«З боку НБУ немає жодного невиконаного зобов’язання перед МВФ, – заявив голова НБУ в інтерв’ю ZN.UA. – Ми чимало зробили. Наприклад, прийняли трирічні плани скорочення «токсичних» кредитів у держбанках на Раді фінстабільності, і за останні два місяці рівень цих кредитів у держбанках вже суттєво скоротився».

Але не всі ще структурні показники виконані.

«НБУ спільно з Верховною Радою залишилося виконати єдиний структурний показник – внести зміни до закону про банки та банківську діяльність, але і тут ми вже на фінальній стадії виконання», – зазначив він.

Кирило Шевченко розповів подробиці перемовин України з МВФ.

«Дискусія щодо проєкту бюджету наступного року триває і консенсус буде досягнуто. Але є певні занепокоєння щодо антикорупційної політики. Ці питання лежать за межами мандату НБУ», – наголосив він.

Обговорює МВФ з Україною і розмір дефіциту бюджету на 2021 рік, який, як повідомлялося раніше, уряд пропонував затвердити на рівні 6% від ВВП, тоді як МВФ погоджувався не більше ніж на 5,4%.

«Наразі тривають обговорення наших партнерів у МВФ із Мінфіном і Мінекономрозвитку навколо кількох ключових бюджетних показників. Зокрема, щодо рівня доходів, розміру дефіциту бюджету та його фінансування. Ми розуміємо, що у середньостроковій перспективі бажано було б звузити дефіцит бюджету до 2–3% від ВВП, але у нинішніх умовах, коли економіка потерпає від кризи, це дуже важко», – розповів Кирило Шевченко.

Питання у МВФ виникли і до того, як Україна витрачає «ковідні» кошти.

«Також одне з дискусійних на сьогодні питань, наскільки я знаю, це питання видатків держбюджету з Фонду боротьби з COVID–19», – зазначив очільнику НБУ.

Голова НБУ вважає, що зараз для України важлива не кількість траншів, а саме факт продовження плідної співпраці: «МВФ – це не про гроші, це про довіру. І я сподіваюся, що українська сторона зробить все можливе для того, щоб до кінця року фінансування з боку МВФ відновилося».

Владі сподобалося жити в умовах кризи, яка дозволяє витрачати набагато більше, ніж держава має коштів. Тому в 2021 році, коли економіка має зрости на рекордні 4,6%, дефіцит бюджету сягне 270 млрд грн – майже того ж рівня, що і в поточному році, коли через пандемію ковіду економіка України занурилася в рецесію. Експерти не вважають запропонований дефіцит, що втричі перевищує норму, виправданим, і пояснюють його бажанням влади не програти чергові вибори (читайте "Команда Зеленського нав’язує Україні життя в борг").