![Себастіан Рубай пропонує не поспішати із революційними змінами](/media/k2/items/cache/8d2509f253c918193fde186a5535cef2_M.jpg)
Україні небезпечно бездумно копіювати європейський платіжний досвід
Просте копіювання європейських регуляцій зашкодить українському платіжному ринку.
Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Неринкове регулювання ставки інтерчейндж: ризики і загрози для банківської системи», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».
«Єдиний аргумент, який я чув на підтримку цього закону, – треба дивитися на Західну Європу, де інтерчейндж набагато менше. Це порівняння неправильне, тому що треба порівнювати порівнюване. Україна знаходиться в ситуації, коли треба розвивати безготівкові платежі. А кількість POS-терміналів у Західній Європі, якщо брати на душу населення, в 3-4 рази вище, ніж в Україні», – розповів голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл.
За його словами, Україні, щоб домогтися такого ж рівня розвитку безготівкових платежів, треба більше інвестувати в інфраструктуру ринку, а не позбавляти банки коштів для таких інвестицій.
«Україні, щоб дійти до ситуації, яку можна порівняти з Європою, треба інвестувати. Якщо буде ухвалено такий закон, не буде грошей на такі інвестиції. І всі почнуть рухатися в бік готівки. Це не буде корисно ані для банків, ані для клієнтів, ані для держави, ані для ритейлерів», – сказав він.
Про недостатню кількість POS-терміналів говорять і в Нацбанку. «У нас близько восьми терміналів на тисячу населення, а в країнах, на які ми намагаємося рівнятися, 12-17 терміналів – в півтора – два рази у нас нижчий ступінь покриття», – розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан.
Депутати в жовтні подали законопроєкти № 4178 і № 4178-1, якими запропоновано знизити в Україні комісію за послуги банку-еквайра з 1,6-2% до 0,5-1,4%, а комісію інтерчейндж для банку- емітента, що входить в неї, – до 0,3-0,9%. Депутати посилаються на досвід ЄС, який в 2015 році примусово знизив ставку інтерчейдж для дебетових і кредитних карток до 0,2-0,3%.
«Щоб робити революційні зміни на ринку, треба добре їх підготувати. У Польщі зміни готувалися три роки. Причому вони грунтувалися на глибокому аналізі впливу на ритейлерів, банки, клієнтів, – говорить заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай. – Українські законопроєкти передбачають посилення кешлесу, але немає аналізу, наскільки це допоможе кешлесу і яким буде вплив на головних учасників. Розмова зводиться до порівняння ціни в Україні та Європі, і кажуть, що у нас дорого. Але у нас стан економіки принципово відрізняється від Європи. Рівень кешлесу в Україні значно відстає від Західної Європи».
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
Схожі матеріали (за тегом)
![Плануємо посилювати позиції на ринку автокредитування - керівник проєктів ОТП БАНК](/media/k2/items/cache/b4d080303aaf5dca6f1edf8e4860675d_S.jpg)
![Попит на преміальні автомобілі зріс попри війну](/media/k2/items/cache/9d723190f85f58b48ed1c1ef81b7375f_S.jpg)
![Бізнес не купує нові автомобілі, побоюючись їх вилучення військовими](/media/k2/items/cache/ef7192aec5c215597aeeb3811c799771_S.jpg)
![На ринок фінансування автопродажів виходять нові гравці](/media/k2/items/cache/8cc2886b6e78e32fb77e4cb91178904e_S.jpg)
![Круглий стіл: «Нормативні зміни у страхуванні: які новації очікують на споживачів?»](/media/k2/items/cache/3d377c978b6809e665bd33b7f9ace5c9_S.jpg)
ТОП-новости