«Сприятливі фінансові ринки, позитивне сприйняття інвесторами макроекономічної та політичної стабільності дають зараз Україні хороші можливості для прискорення економічного зростання. На тлі змінюваного ландшафту міжнародних торгових відносин, наявності відносно великого набору інструментів для стимулювання зростання і відносно низької бази ВВП, країна може збільшити темпи зростання, зміцнити свої конкурентні позиції і зайняти нові ринкові ніші. При цьому для стимулювання сталого зростання державі потрібно посилити боротьбу за прямі іноземні інвестиції», – прокоментував засновник групи ICU Макар Пасенюк результати Українського Фінансового Форуму 2019.

У ICU відзначають, що глобальна економіка переживає зараз не найкращі часи – знижуються обсяги світової торгівлі, сповільнюється економічне зростання і погіршуються ділові очікування. Торгові конфлікти і Brexit підривають настрої інвесторів і пригнічують або переспрямовують капітальні вкладення. У відповідь – провідні центральні банки знижують ставки та збільшують покупки боргових інструментів. «В результаті, обсяг паперів, що торгуються з негативними ставками, ставить нові рекорди, зростає дефіцит високоприбуткових інструментів, і в гонитві за ними інвестори змушені нарощувати високоризикові активи та збільшувати свою присутність на граничних ринках та ринках, що розвиваються, через фінансові інструменти та прямі інвестиції», – каже Макар Пасенюк.

27 вересня на Українському Фінансовому Форумі, організованому ICU, іноземні інвестори підтвердили, що в таких умовах локальний борговий ринок України для них є досить привабливим: відносно високі ставки дохідності, зниження рівня боргу до ВВП до 56%, збереження хорошого потенціалу зростання у ВВП, в тому числі, завдяки низькій базі, та, як наслідок, високої чутливості до позитивних шоків. Як результат, уряду і корпоративним емітентам стали доступні великі обсяги зовнішнього фінансування за нижчими ставками.

Але небезпека в тому, каже Макар Пасенюк, що в протистоянні між глобальним економічним уповільненням (і його впливом на ціни сировинних ринків, від яких Україна як і раніше сильно залежна) та монетарним пом'якшенням центробанків, шальки терезів можуть схилитися на користь першого, що призведе до зниження темпів зростання та негативно вплине на приплив і вартість зовнішнього фінансування.

«Зараз українське економічне зростання відбувається в основному за рахунок споживання. Однак саме по собі споживання не зможе забезпечити стійку модель зростання протягом тривалого часу, особливо в умовах сповільнення світової економіки. Потрібні якісні і структурні зрушення, які може забезпечити залучення прямих іноземних інвестицій. Найбільш пріоритетними напрямками для ПІІ в Україні залишаються АПК, газовидобування, транспорт та інфраструктура», – зазначає Макар Пасенюк.

За даними ICU, аграрний сектор – це не тільки 10% ВВП і 40% експортної виручки України, а й база для подальшого розвитку переробної промисловості та сектору послуг. На думку Макара Пасенюка, запуск ринку землі в наступному році може дати поштовх припливу капіталу в сектор і суміжні галузі, зростання споживчого попиту і продуктивності праці. «Це може додати до темпів зростання ВВП в найближчий рік 2-4 процентних пункту», – каже він.

Газовидобування Макар Пасенюк вважає одним з головних питань національної безпеки: навіть з урахуванням зниження середніх цін на природний газ у цьому році на 35% в порівнянні з минулим, його імпорт може зажадати $ 2.7-3 млрд. Держкомпанії були неспроможні реалізувати амбітні цілі за обсягами видобутку, а частка приватного бізнесу залишається надто малою, щоб серйозно вплинути на ситуацію. В результаті видобуток газу з 2014 року зріс лише на 0.5 млрд куб.м на рік, а великі інвестиції в сектор так і не надійшли. Це говорить про те, що зниження фіскального тиску і дерегуляція галузі останніх двох-трьох років поки ще недостатні, щоб залучити великий капітал.

Розвиток транспортно-інфраструктурного сектору в ICU називають критичним не тільки для АПК і енергетики, а й для сектору послуг, який займає в українському ВВП лише близько 50% в порівнянні з середньосвітовим показником в 65% та міг би допомогти знизити залежність країни від сировинної кон'юнктури. «Вигідне розташування дозволяє Україні надалі розвивати послуги транзиту та транспортного хабу. Але поки держава залишається малоефективним монополістом в секторі, він буде стагнувати та гальмувати розвиток залежних від нього галузей. Як і раніше, гостро стоїть питання про надання більших можливостей в секторі для приватного бізнесу, а також для залучення зарубіжного приватного капіталу в державні компанії», – відзначає Макар Пасенюк.

Для того щоб ПІІ пішли в ці та інші сектори, Україна повинна сприйматися як послідовний і передбачуваний контрагент, підсумовують в ICU. Необхідно зміцнювати захист приватної власності, верховенство права, продовжувати впроваджувати прозорі і єдині ринкові правила гри.