Про це повідомили у НБУ із посиланням на одного із членів комітету з монетарної політики.

"Подібні тенденції спостерігалися й на ринку ОВДП: інтерес до державних облігацій з боку фізичних осіб дещо знизився, роловер червневих погашень був неповним, а інвестори більше зосереджувалися на цінних паперах з короткими строками погашення", – зазначив він.

Зменшення інтересу до гривневих активів супроводжувалось збільшенням попиту на іноземну валюту.

"Водночас попит на валюту зріс, що посилило тиск на курс гривні та призвело до певної нервозності економічних агентів. У результаті НБУ довелося заспокоювати ринок як валютними, так і вербальними інтервенціями. За таких умов подальше пом’якшення монетарної політики може негативно позначитися на очікуваннях, закріпити тенденцію до зниження інтересу до гривневих активів і провокувати додатковий попит на валюту. Отже, НБУ доцільно призупинити цикл зниження облікової ставки та активніше застосовувати заходи з підтримання стійкості валютного ринку", – порекомендував топпосадовець НБУ.

Інший участник дискусії додав, що нейтральний рівень реальної ставки у 2016-2019 роках оцінювався НБУ на рівні 3-4%.

"Тому за поточних умов (високих воєнних ризиків) реальний рівень облікової ставки на рівні 5–6% не є надмірним. Навпаки, поступове зниження інтересу до заощаджень у гривні, пожвавлення кредитування та зростання попиту на іноземну валюту свідчать, що, попри збереження високого рівня облікової ставки, монетарні умови набувають стимулюючого впливу за депозитним, кредитним та курсовим каналами монетарної трансмісії. Це означає, що привабливість гривні близька до маржинального рівня, і тому пауза в пом’якшенні процентної політики є цілком виправданою", – зазначив він.

Двоє інших членів КМП заперечили визначення поточної привабливості гривневих активів як маржинальної. "Реальні ставки за гривневими активами і надалі з досить високою премією перевищують як поточний, так і очікуваний рівні інфляції", – стверджують вони.

Кілька учасників дискусії зазначили, що привабливість гривні не є бінарним поняттям. "Вона змінюється поступово, залежно від того, як змінюються номінальні ставки, очікування та як інвестори переоцінюють премію за ризик. Рівень останньої в умовах повномасштабного вторгнення є вочевидь доволі високим, тому для збереження інтересу до гривневих інструментів їх реальна дохідність має бути досить високою", – пояснили вони.

НБУ не розкриває автора кожної із цих позицій, але відомо, що в засіданні КМП 24 липня брали участь голова НБУ Андрій Пишний, його перша заступниця Катерина Рожкова і заступники Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Сергій Ніколайчук, Дмитро Олійник, Олексій Шабан, а також директорка департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський і в.о. директора департаменту відкритих ринків Олександр Арсенюк.