Ексзаступник голови АРМА та експерт антикорупційного комітету Верховної Ради Павло Великоречанін вважає це рішення важливим через відсутність в Україні повноцінного законодавчого регулювання обігу віртуальних активів.

«Раніше у разі арешту криптоактивів ми вважали єдиним можливим шляхом саме їх реалізацію, а не управління. Суд в ухвалі від 14 серпня абсолютно правильно підкреслив волатильність крипти та відсутність у АРМА повноважень на інший спосіб управління, крім реалізації», – сказав він в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна».

За його словами, після продажу 8,3 млн USDT отримані кошти мають бути розміщені на депозиті. Це, на думку Великоречаніна, дозволяє зберегти їхню вартість і зменшує ризики для держави.

Проблема полягає в тому, що українське законодавство досі не визначає повноцінний механізм управління віртуальними активами. Водночас криптоактиви можуть бути арештовані у межах кримінального провадження, що створює питання щодо їх зберігання та недопущення втрати вартості.

«Головна проблема полягає в тому, що віртуальні активи за законодавством не визнані повноцінним засобом платежу чи класичним майном у цивільно-правовому розумінні для стандартного управління АРМА», – зазначив експерт.

Він звернув увагу, що криптовалюта є високоволатильним активом. Саме тому її тривале зберігання в первісному вигляді може призвести до значних втрат. За словами Великоречаніна, деякі криптовалюти протягом року можуть втратити 50% або більше своєї вартості.

Водночас він наголосив на колізії між необхідністю швидко реалізувати криптоактиви та встановленою процедурою продажу майна через «Прозорро.Продажі».

«Тож наразі єдиний юридично можливий шлях управління криптоактивами — це саме їх реалізація на ринкових умовах через "Прозорро.Продажі" і розміщення отриманих від реалізації коштів на депозиті чи купівля за їх рахунок військових облігацій», – сказав Великоречанін.

При цьому він поставив під сумнів практичну реалізацію процедури продажу криптовалюти через відсутність належного нормативного регулювання.

«Якщо АРМА процесуально не може реалізувати відповідні криптоактиви через брак законодавчого регулювання, то простіше було залишити їх під арештом у органу досудового розслідування, аніж просто переказувати з гаманця на гаманець "для галочки"», – вважає ексзаступник голови агентства.

Окреме питання, за його словами, стосується доступу до криптогаманця АРМА. «У кого є доступ до цього гаманця і яким актом законодавства врегульовано порядок надання такого доступу та відповідальності відповідної особи невідомо», – зазначив Великоречанін.

Він також навів міжнародний досвід. За даними дослідження Європолу 2024 року, у більшості країн арештовану криптовалюту або зберігають до завершення кримінального провадження, або конвертують у фіатні кошти, щоб уникнути ризиків через коливання вартості. Для зберігання активів правоохоронці часто використовують апаратні криптогаманці, а для продажу – криптовалютні біржі та спеціалізовані платформи.

Водночас, за словами Великоречаніна, у дослідженні Європолу немає прикладів класичного управління арештованою криптовалютою – тобто передачі її сторонньому управителю для збереження або збільшення економічної вартості.

Рішення Печерського суду щодо 8,3 млн USDT фактично створює окремий прецедент для АРМА, однак, на думку експерта, остаточно проблему можна вирішити лише через чітке законодавче врегулювання обігу та управління віртуальними активами.