Щодо одного з таких «одеських» випадків розповімо далі, бо він занадто нахабний і показовий з точки зору зловживання довірою банку та численних махінацій та маніпуляцій з боку боржника внаслідок припинення обслуговування кредиту в сумі аж 1 500 000 дол. США!!!  

У 2007 році Укргазбанк уклав кредитний договір з Варчуком Георгієм Івановичем на вказану вище суму. В забезпечення за цим кредитом банк отримав в іпотеку майновий комплекс (автомийка, бар, офіс) загальною площею 942 м.кв., 4 квартири та перукарню у місті Одеса.

Після того, як Варчук Г.І. припинив обслуговування кредиту, Укргазбанк на законних підставах звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно. І тут починається найцікавіше. Бо, кредит хоч і оформлений був на Варчука Георгія Івановича, але ж цілком зрозуміло, що фактичним розпорядником коштів був його син – Варчук Сергій Георгійович.

Сергій Варчук - людина не публічна, але репутацію в Одесі вже має дуже сумнівну. В 2010 році Сергій Варчук стає депутатом Одеської обласної ради та секретарем комісії з землевпорядкування та земельним правовідносинам. Був він також й начальником Західно-Чорноморського басейнового управління охорони. І скрізь, де б він не працював, які б посади не обіймав, зажди навколо нього виникали сумнівні та масштабні «проекти» державного рівня, якими Сергій Варчук особисто опікувався, не без корисної вигоди, зрозуміло ж. Бо цьому сприяло все: і можливості його посадових важелів впливу на рішення, що приймалися, в тому числі, за результатами конкурсних відборів, і його дружні зв’язки з місцевим політикумом, і напрацьовані контакти в органах місцевої та судової влади.  

І немає нічого дивного в тому, що як тільки, в 2009 році Укргазбанк звернувся до суду щодо стягнення з Варчука Г.І. та його дружини Варчук Л.М. як фінансового поручителя заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки до Приморського районного суду м.Одеси, у відповідь банк отримав добре координований з боку Сергія Варчука безглуздий, але глибокого продуманий з точки зору знання слабких місць законодавства, багаторічний судовий процес, який ніяк не закінчується через численні та безпідставні зустрічні позови з боку боржника – читай Варчука Сергія. Користуючись своїми зв’язками в судах різних інстанцій, Сергій Варчук постійно оскаржує рішення суду щодо законності вимог банку про стягнення заборгованості, блокує заходи про примусове стягнення заборгованості, а у цей час продовжує незаконно розпоряджатися іпотечним майном та, більше того - активно використовує його у власних комерційних цілях. Він навіть домігся рішення про виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження іпотекою та заборону банку щодо предмету іпотеки і швидко організував укладання договору купівлі-продажу одного з об’єктів заставного майна, власником якої в результаті стала третя особа – приватна компанія-нерезидент «Лусіннол Холдінг Лімітед» з реєстрацією в Республіці Кіпр. Вказане судове рішення згодом було скасовано за апеляційною скаргою банку, проте предмет іпотечного майна - житловий будинок по сьогоднішній день знаходиться у власності офшорної компанії.

Зрозуміло, що банк звернувся з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно до нового власника - Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Лусіннол Холдінг Лімітед» (справа № 916/3278/17 Господарський суд Одеської області), але судовий розгляд справи ще триває, наступне засідання призначене на 17 вересня2019 року і, знаючи методи Варчука Сергія, зрозуміло, що правду державному Укргазбанку знов прийдеться доводити у «запеклих» судових процесах.  

Вочевидь, Сергій Варчук – особистість у своєму роді «талановита» та дуже багатогранна. Він, по суті, «сірий кардинал» Одещини, який вміло користується наявними у нього адміністративними важелями впливу на рішення місцевих судів та давно не переймається наслідками за свої дії, які, за всіма ознаками, вже давно мають розглядатися як кримінальне правопорушення.

Залишається сподіватися, що у контексті поточного перезавантаження влади, репутаційні ризики та кредитна історія Сергія Варчука та його родинного кола, як одного з претендентів на високий державний пост, будуть прийняті до уваги, а його минулі та сучасні комерційні справи отримають справедливу громадську й правову оцінку.