14 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №757/7499/17-ц за касаційними скаргами ПриватБанку та Кабміну на ухвалу Печерського суду міста Києва про забезпечення позову 6 компаній-нерезидентів, пов'язаних із братами Суркісами, на підставі якої компанії намагаються стягнути з банку $350 млн.

Велика Палата дійшла висновку про необхідність повернути справу колегії суддів Касаційного цивільного суду ВС для продовження розгляду.

«Висновки Великої Палати Верховного Суду, які наведені в ухвалі від 14.09.2021, фактично нівелюють будь-які спроби ухилитися від розгляду касаційних скарг ПриватБанку та Кабінету Міністрів по суті  та вказують, що ухвала Печерського районного суду про забезпечення позову компаній Суркісів до ПриватБанку підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви про забезпечення позову має бути відмовлено», – стверджує банк.

За даними пресслужби ПриватБанку, Верховний Суд дійшов висновку, що справа не містить виключних правових проблем, визначених Касаційним цивільним судом, та мотивовано констатувала, що третя особа має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, ухвалених до її залучення до участі у справі. При цьому той факт, що уряд не є юридичною особою, не впливає на можливість держави в особі Кабміну бути учасником цивільного процесу.

Водночас, як мінімум 6 із 18 суддів Великої Палати Верховного Суду, які брали участь у судовому засіданні, не погоджуються з поверненням справи на розгляд КЦС та вважають, що касаційні скарги ПриватБанку та уряду у цій справі мали бути розглянуті саме Великою Палатою, про що висловили окремі думки.

Так, судді Великої Палати ВС Пророк В.В. та Гудима Д.А., загалом погоджуючись із позицією Великої Палати щодо вирішення у мотивувальній частині ухвали від 14.09.2021 проблем, наведених КЦС, визначають, що повернення справи на розгляд Касаційного цивільного суду є повторним розглядом Великою Палатою питання щодо передачі справи на її розгляд, чого процесуальний закон не допускає. Таке повернення справи фактично зумовлює тривалість касаційного провадження та не забезпечує виконання завдання цивільного судочинства.

Суддя Пророк також наголосив, що у цій справі Велика Палата Верховного Суду уперше за весь час своєї діяльності повернула справу після її прийняття через відсутність виключної правової проблеми, хоча до цього неодноразово відмовлялася повернути справи, щодо яких було встановлено відсутність підстав для їх розгляду Великою Палатою (а саме – відсутність відповідних юрисдикційних порушень).

Суддя Пророк детально мотивував неможливість застосування заходів забезпечення позову, вжитих у цій справі, та необхідність скасування ухвали про забезпечення позову, адже суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не встановив обов`язок відповідача вчинити певні дії чи утриматись від певних дій в якості процесуальних заходів забезпечення позову, а примусив ПриватБанк до виконання зобов`язання, яке є предметом спору у справі, що за своєю суттю є одним із способів захисту порушеного права особи - примусове виконання обов`язку в натурі.

Окремо суддя Пророк звернув увагу на очевидність зловживання процесуальними правами позивачами та необхідність суду касаційної інстанції відреагувати окремою ухвалою на дії судді першої інстанції щодо відкриття провадження у цій справі та постановлення оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.

Позиція суддів Великої Палати підтверджує доводи ПриватБанку про явну протиправність та незаконність ухвали Печерського суду Києва про забезпечення позову та має бути врахована Касаційним цивільним судом при розгляді касаційних скарг ПриватБанку та Кабміну.

ПриватБанк очікує на справедливий розгляд та вирішення справи Верховним Судом протягом розумного строку.

2 вересня 2020 року Печерський суд ухвалив рішення примусово стягнути з банку $350 млн на виконання позову компаній братів Суркісів щодо обслуговування депозитів, конвертованих у капітал ПриватБанку під час його націоналізації.

Йдеться про $250 млн депозитів (плюс $100 млн відсотків за ними) шести офшорних компаній сім’ї Суркісів, які були розміщені в кіпрському філіалі ПриватБанку за часів, коли власниками банку були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Ці кошти, як кошти пов’язаних осіб, були конвертовані в капітал ПриватБанку перед його націоналізацією.

8 вересня Верховний Суд відкрив провадження за касаційною скаргою Кабміну та зупинив стягнення $350 млн з державного ПриватБанку на користь Суркісів до закінчення касаційного провадження у справі.

Торік у грудні ПриватБанк подав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

14 квітня КЦС ВС передав цю справу на розгляд Великої Палати ВС.

У червні Велика Палата ВС прийняла та призначила справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У липні ПриватБанк звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою про затягування суддею Печерського суду справи про забезпечення позову компаній Суркісів до держбанку.