Про це розповіли учасники круглого столу «Факторинг: як відновити обіговий капітал без залучення кредитів», проведеного «Фінансовим клубом».

«Під час війни обсяги впали. Факторинг потребує постійно поновлюваного торговельного потоку. У великих компаній, таких як торгові мережі, в багатьох регіонах розбомблені бізнеси чи перервані зв’язки і ланцюжки постачання. І в факторингу є певний спад», – розповів директор департаменту торговельного та структурного фінансування Креді Агріколь Банку Владислав Бережний.

Лідер ринку – ПУМБ – підтвердив негативний тренд. «На кінець I кварталу портфель факторингу зменшився по всій системі на 1 млрд грн, або 17%. Наш портфель знизився майже на 18%», – заявила керівниця відділу факторингу банку ПУМБ Людмила Бельдинська.

За її словами, останніми роками факторинг традиційно в I кварталі гальмував перед зростанням у II-му. Але цього року зростання не очікується. «Обсяг видач скорочується. Якщо наприкінці 2021 року ми видавали мінімум по 1,5 млрд грн на місяць, то в квітні наш обсяг фінансування склав біля 700 млн грн. І я поки що не бачу підстав для зростання видач факторингу», – сказала Людмила Бельдинська.

Одночасно із скороченням видач зменшується і кількість клієнтів. «Кількість платоспроможних компаній значно зменшилася. Наприкінці року в нашому портфелі було до 70 дебіторів і груп дебіторів, які активно працювали з факторингом. На сьогодні ми відновили роботу з 15 компаніями. Звісно, ми продовжимо розвивати факторинг і діяти в цьому напрямку», – сказала представниця ПУМБ.

Директор департаменту торговельного фінансування та факторингових операцій ТАСкомбанку Олександр Крук відзначив, що ринок факторингу останніми місяцями «дуже зменшився». «Для банків настав час простроченої заборгованості дебіторів зі зрозумілих причин військової агресії. І тому, як і ми, багато банків сконцентрувалися на зборі відсотків та боргів за існуючими зобов’язаннями. Там, де можна було реструктуризувати – проводилися реструктуризації. Банки зайняли позицію вичікування щодо факторингових операцій, оскільки вони носили бланковий характер», – сказав Олександр Крук.

Голова проєктного офісу Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський каже про істотні воєнні ризики. «Банк на себе бере певний ризик, який добре прораховується, коли є постійний торговельний оборот і надходження виручки. А зараз з цим проблеми, які пов’язані не тільки із поточним фінансовим станом певної торговельної мережі, а й з регіональними ризиками. Буквально: прилетіла ракета на склад – і вже будемо мати певні проблеми», – пояснив Дмитро Глінський.

Ризики, які не покриваються страхуванням, могла б взяти на себе держава. «Є питання страхування цього ризику в умовах війни, оскільки війна – це форс-мажор для страхового ринку. Тому без системного рішення на рівні держави, напевно, цей механізм не запрацює», – очікує пан Глінський.

Ще нещодавно регіональний ризик не був головним. «Відновленню факторингових операцій для постачальників та сильних дебіторів заважає фактор, який раніше зрідка брався до уваги, – регіональні ризики. Коли банки фінансують постачальників торговельної мережі, яка знаходиться в зоні потенційного військового конфлікту і не поверне заборгованість через порушення ланцюгів постачання, це є потенційним ризиком для банку не повернути кредит», – каже Олександр Крук.