Про це розповіли учасники круглого столу «Фінансове онлайн-шахрайство та боротьба з ним: від боротьби з соціальною інженерією до використання технологій забезпечення захищених платежів», проведеного «Фінансовим клубом».

«Методи шахраїв більшою мірою не змінилися, але фокус шахрайських кампаній змістився. Якщо раніше був фокус на родичах, начебто «щось сталося з ними». То зараз фокус змістився на державні виплати і різноманітні донати. І на це також впливає психологічний стан українців, тому що під час війни ми всі не «норм», і можливе зменшення критичного мислення. Тому більшою мірою люди піддаються на такі шахрайські дії», – розповіла заступниця директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.

Ольга Василєва пояснила, як це працює: «Дуже великий трафік йде саме на операції донатів і шахрайство із різноманітними сервісами виплат. Тобто приходить людині повідомлення про виплати, і далі пропонується перехід за посиланням на фішинговий сайт. Їх дуже багато було виявлено».

Українці мають бути обережними, коли бачать заклики залишити свої персональні та фінансові дані на невідомих сайтах. «Зараз шахраї роблять акцент на отриманні допомоги від держави, від міжнародних організацій, навіть не на виграшах. І ще фішингові посилання, як і створення платежів під впливом шахраїв», – перерахував ризики для клієнтів член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко.

В повідомленнях про виплати часто розміщуються посилання на фейкові сторінки банків, через які українці фактично добровільно передають шахраям конфіденційні дані. «Приклад. Приходить СМС про виплати від ООН чи Червоного хреста. Там 5-10 тис. грн, якщо хочеш отримати, то зайди за посиланням на Приват, Райф, Ощад, в яких 80% ринку. Ти заходиш, а там копія сайту банку, яку шахраям не складно намалювати. Пенсіонер вводить всі дані і далі в нього крадуть кошти», – пояснив заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку Антон Тютюн.

На його думку, якщо молодь і люди середнього віку більш фінансово обізнані і встановлюють ліміти на карткові платежі, випускають окремі картки для інтернет-шопінгу й встановлюють інші запобіжники, то людям старшого віку складніше наздогнати темпи розвитку цифрової економіки.

«Ми вже роками навчаємо клієнтів, в нас дуже багато мільйонів пенсіонерів і багато соціального сегменту. Ми проводимо дуже велику роботу з ними, але в них інші тригери, інша поведінка, вони в інший час народилися, – пояснює Антон Тютюн. – Суттєва категорія населення в нашій країні просто не може наздогнати ці зміни, і вони будуть надалі попадатися на це шахрайство. Тому нам потрібно речі вирішувати системно на рівні навіть не банків, а правоохоронних органів».

Вимагання передплати на картку за товар також може бути ознакою шахрайства. «Один з видів шахрайства, яке ми бачимо як компанія, пов’язана з логістикою, – це фіктивні відправки. Окрім донатів та волонтерських переказів є ще велика логістика – волонтерська, військова. Люди купують багато товарів, але часто купують «кота у мішку», – каже директор з інновацій NovaPay Олексій Рубан.

Цьому є протидія – сервіси післяплати. «Це те, що називається «безпечні угоди», коли продавець не отримає гроші, поки покупець не отримав товар. В нас це називається Safe Service. В інших гравців інші сервіси», – розповів Олексій Рубан.

«У нас є досить класне рішення спільно з Rozetka. У нас є можливість приймати платежі навіть за товари мерчантів Rozetka в точках видачі Rozetka, що дає клієнту можливість подивитись товар, а потім оплатити його. На Prom є Промоплата. Плюс Prom як маркетплейс гарантує певною сумою, що якщо щось піде не так, він компенсує втрати клієнта», – зазначив комерційний директор RozetkaPay Олексій Миропольський.

Він радить шукати баланс між сервісом та безпекою. «Шахраї будуть постійно знаходити слабкі місця. Ми в ролі наздоганяючих і, напевно, маємо дуже швидко реагувати на виклики, які створюють шахраї, впроваджувати ті чи інші речі дуже швидко», – зазначив він.

Його компанія стикається з невисоким рівнем шахрайства. «Але якщо є зміна навіть на долі відсотка, то ми відразу шукаємо, де і що відбувається, щоб на це звернути увагу і вирішити проблему, щоб не отримувати скарги від покупців», – пояснив Олексій Миропольський.