Про це заявив голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк під час онлайн-дискусії, організованої Incrypted.

За його словами, держава має не створювати ринок віртуальних активів з нуля, а врегулювати вже наявний попит та діяльність бізнесу.

«Коли країна посідає перше місце у світі за рівнем криптоактивності на душу населення, ми вже не можемо говорити про віртуальні активи як про нішеве явище», — зазначив Семенюк.

Йдеться, зокрема, про легалізацію діяльності постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами. Після появи правового поля в Україні мають бути визначені правила для сервісів купівлі, продажу та обміну криптоактивів, їх зберігання, стейкінгу та інших продуктів.

Окремим напрямом Семенюк назвав токенізацію реальних та фінансових активів — RWA (Real World Assets). За його словами, технологія розподіленого реєстру може використовуватися для цифрового представлення прав на реальні активи або фінансові інструменти та створення нових моделей залучення капіталу.

«Для мене стратегічна мета значно ширша, ніж просто легалізація криптовалют. Ми говоримо про можливість поєднати технології віртуальних активів із традиційним фінансовим ринком», — сказав голова НКЦПФР.

Водночас одним із ключових питань залишається доступ легального крипторинку до банківської та платіжної інфраструктури. Семенюк зазначив, що сам закон не вирішить усіх питань взаємодії криптобізнесу з банками, однак без чітко визначеного правового статусу така взаємодія повноцінно розвиватися не зможе.

Учасники дискусії серед ключових умов розвитку легального крипторинку також назвали зрозуміле оподаткування, доступ до банківської інфраструктури та передбачувані правила авторизації.

«Ми конкуруємо за цей бізнес не у вакуумі. Компанія може обрати юрисдикцію, де правила зрозуміліші й простіші. Тому наше завдання — не зарегулювати ринок, а зробити так, щоб в Україні було вигідно працювати легально», — наголосив Семенюк.