Лагун вказаний серед шести осіб, санкції РНБО щодо яких президент Володимир Зеленський затвердив своїм указом №694/2025 від 20 вересня.

Згідно із документом, щодо Лагуна запроваджено повний набір санкцій, частина з них – строком на 10 років, решта – безстроково.

Як виняток, Лагун має продовжувати виконувати свої зобов'язання перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Державною іпотечною установою.

Підстави для запровадження санкцій проти колишнього банкіра не вказані, проте разом із ним до цього санкційного списку внесені, зокрема, голова російської "Ліги безпечного інтернету" Катерина Мізуліна та проросійський пропагандист Олександр Роджерс.

Як повідомлялося, раніше у пресслужбі Офісу президента заявляли, що цим указом президент Володимир Зеленський увів санкції РНБО проти шістьох російських пропагандистів.

У жовтні 2023 року Лагуна оголосили у розшук.

Дельта Банк було визнано неплатоспроможним 2 березня 2015 року, рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Нацбанк ухвалив 2 жовтня 2015 року.

За оцінкою Фонду гарантування вкладів фізосіб, орієнтовні загальні втрати кредиторів внаслідок доведення до банкрутства Дельта Банку становлять понад 24,5 млрд грн. Фонд гарантування в судах намагався стягнути з Лагуна, а також інших колишніх посадовців фінустанови 22,86 млрд грн завданих збитків.

Найбільшими акціонерами "Дельта Банку" на початок 2015 року були Микола Лагун (70,61%), який також очолював наглядову раду банку, та Cargill Financial Services International, Inc. (29,39%).

В Україні Миколі Лагуну належали Дельта Банк, Омега Банк, Астра Банк та Кредитпромбанк, а також білоруський Дельта Банк. Усі вони були ліквідовані, за винятком Астра Банку, який був проданий Фондом гарантування вкладів.