Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у п'ятницю, 27 жовтня, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.

Ухвалений документ визначає цілі, завдання та заходи з управління державним боргом на середньострокову перспективу.

Водночас визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабміну № 1291 від 9 грудня 2021 року "Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2021-2024 роки".

Частка зовнішнього боргу зросла з 55% на кінець 2021 року до 67% на кінець першої половини 2023 року. Частка боргу у валюті зросла з 60% до 70% (в тому числі частка боргу в євро зросла з 14% до 29%). Суттєво зросла середньозважена вартість внутрішнього державного боргу з 10% до 14%.

Загальний борг до ВВП зріс із 49% до 72,2% ВВП, повідомив голова комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У структурі держборгу частка пільгових кредитів від МФО, ЄС, інших країн зросла з 26% до 46% за цей період. Пільгові кредити є довгостроковими (наприклад, до 35 років для макрофінансової допомоги ЄС), мають пільговий період від 5 до 10 років, а також пільгові відсоткові ставки.

Як наслідок, середньозважена вартість зовнішнього боргу зменшилась з 4,5% до 3,6%. Це дозволило компенсувати зростання навантаження з обслуговування внутрішнього державного боргу.

Середньозважений строк погашення зовнішнього боргу збільшився з 6,3 до 10,1 років (весь борг – 9,5 років), що знижує ризики рефінансування державного боргу.

Графік виплат за державним боргом передбачає суттєве зростання таких платежів на 2024-2026 рр. Утім, скажу відразу – це проміжна стратегія, яку (разом із графіком боргових платежів) буде оновлено після звершення другого раунду реструктуризації частини зовнішнього боргу.

Нагадаємо, США можуть надати Україні до $150 млн додаткової військової допомоги в пакеті, який очікується вже 25 жовтня.