«У 2022-му банки рефінансували позичальників на один-два сезони для можливості поновлення ними операційної діяльності. І з кінця 2023 року мали би початися платежі для зниження боргу за такими кредитами, проте не всі клієнти зможуть у повному обсязі виконати взяті на себе зобов’язання. Тому одним із завдань 2024 року стане якісне проведення другого етапу реструктуризацій», – пояснила керівниця напряму.

Другим трендом стане подальший перерозподіл ринку кредитування агровиробників між державними банками та приватними банками з українським капіталом: вони будуть відвойовувати частку ринку в банків з іноземним капіталом, які в умовах війни не будуть робити ставку на збільшення свого портфеля.

За словами Олександри Єгорцевої, третім трендом стане подальше зростання боргового навантаження агровиробників та збільшення частки банківського фінансування у структурі бюджету посівної.

Очікується подальша зміна структури посівних площ на користь нішевих культур і культур, що мають переробку в Україні. «У нас є клієнти, які починають сіяти коріандр та гречку, збільшують посівні площі проса, вирощують часник у Харківській області. Це дуже рентабельні напрями», – уточнила Олександра Єгорцева.

Крім того, збільшуватимуться інвестиції в переробку агропродукції, зокрема в проєкти розвитку тваринництва, яке в умовах низьких цін та логістичних проблем дає змогу рівномірно розподіляти грошові потоки й давати синергію з рослинництвом.