кредитів, в тому числі ми кредитували клієнтів, які потребували фінансування витрат на перевезення, перезапуск бізнесу. І робили це в рамках державної програми підтримки «5-7-9%», в рамках надання державних портфельних гарантій, і ми фактично повністю використали ліміт 2,5 млрд, який надала нам держава протягом 2022 року», – пояснив Віктор Харковець.

Укргазбанк навів приклади реалізованих проєктів з релокації. «Запити були переважно з ремонту приміщення, яке підприємці винайняли, і адаптація його для переміщення бізнесу, або для закупівлі того обладнання, яке залишилося на окупованій території або пошкоджено. Зазвичай бізнес переміщувався частково або повністю», – розповіла Тетяна Корнієнко.

Частина клієнтів повернулися з релокації. « І вже в нас є клієнти, які навіть повернулися в Харків після того, як переміщалися в західні регіони. Клієнти повертаються в свої рідні регіони. А частина після релокації свого бізнесу залишається в більш безпечному місці та не планує найближчим часом повертатися. І є клієнти, які в силу своїх бізнес-процесів не могли релокуватися і продовжували роботу в умовах війни на своїй бізнес-території. Той же агробізнес, або статичний бізнес, який важко релокувати. Було багато клієнтів, які думали релокуватися, але після звільнення вирішили залишитися на своїй бізнес-території», – розповіла Тетяна Корнієнко.