ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція Єврокомісії порушує його мандат, пише Financial Times із посиланням на джерела.

"Європейський центральний банк відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити "репараційну позику", забезпечену замороженими російськими активами", – пише видання з посиланням на кількох посадовців.

За словами чотирьох джерел FT, представники Єврокомісії звернулися до ЄЦБ із запитанням, чи може він стати кредитором останньої інстанції для фінансового депозитарію Euroclear, де зберігається більша частина російських активів, "щоб уникнути кризи ліквідності".

Розглядаючи питання про надання репараційної позики Україні з залученням російських активів, чиновники Єврокомісії висловили побоювання, що "країни не зможуть швидко зібрати готівку в надзвичайній ситуації, і це може чинити тиск на ринки". "ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція Єврокомісії порушує його мандат", – повідомили FT джерела.

За словами співрозмовників видання, "пропозиція комісії рівносильна наданню прямого фінансування урядам, оскільки центральний банк покривав би фінансові зобов’язання держав-членів". "Така практика, яку економісти називають "монетарним фінансуванням", заборонена договорами ЄС, оскільки є дані, що вона призводить до високої інфляції та втрати довіри до центрального банку", – зазначає видання.

ЄЦБ заявив, що "таку пропозицію не розглядають, оскільки, вочевидь, вона порушила б законодавство ЄС, яке забороняє монетарне фінансування", повідомляє FT. Наразі, за даними двох джерел газети, Єврокомісія шукає альтернативні способи забезпечити тимчасову ліквідність для страхування позики. "Забезпечення необхідної ліквідності для можливих зобов’язань із повернення активів російському Центральному банку є важливою частиною можливої репараційної позики", – цитує FT неназваного чиновника.

ЄС заморозив російські активи на суму близько 210 млрд євро у 2022 році. Більшість цих коштів розміщена у фінансовому депозитарії Euroclear у Бельгії. У ЄС обговорюють можливість залучення російських заморожених активів як репараційного кредиту Україні. Однак проти такого рішення виступила Бельгія, яка висловила побоювання його юридичними та фінансовими наслідками. Раніше прем’єр-міністр країни Барт де Вевер вимагав від країн ЄС додаткових, юридично зобов’язальних гарантій у разі реалізації рішення.

Очікується, що тему фінансування України обговорюватимуть на саміті ЄС 18 грудня.