Про це розповіли учасники круглого столу «Які перспективи відкриває для банків і фінкомпаній закон про платіжні послуги», проведеного «Фінансовим клубом».

«Набагато швидше ніж за чотири роки будуть відкриті API, і вони будуть на ринку досить популярними, – каже член правління з розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Олег Клименко. – Для нас це не конкуренція – це партнерство. Ми більш як три роки маємо відкритий API, і ми його на ринку популяризували саме як сервіс, який допомагає нам залучати партнерів, які є для нас або площадкою, або каналом залучення нових для банку клієнтів. Досвід показує непогані результати». Клієнти ОТП Банку зараз можуть саме завдяки технології API поповнювати картки в терміналах ПриватБанку.

Банкір каже, що відкритий банкінг не є революцією: «Ми сприймаємо його як еволюцію. І від еволюційного розвитку більша кількість клієнтів і гравців на ринку виграє».

«Перший крок – кредитна або дебетна картка з’явиться в сторонньому мобільному додатку. І цю можливість намагатимуться використовувати фінтехи і банки як канал залучення додаткових клієнтів. Це буде більше каналом залучення клієнтів в невеликі банки. У великих банків є велика база клієнтів, і якийсь невеликий гравець не зможе стати додатковим каналом залучення», – зазначив пан Клименко.

Через це розпочнеться міграція клієнтів. «Невеликим банкам відкритий банкінг надасть можливість залучати тих клієнтів, які ніколи б не дійшли до цього банку. Це ризик для великих гравців втрати своєї клієнтської бази, яка буде мігрувати частково до тих банків, які нададуть своїм клієнтам можливість використовувати свої рахунки через мобільні застосунки», – пояснив Олег Клименко.

Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов очікує, що вже наприкінці 2022 року запрацюють пілоти відкритого банкінгу по відкритих стандартах API, які погодить НБУ. «Екосистема платежів і інформації набагато більша, ніж тільки платежі та розрахунки. Телеком, БКІ або ЖЕК. Ця інформація потрібна банкам чи споживачам? І те, і інше. Коли банки бачать інформацію про платежі ЖКГ або скорингові дані телекомів чи БКІ, або інформацію від небанківських фінансових установ, які їх кредитують, вони набагато більше і ефективніше можуть надавати послуги своїм клієнтам. Тому тут взаємна конвергенція, в першу чергу інформаційна», – вважає Олександр Карпов.

Кожен банк вибере свою стратегію реагування на зміни. «У банків в умовах відкритих фінансів та API є чотири моделі поведінки: ти можеш відповідати вимогам регулятора, який зобов’язує тебе віддавати інформацію; ти можеш робити це і отримувати інформацію, збагачувати свою інформацію інформацією інших учасників ринку і на цьому заробляти; ти можеш бути першим чи другим, але більше віддавати інформації, ніж купляти, і заробляти на цій інформації за рахунок VIP-API; і є ще четвертий комбінований варіант. Якщо хтось хоче бути на ринку за два роки, то він буде змушений працювати. Якщо просто сидіти і нічого не робити, такий банк піде з ринку. Інстинкт самозбереження змусить банки працювати», – впевнений пан Карпов.

Заступниця голови правління банку «Глобус» Ганна Довгальська зазначає, що драйвером змін на ринку є п’ятірка найбільших банків. «Банки-монополісти мають свої інтереси. Коли банк і еквайер, і емітент, і володіє основною клієнтською базою, то він не дуже буде зацікавлений, щоб його клієнти користувалися сторонніми сервісами. Має бути простий вхід та підключення до відкритого API», – стверджує вона.

«Закон буде створювати простір для розвитку нових моделей ведення бізнесу, для нових екосистем, для нових маркетплейсів. З одного боку, банки отримують більш щільну конкуренцію, а з іншого – вони зможуть розширювати доступ до тих сегментів ринку, які сьогодні недосяжні, надскладні та зарегульовані для них», – розповідає виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.