За нього проголосували усі 10 присутні члени комітету (один був відсутній).

Про це йдеться в опублікованих сьогодні підсумках дискусії членів комітету за 24 липня.

Учасники дискусії погодилися, що в умовах посилення інфляційного тиску, вищого прогнозу інфляції та потенційної можливості реалізації частини проінфляційних ризиків таке рішення НБУ матиме заспокійливий вплив на інфляційні та курсові очікування.

"Це важливо в контексті завдання НБУ підтримувати належний рівень реальної дохідності гривневих інструментів, що обмежуватиме тиск на валютному ринку та сприятиме наближенню інфляції до цілі 5% на прогнозному горизонті. У цьому контексті один із членів КМП звернув увагу, що розворот інфляційного тренду та послаблення гривні відобразилися й на результатах опитувань учасників ринку та експертів. Значна частина з них у липні вже не бачила підстав для подальшого зниження облікової ставки", – йдеться у заяві.

На їхню думку, реалізація проінфляційних ризиків у короткостроковій перспективі є куди більш імовірною, ніж дезінфляційних. Є висока вірогідність, що можуть реалізуватися негативні шоки з боку пропозиції овочів та інших сирих продовольчих товарів, зокрема через дуже спекотну та посушливу погоду.

З ними не погодилися кілька учасників дискусії, які припустили, що інфляція може піти за нижчою траєкторією. Відповідно призупинення циклу зниження облікової ставки, хоча й доречне наразі, але не має тривати довго.

Як зауважив один із членів КМП, у червні вперше за тривалий час відбулося, нехай і незначне, але скорочення обсягів та частки гривневих строкових депозитів у банківській системі, попри збереження додатних ставок у реальному вимірі. Подібні тенденції спостерігалися й на ринку ОВДП: інтерес до державних облігацій з боку фізичних осіб дещо знизився, роловер червневих погашень був неповним, а інвестори більше зосереджувалися на цінних паперах з короткими строками погашення.

Водночас попит на валюту зріс, що посилило тиск на курс гривні та призвело до певної нервозності економічних агентів. У результаті НБУ довелося заспокоювати ринок як валютними, так і вербальними інтервенціями. За таких умов подальше пом’якшення монетарної політики може негативно позначитися на очікуваннях, закріпити тенденцію до зниження інтересу до гривневих активів і провокувати додатковий попит на валюту. Отже, НБУ доцільно призупинити цикл зниження облікової ставки та активніше застосовувати заходи з підтримання стійкості валютного ринку.

Один з учасників дискусії додав, що нейтральний рівень реальної ставки у 2016-2019 роках оцінювався НБУ на рівні 3-4%. Тому за поточних умов (високих воєнних ризиків) реальний рівень облікової ставки на рівні 5-6% не є надмірним.

Двоє інших членів КМП погодилися, що збереження незмінної облікової ставки в липні є доцільним, ураховуючи пришвидшення інфляції та посилення занепокоєння економічних агентів, однак заперечили визначення поточної привабливості гривневих активів як маржинальної. На їхню думку, охолодження інтересу до гривневих заощаджень є ситуативним. Воно пов’язане передусім із психологічними чинниками через тимчасове послаблення курсу гривні та певне погіршення курсових очікувань.

Водночас реальні ставки за гривневими активами, на думку цих учасників дискусії, і надалі з досить високою премією перевищують як поточний, так і очікуваний рівні інфляції.