Банківська галузь подолала найбільш гострий кризовий період, підтвердила дієздатність і значний потенціал для подальшого розвитку. За підсумками роботи у 2018 році банківська система України вперше за останні п’ять років вийшла на прибуткову діяльність. Поступово відновлюється кредитування. Сервісні моделі банків наближаються до зростаючих потреб клієнтів.

Додають оптимізму також найнижчі в історії фундаментальні ризики для фінансової стабільності банків і бізнесу та зростаючі доходи у реальному секторі. Важливим індикатором є підвищення статків населення, зростаючий попит на різноманітні депозитні програми з боку компаній і фізичних осіб, а також стрімкий розвиток споживчого кредитування.

Минула криза і банкопад 2014-2016 років змушували бізнес і населення надавати переваги великим банкам та доступним інструментам в іноземній валюті. Такі інструменти традиційно сприймалися бізнесом і населенням як найбільш надійні засоби збереження і накопичення коштів.

Після очищення банківської системи на ринку залишилися стабільні банки, які здатні витримувати нові нормативні вимоги і розвивати довгострокові стосунки з клієнтами. І ми бачимо більшу зацікавленість клієнтів до гривневих інструментів. Адже в гривні ставки за депозитами значно привабливіші, ніж у доларах: 12-16% проти 2-4% річних.

Але Україна, як і більшість країн, які переходили до ринкової економіки, усе ще відчуває негативні прояви доларизації економіки. Згідно з інформацією НБУ, рівень доларизації нашої економіки перевищує 40%, тоді як її природний показник для України становить близько 20%. Що потрібно зробити сьогодні задля прискорення скорочення рівня доларизації країни? На мій погляд, треба об’єднати зусилля банків, регуляторів і законодавців.

Необхідно створити дієві механізми для інвесторів і привабливі інструменти розрахунків і накопичень саме в гривні. За останні три роки було зроблено чимало. НБУ успішно реалізував політику інфляційного таргетування і контролю за виконанням макропоказників, Верховна Рада ухвалила революційний і ліберальний валютний закон. Банки розробили власні програми для заохочення клієнтів оперувати саме гривнею.

Альтернатив стратегії дедоларизації економіки не існує. Враховуючи вже отримані позитивні результати, банки і Нацбанк продовжують вдосконалювати сприятливі умови для розвитку банківської системи. На мій погляд, вже реалізовано достатньо ринкових механізмів, які сприятимуть підвищенню довіри населення і бізнесу до грошової одиниці та банків України.

Разом з тим НБУ впроваджує також адміністративні заходи, метою яких також є дедоларизація економіки. Зокрема, мова йде про встановлення більш складних умов для підтримки банками високоліквідних активів в іноземній валюті в показнику нормативу LCR (коефіцієнт покриття ліквідністю), аніж в гривні. Норматив визначає здатність банків витримувати мінімально необхідний рівень ліквідності для ведення бізнесу у разі настання можливої кризи і відтоку коштів клієнтів протягом 30 днів. Більшість банків виконують норматив із великим запасом, що свідчить про високу ліквідність банківського сектору.

Вважаю, що на даному етапі розвитку економіки використовувати адміністративні інструменти потрібно дуже обережно. Банки, як складова фінансової системи, повинні мати рівні можливості для використання як національної валюти, так і іноземної. При цьому клієнти самі мають обирати необхідні їм інструменти.

Треба знизити швидкість впровадження обмежувальних заходів та адміністративного втручання в окремі положення і нормативні документи. Також вкрай необхідно сприяти підвищенню рівня фінансової грамотності компаній і населення. Зважаючи на кількість і обсяги нового регулювання за напрямами фінансового моніторингу, валютного законодавства та cashless-проектів, реалізувати такі освітні заходи для бізнесу і фізичних осіб треба невідкладно. Згідно з останніми дослідженнями USAID, населення України за рівнем фінграмотності продовжує посідати останні місця серед європейських країн.

Банківська система сьогодні на піку ефективності. За законами економіки на зміну зростанню може прийти чергова хвиля стагнації та шоків. Для банків важливо скоріше завершити очищення балансів і створити надійні буфери захисту капіталу. Саме тому банки розуміють і підтримують плани НБУ щодо запровадження у 2020 році нових захисних механізмів у формі буферів капіталу та нормативів чистого стабільного фінансування (NSFR).

На мій погляд, це сприятиме більшій надійності та захищеності банків від можливих шоків. Також це створює стратегічний запас міцності для подальшого розвитку кредитних установ.

Повертаючись до факторів, які можуть сприяти розвитку економіки на поточному етапі, необхідно звернути увагу на зростання роздрібного бізнесу. Результати останніх років переконливо свідчать, що цей сегмент зростає на 30-40% щорічно. Роздрібний, а також малий і середній бізнес можуть слугувати драйверами розвитку кредитування і оздоровлення економіки. На сьогодні це більш прибутковий бізнес у порівнянні із корпоративним сегментом.

Вважаю, що банкам необхідно підтримати цей тренд сучасними гривневими продуктами. Концепт для подальшого розвитку достатньо простий – доступний і швидкий сервіс для клієнтів у зручному форматі. Саме такий формат створено у ПУМБ.

ПУМБ значно розширює digital-канали обслуговування клієнтів у торговельних мережах, надає можливість погашення кредитів онлайн, активно розвиває мережу партнерських комплексів самообслуговування. Нещодавно ми випустили нові гривневі кредитні картки із дуже багатим та різноманітним наповненням.

Нова картка від ПУМБу «Все можу» – універсальна і задовольняє потреби широкого кола клієнтів. Серед переваг картки – активація в онлайн-режимі, управління власним лімітом, можливість дистанційної зміни РІN-коду і відсутність паперових PIN-конвертів. Сьогодні ми концентруємося на кредитних картках і кредитах у всіх 193 відділеннях банку по всій країні. Так само або схоже діють і більшість інших банків.

Остаточне повернення довіри бізнесу і населення до вітчизняної банківської системи вважаю головною метою посткризового періоду. Цим питанням мають перейматися також нова влада та майбутній новий парламент. Для досягнення цієї мети необхідно побудувати систему сучасної фінансової просвіти для бізнесу і населення, до якої будуть залучені банки, НБУ, телебачення, громадські організації та навіть школи.