Про це повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації із посиланням на міжнародне дослідження Chainalysis.

Минулого року Україна посіла 12 місце у світовому рейтингу країн за розміром прибутку від інвестицій у криптоактиви.

За цим показником наша країна обійшла Бразилію, Японію, Канаду, Францію та Іспанію.

Лідерство з великим відривом утримують США – $9,36 млрд.

Крім того, до першої десятки країн увійшли Велика Британія, В'єтнам, Китай, Індонезія, Індія, рф, Південна Корея, Німеччина і Туреччина.

Сумарний прибуток криптоінвесторів у світі сягнув позначки в $37,6 млрд. У 2021 році цей показник перевищив $159 млрд, тоді як у 2022 році збитки від інвестицій у криптовалюту становили $127,1 млрд.

Як нагадали в Мінцифри, минулого року був розроблений законопроєкт № 10225-1 про віртуальні активи. Його мета – створити сприятливі умови для роботи з новим класом активів та встановити прозорі правила їх оподаткування.

"Легалізація криптоіндустрії допоможе залучити більшу частину іноземних інвестицій, необхідних для відбудови нашої економіки, а українські блокчейн-фахівці зможуть реалізувати свій потенціал вдома", – додали у відомстві.

У листопаді 2023 року у Верховній Раді зареєстрували альтернативний проєкт закону №10225-1 "Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні", який підтримувало Мінцифри.

Документ передбачає 5% податку на доходи фізичних осіб упродовж перших трьох років, за ставкою 9% упродовж наступних п’яти років, після 8 років застосовується загальна ставка податку 18%; операції з віртуальними активами для юридичних осіб звільняються від ПДВ, крім службових токенів, якими будуть токенізовані товари та послуги; 18% на прибуток для провайдерів послуг; з "Дія.City" можна обрати між 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал; операції провайдерів послуг, пов’язаних з віртуальними активами звільняються від сплати ПДВ (за винтком консультаційних послуг).

У серпні 2023 року Верховна Рада ухвалила закони про віртуальні активи. Так, парламент врегулював використання віртуальних активів та цифрового контенту шляхом віднесення їх до об’єктів цивільного права, на які поширюватимуться норми регулювання Цивільного кодексу.