Огляд міжнародних ринків

Ринки дедалі більше охоплені страхами ескалації війни на Близькому Сході

Подальше блокування Ормузької протоки та відсутність ознак конструктивних переговорів воюючих сторін минулого тижня посилювали страхи стагфляції провідних економік світу. Відтак продовжувались розпродажі на переважній більшості сегментів фінансових ринків.

Як і попередні два тижні, минулий тиждень почався з відновлення котирувань акцій і облігацій на тлі більших надій на близьке закінчення конфлікту, особливо після того, як Дональд Трамп заявив про відтермінування ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану. Утім наприкінці тижня розпродажі відновились і посилювались у міру того, як зростали сумніви щодо можливого припинення вогню.

Для ринку акцій США додатковим тягарем стали нові побоювання потенційних руйнівних наслідків розповсюдження технології ШІ для певних сегментів бізнесу. Цього разу через новини про розробки нових ШІ-моделей найбільше впала вартість акцій сектору кібербезпеки, а також виробництва мікросхем. Окрім того, акції флагманів IT-сектору Meta і Alphabet постраждали через судове рішення про стягнення компенсації за нанесення їхніми соціальними мережами шкоди психологічному стану користувача.

Серед макроекономічних даних особливо відчутного удару по настроях завдало зростання цінового індексу імпортних товарів до США у лютому на 1.3% м/м, значно вище від передбачених консенсус-прогнозом 0.6%. Незважаючи на те, що цей індикатор другорядний, він підкреслив для інвесторів значний потенціал загрози прискорення інфляції через війну на Близькому Сході.

За підсумками тижня американські індекси акцій зафіксували чергове падіння: для S&P 500 на 2.1%, для Nasdaq 100 на 3.2%. Європейський Stoxx 600 зміг показати за тиждень незначне зростання на 0.4% завдяки меншому впливу на індекс сектору високих технологій. Також продовжила знижуватись вартість облігацій. Дохідності десятирічних казначейських облігацій США за тиждень зросли ще на 5 б.п. до 4.43%. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, втратив за тиждень ще 0.4%. Водночас ціни на нафту й золото за підсумками тижня залишились майже незмінними на рівнях відповідно $112.6 за барель марки Brent і $4494 за унцію.

Погляд ICU: На ринках уже з’явилися перші ознаки вичерпання ефекту початкового шоку, а деякі учасники навіть намагалися нарощувати позиції, користуючись нижчими ціновими рівнями. Утім наразі ризик подальшої ескалації війни, так само як і її затягування, залишається дуже високим, тож зберігається й ризик високої ринкової волатильності. Значний вплив конфлікту на рівень світових цін енергоносіїв продовжує підживлювати побоювання стагфляції – значного зростання цін у поєднанні з економічним уповільненням. Це є одним із ключових факторів, які наразі обмежують опції «безпечних гаваней» готівковими коштами і максимально близькими до них за ліквідністю активами грошових ринків.

Ринки державних облігацій

Дохідності ОВДП стабілізувалися

На первинному аукціоні минулого вівторка вперше за два місяці ставки відсікання не знизилися. Водночас середньозважені дохідності обох інструментів підвищилися, впритул наблизившись до максимальних задоволених ставок.

Попит на гривневі ОВДП минулого тижня був невеликим. Загальний обсяг заявок на придбання річних військових облігацій був меншим за пропозицію, а на дворічні папери перевищував пропозицію на неповні 11%. Мінфін відмовився підвищувати дохідність річного інструменту та зберіг максимальну задоволену ставку 15.15% з підвищенням середньозваженої дохідності на 1 б.п. до 15.13%. Водночас за дворічними ОВДП ставка відсікання залишилася 15.87%, як і два тижні тому. Однак середньозважена ставка підвищилася на 7 б.п. до 15.85%.

Таким чином, ставка відсікання для річних паперів не змінюється вже третій тиждень поспіль, а середньозважена ставка наразі нижча за неї лише на 2 б.п. Так само, на 2 б.п., нижче від ставки відсікання тепер і дохідність дворічного інструменту.

Крім того, минулої середи Мінфін провів аукціон з обміну, де пропонував обміняти облігації з погашенням через місяць на нові трирічні ОВДП. Учасники аукціону подали свої заявки виключно за рівнем відсікання попереднього звичайного розміщення цих паперів, тож і ставка відсікання, і середньозважена ставка були встановлені на рівні 16.15%.

Погляд ICU: Рішення НБУ не змінювати облікову ставку стало фактором стабілізації відсоткових ставок на первинному ринку. Найімовірніше, обсяг заявок з дохідностями, нижчими від максимальних задоволених ставок, зменшиться – і ми спостерігатимемо стабілізацію дохідностей на поточних рівнях. Поточні ставки можуть зберігатися принаймні в найближчі місяці, поки не з’являться передумови для подальшого пом'якшення монетарної політики. У комунікації за результатами засідання Комітету з монетарної політики НБУ також зауважував, що в разі зростання ризиків облікова ставка може зрости. Все ж у поточних умовах ми не очікуємо підвищення дохідностей ОВДП найближчим часом.

Єврооблігації падають через глобальну турбулентність

Українські єврооблігації продовжували дешевшати минулого тижня слідом за погіршенням глобального сентименту до боргів країн, що розвиваються.

За час від початку війни в Ірані глобальний сентимент до ринків, що розвиваються, поступово погіршувався. Індекс облігацій таких країн, EMBI, впав за цей період більш ніж на 4%. Припинення мирних переговорів щодо війни в Україні лише додало негативу, тож ціни українських єврооблігацій знизилися з початку березня майже на 14%. Ще одним негативним фактором є затримка з фінансуванням ЄС через вето Угорщини та повільний прогрес реформ в Україні.

Погляд ICU: Інвестори в українські єврооблігації бачать дедалі менше підстав для оптимізму в частині досягнення обрисів мирного договору – швидше, навпаки, через тривалу війну в Ірані перспектива відновлення тристоронніх переговорів стає все більш примарною. Погіршення глобального сентименту до ринків, що розвиваються, продовжить тиснути й на українські євробонди.

Валютний ринок

НБУ зберігає інтервенції високими

Інтервенції НБУ минулого тижня майже не змінилися, адже регулятору було необхідно задовольнити ще більший попит, ніж за тиждень до цього.

Дефіцит валюти залишився високим і за підсумками чотирьох робочих днів минулого тижня перевищував $0.9 млрд – це дорівнює показнику аналогічного періоду попереднього тижня. Ключовою причиною стало значне збільшення купівлі валюти клієнтами банків (юрособами) на міжбанківському ринку – ще на 14% до $1.8 млрд. Водночас продаж валюти клієнтами банків був майже удвічі меншим. Тож чиста купівля валюти на міжбанківському ринку склала $0.8 млрд, на 17% більше аналогічного періоду попереднього тижня.

Роздрібний сегмент позитивно відреагував на прагнення НБУ втримати курс гривні нижче від 44 грн/$, і чиста купівля валюти домогосподарствами впала майже удвічі, до $128 млн за підсумками чотирьох робочих днів.

Тож у підсумку НБУ довелося продати майже $1.3 млрд, що лише на 6% менше, ніж у попередній тиждень.

Погляд ICU: Стабілізація курсу дозволила знизити занепокоєння серед населення, яке майже на 1/5 скоротило купівлю валюти, переважно готівкової. Однак дисбаланси на міжбанківському ринку лише поглибилися, адже до нафтотрейдерів, яким потрібно все більше коштів для придбання пального за кордоном, могли додатися держустанови з придбанням валюти для потреб сил оборони. Можливо, саме це спонукало НБУ не зменшувати суттєво інтервенції та стримувати курс і надалі нижче за 44 грн/$.