Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

«Через війну у нас великі складнощі з державними статистичними даними, які є базовими для розрахунку всіх макроекономічних показників в державі. Зокрема — такого базового розрахунку, як кількість населення. Якщо ми не знаємо кількість населення, нам часом складно оцінювати прості показники. Тому що ми не розуміємо причину: чи це відбувається у зв’язку з тим, що люди гинуть на фронті, чи у зв’язку з тим, що є міграція населення за кордон», — зазначила вона.

За словами Карнаух, ризики тінізації є в різних секторах економіки, але їхня природа відрізняється.

«Треба оцінювати галузь всередині і дивитися, які є причини і простір. Умови ведення бізнесу у всіх різні. Як можна порівняти роздрібну торгівлю з ринком пального?» — сказала очільниця ДПС.

Як приклад вона навела підакцизну групу товарів. Там, за її словами, рівень тіні визначається не помилками, а свідомим небажанням дотримуватися законодавства, обсягом контрафакту, виготовленням продукції та реалізацією за готівку. Водночас у роздрібній торгівлі — інша ситуація та інші економічні причини.

«Не дотримуються рівня офіційної заробітної плати, платять у конвертах. Відповідно зменшується база оподаткування з ПДФО. Це відбувається внаслідок того, що багато хто вважає надмірним навантаження на фонд заробітної плати у вигляді ПДФО, військового збору та ЄСВ», — розповіла Леся Карнаух.

На початку року голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні оцінюється у понад 1 трлн грн, що створює нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі.