Огляд міжнародних ринків

Очікування вищих ставок ФРС знову посилюються

Минулого тижня світові фінансові ринки перебували під тиском ескалації американо-іранського конфлікту й посилених очікувань підвищення ставок ФРС. І лише ентузіазм щодо перспектив ШІ допоміг американським фондовим індексам утриматися від зниження.

Перше за майже місяць поновлення обмінів ударами між США та Іраном призвело до чергового витку зростання цін на нафту й природний газ, а також протягом тижня тиснуло на котирування акцій поза енергетичним сектором і облігацій. Котирування нафти марки Brent зросли за тиждень на 8% до $96 за барель.

Утім провідні фондові індекси виявилися доволі стійкими до негативного тиску, головним чином завдяки акціям сектору високих технологій. Попит на акції сектору залишався значним услід за сильним фінансовим звітом компанії Nvidia, оприлюдненим позаминулого тижня, і підкріплювався подальшими позитивними новинами від інших IT-компаній. Голова Broadcom Хок Тан заявив, що бум у продажах мікросхем для ШІ триватиме ще щонайменше пару років, хоча результати самої компанії за 2кв26 розчарували інвесторів. Покращення фінансових прогнозів менеджменту компанії Dell, зокрема в сегменті ШІ-обладнання, спричинили тижневе зростання вартості акцій компанії на 15%.

Наприкінці тижня дані звіту про зайнятість у США за серпень погіршили настрої. Чисельність новостворених робочих місць майже втричі перевершила консенсус-прогноз, таким чином підтвердивши сильний стан ринку праці. Відтак очікування підвищення ставок ФРС уже у вересні посилились: імовірність цього згідно з ф’ючерсними котируваннями збільшилась до 65% з 55% напередодні публікації даних.

Утім провідні фондові індекси США за підсумками тижня змогли утриматись у «зеленій» зоні: індекс S&P 500 зріс на 0.1%, а техноорієнтований Nasdaq 100 на 0.4%. Водночас вартість облігацій зазнала чергових значних втрат: дохідності десятирічних казначейських облігацій США піднялися ще на 6 б.п. до 4.78%. Зросли також і дохідності суверенних європейських облігацій, зокрема десятирічних німецьких бундів на 6 б.п. до 3.34%. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, втратив за тиждень 0.7%.

Погляд ICU: Несподівано сильні дані зайнятості в США засвідчили стійкий стан американської економіки, проте були сприйняті ринками як погані новини, оскільки інвестори наразі сфокусовані на ризиках підвищення ставок ФРС.

Для ринків стає все більш очевидним, що американо-іранський конфлікт затягується. Відтак ціни на нафту й газ будуть високими триваліший час, підтримуючи високу інфляцію і змушуючи ФРС проводити більш жорстку політику.

Оскільки, крім очікувань високої інфляції і підняття ставок, ринок облігацій США знаходиться під тиском таких структурних проблем, як значний бюджетний дефіцит і великий розмір державного боргу, суттєве відновлення вартості облігацій у найближчій перспективі є малоймовірним.

Ринки державних облігацій

Роздрібні портфелі продовжують зростати

Інвестиції населення в ОВДП зростають дедалі швидше: від початку року сукупний портфель зріс на 48%.

Темпи приросту портфеля ОВДП фізичних осіб перевищують показники попередніх двох років попри значно більшу базу порівняння. Частка гривневих ОВДП в портфелі роздрібних інвесторів стабільно зберігається вище за 60%.

Загальний обсяг роздрібного портфеля сьогодні складає понад 165 млрд грн – це на 6 млрд грн, або 4%, більше, ніж на початку серпня. Частка фізосіб у загальному обсязі ОВДП в обігу (без врахування облігацій у власності НБУ) перевищила 12%.

Погляд ICU: Високі процентні ставки й відсутність оподаткування купонів роблять ОВДП значно привабливішими за депозити. Простий та зручний доступ до мобільних застосунків додатково сприяє зростанню інтересу населення до ОВДП. Фізичні особи й надалі віддають перевагу гривневим ОВДП, однак частка паперів у національній валюті останні кілька місяців стабілізувалася на рівні 60-62%. Тож попит на ОВДП в доларах та євро для хеджування валютних ризиків також залишається стабільним. Ми очікуємо, що Мінфін утримуватиме ставки за ОВДП на первинному ринку незмінними принаймні до кінця вересня. Все ж імовірне підвищення облікової ставки НБУ в середині вересня та ймовірне збільшення планів із запозичень на внутрішньому ринку після перегляду державного бюджету можуть призвести до незначного зростання дохідностей ОВДП у 4кв26.

Інвестори шукають більше підстав для оптимізму

Цими вихідними відбулася чергова спроба активізувати переговори про припинення війни в Україні за участі США, яка, ймовірно, залишиться безуспішною. Також минулого тижня Міністр фінансів повідомив про значну нестачу зовнішнього фінансування на 2027 рік.

У п'ятницю ціни єврооблігацій відреагували позитивно на новини про плани представників Трампа відвідати москву та Київ, підвищившись у середньому на 1.5%.

Коментарі Президента України за підсумками недільних переговорів у Києві непрямо підтверджують, що візит представників Трампа не приніс помітних результатів. Деталями переговорів сторони наразі не поділилися.

Інша, варта уваги подія минулого тижня – заява Міністра фінансів про те, що непокриті потреби у коштах на фінансування державного бюджету у 2027 році оцінюється зараз на рівні $33 млрд. Утім міністр зазначив, що окреслена проблема не впливатиме на зовнішніх кредиторів.

Погляд ICU: Хід переговорів про мирний договір за посередництва США протягом останнього року був ключовим фактором зміни цін на українські єврооблігації. Інвестори прагнуть знайти позитив у будь-яких зусиллях США, спрямованих на припинення війни. На нашу думку, шанси на будь-який прогрес у мирних переговорах залишаються примарними, а оптимізм інвесторів навряд чи є виправданим. Водночас позитивом є саме відновлення переговорного процесу після його замороження з початком війни в Ірані у березні. Значне зростання оцінок потреб у фінансуванні України на наступний рік навряд чи створює ризики для тримачів єврооблігацій на цьому етапі. Однак інвестори не мають ігнорувати дедалі більші прямі та непрямі збитки української економіки від війни, а також значне зростання потреб у зовнішньому фінансуванні в наступних роках.

Валютний ринок

НБУ стабілізував гривню збільшенням інтервенцій

Національний банк дозволяв гривні лише незначні коливання минулого тижня, переважно трошки вище, ніж 44.5 грн/$, зберігши інтервенції на близьких до рекордних рівнях.

Дефіцит валюти минулого тижня продовжив зростати переважно за рахунок традиційного підвищення попиту на валюту від населення на початку місяця. Чиста купівля валюти населенням майже подвоїлася минулого тижня й за чотири робочі дні склала $186 млн (+90% до аналогічного періоду попереднього тижня). Тож загальний дефіцит лише за чотири робочі дні перевищив мільярд доларів США.

Відповідно, Національному банку довелося подекуди збільшувати інтервенції до майже $300 млн за день і загалом за тиждень інтервенції склали понад $1.3 млрд. Це дозволило зберегти офіційний курс гривні до долара США майже незмінним за підсумками тижня, трошки нижче, ніж 44.6 грн/$

Погляд ICU: Рішення НБУ укріпити гривню в останні кілька тижнів відображає бажання регулятора показати, що гнучкість обмінного курсу працює в обидва боки, і гривня може укріплюватися навіть за збереження значного дефіциту на ринку. На нашу думку, укріплення гривні є короткостроковим і протягом наступних тижнів курс може знову повернутися ближче до 45 грн/$. До кінця року ми вбачаємо поступову девальвацію гривні до 45.8 грн/$.

Макроекономіка

Поточний рахунок покращується завдяки фондуванню через USL

Баланс поточного рахунку був близьким до нуля в липні, оскільки зростання дефіциту зовнішньої торгівлі було повністю компенсоване фондуванням через механізм USL від ЄС. Однак дефіцит поточного рахунку без урахування зовнішньої фінансової допомоги продовжив зростати.

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами далі розширювався – за останні 12 місяців до липня він сягнув $62 млрд, що еквівалентно 27% очікуваного ВВП у 2026 році. Економіка в липні почала відчувати тягар від ускладнення логістики внаслідок російських терористичних атак на портову інфраструктуру Чорного моря. Експорт товарів зменшився на 7% р/р у липні (однак зріс на 3% за 7м26), і зниження обсягів спостерігалося за більшістю ключових для України груп товарів. Водночас імпорт зріс на 15% р/р у липні (+23% за 7м26), а ключовим фактором зростання було збільшення закупівель машин та устаткування (що також включає складові для вітчизняного виробництва озброєнь). Баланси зовнішньої торгівлі послугами та первинних доходів практично не змінилися порівняно з минулим роком. Водночас профіцит вторинних доходів далі різко зріс, що переважно пояснюється надходженням зовнішнього фінансування через механізм Ukraine Support Loan (USL) від Європейського Союзу. Це фінансування класифікується як гранти в платіжному балансі.

Фінансовий рахунок був у невеликому мінусі в липні, однак за 7м26 його було зведено з профіцитом $4.8 млрд. Скорочення обсягів торгових кредитів було ключовим каналом припливу капіталу через фінансовий рахунок. Водночас зростання обсягів готівкової валюти поза банками залишалося ключовим каналом відпливів валюти, хоча його обсяги за останні місяці стабілізувалися на прийнятному рівні близько $0.5 млрд щомісяця.

Сукупний баланс поточного та фінансового рахунків був негативним у липні та за 7м26, тож резерви НБУ скоротилися на 0.1% у липні та на 10.6% від початку року.

Погляд ICU: Липнева статистика вкотре підкреслює тренд розширення зовнішніх дисбалансів економіки без урахування зовнішньої фінансової допомоги. Варто зазначити, що зростання дефіциту торгівлі товарами останніми місяцями частково пояснюється збільшенням закупівлі іноземних складових для виробництва зброї в Україні, що фінансується оборонною складовою USL. Ми й надалі дотримуємося думки, що надходження зовнішньої фінансової допомоги компенсуватиме зовнішні дисбаланси та уможливить нарощення резервів НБУ у 2026 та 2027 роках. Однак Україна має отримати додаткове зовнішнє фінансування, щоб гарантувати макрофінансову стабільність після 2027 року.