Про це свідчить звітність про збитки банків, держателів платіжних карток і торговців від незаконних дій/сумнівних операцій з платіжними картками за 2019 рік, оприлюднена Нацбанком.

Тобто на 1 млн грн видаткових операцій із використанням платіжних карток у минулому році лише 42 грн припадало на незаконні дії/сумнівні операції. Це вдвічі менше ніж позаминулого року.

У середньому на одну незаконну операцію у 2019 році припадало близько 2,1 тис. грн, що на 16% менше ніж у 2018 році (2,5 тис. грн).

Загалом кількість шахрайських дій із платіжними картками, за якими понесено збитки, за минулий рік знизилася на третину – до 71,9 тис. випадків (у 2018 році – 105,5 тис. випадків).

Найбільша кількість незаконних дій із платіжними картками в 2019 році відбувалась у мережі Інтернет – 41,4 тис. випадків (58% від загальної кількості). Водночас порівняно з 2018 роком цей показник зменшився майже вдвічі. Разом із цим минулого року майже зрівнялися за кількістю та сумами незаконних дій операції з використанням банкоматів та оплати в торговельній мережі.

При цьому соціальна інженерія залишається найпопулярнішим методом шахрайства минулого року. Йдеться про введення в оману громадян будь-якими способами для того, щоб вони розголосили власні персональні дані, реквізити платіжних карток, коди/паролі чи здійснили переказ коштів під психологічним впливом на користь шахраїв.

У більшості випадків злочинці намагаються видати себе за співробітників банку або Нацбанку (наприклад, служби безпеки) та активно починають випитувати особисту інформацію та інші дані.

НБУ вкотре наголошує, що ані його представники, ані представники комерційних банків ніколи не телефонують із подібними проханнями та не мають потреби і повноважень запитувати в громадян інформацію стосовно платіжних карток, персональних даних та коштів на рахунках.

У жодному випадку не слід розголошувати реквізити платіжних карток (термін дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код) та персональні дані, а також логін/пароль для входу у веббанкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо.

З метою запобігання та протидії шахрайству Національний банк рекомендує не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, а у випадку сумнівів – звертатися до банку-емітента платіжної картки, контролювати платежі та перекази, а також перевіряти стан своїх рахунків.

Крім того, варто застосовувати ліміти на проведення операцій із використанням платіжних карток, насамперед в мережі Інтернет, та користуватись послугами sms-інформування про здійснені операції.

Нагадаємо, 37% українського населення не має банківських рахунків, тоді як у країнах Європи показник наявності банківських рахунків у населення наближається до 100%.

За даними Нацбанку, обсяг безготівкових операцій за 2019 рік становив майже 1,8 трлн грн, що склало 50,3% від усіх операцій із платіжними картками.

За кількістю операцій переважали безготівкові – 4,167 трлн шт. (82,4%), тобто 8 із 10 торгових транзакцій за допомогою банківських карт були безготівковими.

Від початку 2019 року мережа торговельних POS-терміналів в Україні зросла на 19,7% – до 333,8 тис. одиниць.

Підписуйтесь на новини FinClub у Telegram, Viber, Twitter, Facebook.