Себастіан Рубай пропонує не поспішати із революційними змінами Себастіан Рубай пропонує не поспішати із революційними змінами

Україні небезпечно бездумно копіювати європейський платіжний досвід

Просте копіювання європейських регуляцій зашкодить українському платіжному ринку.

Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Неринкове регулювання ставки інтерчейндж: ризики і загрози для банківської системи», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».

«Єдиний аргумент, який я чув на підтримку цього закону, – треба дивитися на Західну Європу, де інтерчейндж набагато менше. Це порівняння неправильне, тому що треба порівнювати порівнюване. Україна знаходиться в ситуації, коли треба розвивати безготівкові платежі. А кількість POS-терміналів у Західній Європі, якщо брати на душу населення, в 3-4 рази вище, ніж в Україні», – розповів голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл.

За його словами, Україні, щоб домогтися такого ж рівня розвитку безготівкових платежів, треба більше інвестувати в інфраструктуру ринку, а не позбавляти банки коштів для таких інвестицій.

«Україні, щоб дійти до ситуації, яку можна порівняти з Європою, треба інвестувати. Якщо буде ухвалено такий закон, не буде грошей на такі інвестиції. І всі почнуть рухатися в бік готівки. Це не буде корисно ані для банків, ані для клієнтів, ані для держави, ані для ритейлерів», – сказав він.

Про недостатню кількість POS-терміналів говорять і в Нацбанку. «У нас близько восьми терміналів на тисячу населення, а в країнах, на які ми намагаємося рівнятися, 12-17 терміналів – в півтора – два рази у нас нижчий ступінь покриття», – розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан.

Депутати в жовтні подали законопроєкти № 4178 і № 4178-1, якими запропоновано знизити в Україні комісію за послуги банку-еквайра з 1,6-2% до 0,5-1,4%, а комісію інтерчейндж для банку- емітента, що входить в неї, – до 0,3-0,9%. Депутати посилаються на досвід ЄС, який в 2015 році примусово знизив ставку інтерчейдж для дебетових і кредитних карток до 0,2-0,3%.

«Щоб робити революційні зміни на ринку, треба добре їх підготувати. У Польщі зміни готувалися три роки. Причому вони грунтувалися на глибокому аналізі впливу на ритейлерів, банки, клієнтів, – говорить заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай. – Українські законопроєкти передбачають посилення кешлесу, але немає аналізу, наскільки це допоможе кешлесу і яким буде вплив на головних учасників. Розмова зводиться до порівняння ціни в Україні та Європі, і кажуть, що у нас дорого. Але у нас стан економіки принципово відрізняється від Європи. Рівень кешлесу в Україні значно відстає від Західної Європи».

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь