Набралися кадрів
Річні повноваження тимчасової адміністрації страхової компанії «Оранта» завершилися 5 грудня. І оскільки зараз у Нацкомфінпослуг відсутні усі члени комісії, «рішення про подальшу діяльність страховика буде прийнято за наявності кворуму», сказали FinMaidan в комісії. Однак власники СК вирішили не чекати цього моменту і провели 4 грудня позачергові загальні збори акціонерів компанії, які обрали керівництво «Оранти».
Учора «Оранта» повідомила, що з посади голови наглядової ради звільнено Олега Спілку, який очолював її з 25 січня 2008 року. До наглядової ради увійшли по одному представнику від компаній Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. та Tempsford Investments Ltd., які, за словами джерела FinMaidan, представляють групу EastOne Віктора Пінчука. Іншу половину наглядової ради заповнили за квотою казахського БТА Банку: увійшли член правління Казкомерцбанку (власник БТА Банку) Бейбіт Апсенбетов та юристи юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» (представляли в судах інтереси БТА Банку) Максим Копейчиков і Роман Марченко.
До правління «Оранти» увійшов колишній заступник голови правління «Оранти» Валерій Грищенко і нинішній заступник голови правління лайфової компанії «Оранта-Життя» Рустем Галієв. Валерій Грищенко виконував обов'язки голови правління «Оранти» з 14 липня 2013 року після Ігоря Пугачова і до введення тимчасової адміністрації 5 грудня 2013-го. У ревізійній комісії «Оранти» буде директор казахського Казкомерцбанку Тасліма Жуматаєва, директор чернігівської дирекції СК Сергій Кравчук та директор тернопільської дирекції Марія Тарас.
В «Оранті» не анонсували майбутні кадрові зміни. Але рішення були узгоджені ще до початку засідання. «Для участі у зборах зареєструвалися акціонери, які в цілому володіють 96% загальної кількості акцій», – повідомили в «Оранті». Це перші результативні збори акціонерів з квітня 2011 року. В «Оранті» кажуть, що кадрові призначення стали можливими «завдяки узгодженій позиції найбільших акціонерів – БТА Банку та групи компаній EastOne, які сукупно володіють більше 67% акцій СК». Казахському БТА Банку належить 35,17%. «Представники екс-голови наглядової ради компанії Олега Спілки, який контролює близько 25% акцій, на зборах були присутні, але активності не виявляли», – розповіло джерело в СК. Олег Спілка на дзвінки на мобільний телефон учора не відповідав.
Третій зайвий
Останнього разу акціонери «Оранти» збиралися 1 листопада 2013 року. Ключовим питанням порядку денного було збільшення статутного капіталу на 250 млн грн. Однак це рішення підтримало лише 25,68% голосів присутніх акціонерів за необхідних 75%. Проти нарощування капіталу на третину виступили 53,99% акціонерів, ще 20,33% утрималися. Зокрема, проти додемісії виступили представники казахського БТА Банку, оскільки «документи для підготовки до зборів були надані їм у неповному обсязі». Це стало одним з основних чинників введення тимчасової адміністрації у збиткову компанію.
За словами співрозмовника FinMaidan в компанії, на зборах 4 грудня також обговорювалося питання докапіталізації. «Раніше йшлося про 250 млн грн. Думаю, цю цифру буде використано як відправну точку. Можливо, за підсумками вивчення фінансової документації її доведеться трохи підкоригувати», – уточнив він. Але якщо рік тому докапіталізація страховика обійшлася б кіпрським і казахським інвесторам у $31,25 млн, то зараз вдвічі менше – близько $16 млн.
За підсумками галузевого журналу Insurance Top, за шість місяців 2014 року компанія залучила 194,4 млн грн премій (12-е місце), що на 22,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ще за підсумками 2013-го «Оранта» входила до топ-10, а в 2009-му взагалі була лідером ринку.
За результатами додаткової емісії частка БТА Банку та групи EastOne може бути збільшена. «БТА Банк завжди був портфельним інвестором. Зараз у них близько 35% акцій, але враховуючи, що у них, на нашу думку, незаконно відібрали ще 11%, їхня частка може бути збільшена до 46%. Чи будуть акціонери й надалі нарощувати свою частку, поки невідомо. Рішення буде прийнято після вивчення усієї фінансової документації та звітності компанії. За той час, поки в компанії працювала тимчасова адміністрація, доступу до неї не було. Думаю, рішення буде прийнято вже до нового року», – сказав Роман Марченко. «Активи об'єднаного Казкомерцбанку і БТА Банку більш ніж у шість разів перевищують активи українського ПриватБанку, тому для них інвестиції в «Оранту» не є суттєвими. Вони до них готові», – розповіло джерело в компанії.
За словами Романа Марченка, стосовно колишнього менеджменту «Оранти» відкрито кримінальне провадження за підозрою у доведенні СК до банкрутства. «Коли буде рішення суду, будемо робити висновки», – сказав він. Отримати коментар в EastOne поки не вдалося.
Тінь сумнівів
Учасники ринку зазначають, що досягнення домовленостей між найбільшими акціонерами має велике значення для перспектив компанії. «Між тим про подальшу долю страховика можна буде говорити тільки після докапіталізізації активу. Якщо вони увіллють мінімальну суму, яка дозволить підтримати фінансові потоки, то говорити про стабільну роботу компанії не можна. Якщо ж сума інвестицій складе названі раніше 250 млн грн, цього буде достатньо для відновлення бізнесу», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Нагадаємо, що тільки чистий збиток «Оранти» за 2013 рік склав 146,7 млн грн.
У той же час нинішня ситуація викликає питання у експертів. «Я не впевнений, що акціонери будуть готові влити в компанію необхідні 200-250 млн грн. Віктор Пінчук згорнув страховий бізнес в Росії, і навряд чи він має намір розвивати його тут. Для казахського БТА Банку «Оранта» – це актив, який дістався їм у спадок від попередніх власників. Я нещодавно спілкувався з їх представниками – пропонував придбати в Україні якісний актив, але вони відмовилися: їм це нецікаво», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Він уже сумнівається в ефективності рішення по ревізійній комісії. «Це орган, який має перевіряти роботу страховика. А до нього увійшли самі співробітники компанії», – здивований експерт.
Вікторія Руденко
Рекапіталізація для всіх
Уряд запропонував парламенту узаконити розроблений ним механізм націоналізації банків. Кабінет міністрів вчора подав до Верховної Ради законопроект № 1564 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який дозволяє будь-якому банку розраховувати на підтримку держави. Принаймні, в проекті поки немає норми про те, що держкошти може отримати лише банк, на який припадає понад 2% активів або депозитів банківської системи, про що йшлося в постанові № 632.
Суть документа в тому, що банки зобов'язані пройти діагностичне обстеження, визначити потребу в капіталі на 2014-2016 роки, скласти і подати в НБУ програму докапіталізації. Якщо ця програма не буде подана або акціонери не зможуть її виконати, банк визнають неплатоспроможним з подальшою ліквідацією або НБУ запропонує Кабміну брати участь у його націоналізації.
Постанова № 632 від 19 листопада, якою встановлено «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої держпозики», дозволяє Мінфіну підтримувати лише банки з часткою понад 2% активів та/або депозитів. Зараз ця вимога може «ховатися» під нормою законопроекту про те, що «банк повинен відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Але якщо така фундаментальна норма не буде прописана в законі, Кабмін зможе скуповувати навіть дрібні кептивні банки.
Умови входження
Капіталізацію приватних банків можна проводити двома способами: купівля акцій в обмін на ОВДП або видача державою субординованого боргу у вигляді ОВДП. Уряд натомість вимагає у власність 75%+1 акцію банку, але перед цим його капітал має бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Крім того, в капітал мають бути переведені депозити власників понад 10% акцій банку, членів правління, наглядової ради та ревізійної комісії, що посилить відповідальність банкірів за поганий ризик-менеджмент і доведення своєї установи до стану неплатоспроможності.
Учасники ринку вважають, що рекапіталізація доцільна лише для обмеженого кола найбільш крупних банків, банкрутство та виведення з ринку яких може негативно вплинути на фінансове становище підприємств реального сектора економіки або торкнутися багатьох приватних вкладників. «Рекапіталізація потрібна лише тоді, коли ймовірні втрати від банкрутства банку для економіки та соціальної стабільності країни більш істотні, ніж обсяг капіталу, що додатково вливається. Для України коло таких банків повинно обмежуватися десятьма-п'ятнадцятьма найкрупнішими, аж ніяк не більше. Тому передбачений у меморандумі з МВФ критерій 2-процентної ринкової частки за активами або коштами клієнтів є обгрунтованим, хоча міг би бути іще жорсткішим», – говорить FinMaidan директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.
Один з учасників останньої зустрічі банкірів з главою НБУ Валерією Гонтарєвою розповів FinMaidan, що НБУ заявляв, що на капіталізацію банків у 2015 році передбачено 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн буде направлено до Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам.
Нинішній тренд скорочення кількості банків в Україні триватиме, і держава буде змушена рятувати деякі з них, вважають учасники ринку. Зараз «державних» банків в Україні п'ять. «Після того як усі ці розборки закінчаться, на ринку залишаться 40-50 банків. З них 10 будуть державними, ще 10 – з іноземним капіталом, решта – з українським капіталом», – заявив голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат на банківському форумі з реформи фінансового сектору, організованому «Фінансовим клубом».
У програмі співпраці з МВФ акцентується, що основне навантаження щодо докапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. «У випадках, коли акціонери не мають наміру вливати капітал у свій банк, потрібно з'ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому банк став проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, чи не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна шукати варіанти вирішення проблеми, – вважає член Ради НБУ Роман Шпек. – Можливо, ефективнішим рішенням буде не поява ще одного держбанку з невизначеним майбутнім, а перепродаж активів за справедливою ціною більш здібному інвестору або ж ліквідація неплатоспроможної установи. Краще профінансувати ФГВФО, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо якщо вони помирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».
Олена Губар
Полювання за заощадженнями
Громадяни, які володіють активами на суму понад 200 тис. грн, будуть зобов'язані в 2015 році пройти «нульове» декларування своїх грошових коштів та майна. Про це йдеться в законопроекті № 1578, який уряд подав до парламенту. Автори правок до Податкового кодексу пропонують задекларувати будь-які активи і заощадження населення – навіть ті, які були отримані «з порушенням законодавства України з питань оподаткування та валютного регулювання». Ними цілком можуть виявитися як хабарі та відкати, про факт отримання яких держоргани нічого не знають, так і менш злочинні види тіньових доходів українців.
Задекларованими вважатимуться активи громадян на суму до 200 тис. грн – їх власникам не потрібно буде заповнювати декларацію. Решті дається термін до 31 жовтня 2015 року. Але й для них декларування формально добровільне, просто з великих незадекларованих активів у майбутньому фактично доведеться платити податки. Податківці, використовуючи непрямі методи оцінки доходів і витрат громадян, нарахують 30% на витрати, що не покриваються легальними доходами. Подача «нульової» декларації дозволить без сплати податку витрачати свої заощадження.
Втім, законопроект іще «сирий». У ньому зазначено, що якщо фізособа хоче задекларувати готівкові кошти на суму понад 200 тис. грн, то вони мають бути внесені на рахунки в банках до дня подання декларації та зберігатися на них не менше одного року. Зняття коштів достроково потребуватиме сплати до держбюджету 3% від знятої суми. Але зарахування коштів на рахунки перетворює їх з «готівкових» на «безготівкові», що робить відповідний запис у декларації нонсенсом. До того ж якщо готівка буде внесена в банк як строковий депозит, наприклад на тиждень, і наступного дня в декларації ця сума буде вказана як «депозит», то вже через тиждень фізособа зможе її зняти без сплати 3-процентного збору. В єдиному випадку потенційному вкладнику все ж доведеться заплатити – за повної недовіри до жодного з банків, навіть державного. Зберігання вдома «задекларованої» готівки коштуватиме 3%.
На думку автора документа (він узгоджений з новим міністром фінансів Наталією Яресько), нововведення торкнеться невеликої частини українців. «За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, кількість вкладників, розмір вкладів яких перевищує 200 тис. грн, становить 0,2% від загальної кількості вкладників», – йдеться в пояснювальній записці. Це близько 100 тис. клієнтів при їхній загальній кількості на 1 жовтня в 45,4 млн чоловік. Тим часом банкіри визнають, що заможні клієнти часто дроблять свої депозити в межах гарантованої державою суми і розміщують вклади до 200 тис. грн в декількох банках.
Тому в реальності кількість українців, які будуть змушені подати декларації, набагато більша. За словами топ-менеджера одного з найбільших банків, іноді клієнти навіть відкривають крупні депозити на імена друзів та родичів, що дозволяє їм розраховувати на компенсацію Фонду. У цьому випадку їм треба буде вирішувати: легалізуватися повністю і задекларувати усі свої вклади на своє ім'я або попросити друзів подати декларації від свого імені. «Встановити ступінь пов'язаності цих осіб досить складно. Як правило, банки виявляють їх, коли фіксують істотний відтік коштів протягом малого періоду», – розповів він FinMaidan.
Розкіш бути багатим
У разі подання декларації фактично зникає банківська таємниця, і саме через небажання заможних клієнтів «оголюватися» перед фіскалами влада влітку пішла на компроміс: з 1 серпня введено неперсоніфіковану сплату банками податку на доходи фізосіб від відсотків з депозитів. До слова, вже за тиждень ставка цього податку буде підвищена з 15% до 20%, як і оподаткування інших пасивних доходів українців – інвестиційного прибутку та роялті. Ще навесні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк представляв цей податок як податок для багатих, а в підсумку платять його всі.
Планується змінити й шкалу оподаткування заробітних плат. Доходи до 10 мінімальних зарплат (МЗП), як і колись, підпадуть під ставку 15%, але з доходів понад цю суму треба буде платити не нинішні 17%, а 20%. За підрахунками Мінфіну, лише 1,3% платників отримують таку зарплату. На початку осені уряд вже анонсував майбутню зміну шкали оподаткування: пропонувалося шість варіантів, але жоден з них не був реалізований.
Поділяться з державою і 3,3% заможних пенсіонерів: податок 15% вони заплатять з пенсій понад 3 МЗП (зараз ліміт – 10 тис. грн). Вводиться єдина ставка податку на нерухомість: її розмір встановлюється місцевою владою в залежності від місця розташування і типу об'єкта і не зможе перевищувати 2% МЗП за 1 кв. м. Зараз податок для фізосіб становить до 1% МЗП для квартир площею до 240 кв. м і будинків до 500 кв. м і 2,7% МЗП – для крупніших об'єктів.
Відправити на доопрацювання
Учасники фінансового ринку розраховують, що документ все ж таки встигнуть доробити, оскільки в такій редакції його не сприйме українське суспільство. «З одного боку, хто платив 20%, зможе платити і 17%. Але істотних надходжень до бюджету це не принесе і вже точно не сприятиме легалізації доходів», – вважає керівник податково-юридичної практики EY в Україні Володимир Котенко. Наприклад, восени експерти підраховували, що при збільшенні ставки оподаткування для зарплат від 10 до 17 МЗП з 17% до 20%, а з доходів понад 17 МЗП – до 25% надходження до бюджету зростуть усього на 5,7%, або 3,5 млрд грн. У запропонованому зараз Мінфіном варіанті зростання надходжень буде ще меншим.
Також потребує доопрацювання ідея «нульового» декларування. «Нульове декларування доходів і непрямі методи визначення ПДФО в запропонованому вигляді – головні кандидати на нищівну критику. Причина цього не тільки у двозначному механізмі контролю доходів і витрат. Бажаючим повністю виконати вимоги закону доведеться розмістити «одноразово декларовані» кошти в банках на тривалий термін. Очікувати, що населення масово піде на такий крок, навряд чи варто. Запропонований механізм штовхає до вибору передбаченого законопроектом варіанту недекларування. З урахуванням ситуації у фінансовій системі запропоноване нововведення можна назвати несумлінним і несвоєчасним», – вважає Володимир Котенко. «Такий підхід, якщо, боронь боже, його буде прийнято, вдарить в першу чергу по бідних. Багаті викрутяться, їхні доходи структуровані в надійних юрисдикціях. Середній клас не такий великий, його оподаткування на бюджет не дуже вплине, але відхід економіки в тінь посилиться», – вважає керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.
Зростання ставок оподаткування пасивних доходів негативно позначиться і на стагнуючому зараз фондовому ринку. «Жорсткість податкового режиму розвитку фондового ринку точно не сприятиме. Втім, привабливість внутрішнього фондового ринку не є зараз макроекономічним фактором, що, схоже, нову владу поки влаштовує. Автори цього «покращення» навряд чи мали на меті повернути гроші населення в банки, швидше, навпаки – прискорити розвал фінансової системи», – безапеляційно заявляє Олексій Сухоруков.
Понад три десятки тимчасових адміністрацій у банках, вливання десятків мільярдів гривень у ФГВФО, рекордний відтік депозитів і загроза націоналізації банків не можуть підвищувати довіру клієнтів. «Йдеться про легалізацію коштів, отриманих не зовсім законним шляхом, навряд чи такі кошти зберігалися в українських банках. У більшості випадків на депозитних рахунках знаходилися реальні заощадження, отримані законним шляхом. З урахуванням того, як важко вони поверталися і скільки банків перебувають у стадії ліквідації або ліквідовані, малоймовірним є повернення даних коштів, та ще й на такий тривалий термін», – зазначає директор департаменту стягнення заборгованості в судовому порядку банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський.
«Складається враження, що Мінфін запропонував найбезглуздіші зміни, сподіваючись, що хоча б щось з цього буде прийнято. У будь-якому випадку приймати такий документ за тиждень до того, як він має набрати чинності, – нонсенс», – говорить співрозмовник FinMaidan в одній з консалтингових компаній. «Україні потрібна реформа податкової системи, причому ряд ідей, наприклад, метод контролю за доходами та витратами, повинні зберегтися. Однак зміна правил оподаткування фізосіб в такому вигляді є невдалою і несвоєчасною», – зазначає Володимир Котенко.
Завдання конференції — визначити ключові проблеми у фінансовому секторі України в умовах зміни еліт і військового протистояння. Запропонувати необхідні ринку реформи і розробити механізми їх імплементації.
Мета конференції — сформувати модель майбутнього устрою фінансової системи України та знайти шляхи її реалізації.
До участі у конференції запрошені:
Роман КАЧУР, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі;
Андрій ОНІСТРАТ, голова наглядової ради банку «Національний кредит»;
Сергій МАМЕДОВ, голова правління «Укргазбанку»;
Олексій СУХОРУКОВ, керуючий партнер інвестиційної компанії «УНІВЕР»;
Руслан ДЕМЧАК, заступник голови комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності;
Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ, представник «Реанімаційного пакету реформ»;
Олександр КРАМАРЕНКО, головний редактор журналу «Гроші»;
Ігор АЛЄКСЄЄВ, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя.
Запрошені також голови профільних комітетів Верховної ради, народні депутати, представники влади, банкіри, фінансисти, бізнесмени.
Конференція складається з 2 секцій по 2 години з перервою на обід. У кожній секції беруть участь 4-5 спікерів і модератор. Після виступів спікерів передбачається невелике обговорення, а по закінченню секції — запитання із залу.
Кількість учасників — 200 осіб.
В рамках круглого столу фінансові експерти і банкіри обговорять:
• які операції банки продовжують проводити в зоні АТО і які вводилися обмеження в роботі з клієнтами, зареєстрованими в зоні АТО;
• проблемні кредити в Донецькій та Луганській областях: які є виходи з ситуації, що склалася, чи йдуть клієнти на контакт;
• чи готовий Нацбанк дозволити банкам поступово враховувати в балансі збитки у зв'язку з істотним знеціненням кредитного портфеля в зоні АТО;
• альтернативні варіанти мінімізації втрат від знецінення кредитного портфеля в зоні АТО;
• як банки працюють з клієнтами, які зареєстровані в Криму, але проживають на материковій частині України (де-юре визнані нерезидентами), і чи закрили рахунки компаній, зареєстрованих в Криму;
• втрати в Криму: можливість повернення активів.
До участі в круглому столі запрошені:
• заступник голови НБУ Яків Смолій,
• голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов,
• голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова,
• голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук,
• старший юрист юридичної фірми ILF (Інюрполіс) Євген Стариков.
Модератором круглого столу виступить головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.
«Фінансовий Клуб» заснований в 2009 році. Одним із завдань компанії є побудова повноцінних комунікацій між такими цільовими групами: банки, інвестиційні та страхові компанії, ЗМІ, політики, регулятори ринку, бізнес-аудиторія. «Фінансовий Клуб» займається: проведенням круглих столів, організацією конференцій, а також спільних заходів банкірів з політиками та профільними бізнес-асоціаціями.
В арсеналі – більше 30 великих заходів, замовниками яких виступали Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародне товариство фінансових аналітиків CFA, керівники ряду українських банків. У 2010 році аналітики «Фінансового клубу» розробили методику визначення «Провідних банків України» і «Провідних компаній України» у різних категоріях. Компанія організувала вихід відповідних рейтингів та їхню публікацію Видавничим домом «КомерсантЪ-Україна» впродовж 2011-2014 років.
Холдингова компанія ES2 Holdings, зареєстрована в Сінгапурі, купує Енергобанк, повідомило FinMaidan джерело, близьке до переговорів. «Це консорціум іноземних інвесторів, серед яких американські недержавні пенсійні та інвестиційні фонди, а також ряд приватних інвесторів. До консорціуму також входить українська інвесткомпанія Empire State Capital Partners», – повідомив співрозмовник FinMaidan.
Зараз бенефіціаром банку є російський бізнесмен Анатолій Данилицький: він контролює 99,7% акцій Енергобанку через Roylance Sarvices Limited і 0,01% безпосередньо. Сторони планують закрити операцію протягом тижня, тобто до кінця року. Власником банку залишиться кіпрська Roylance Sarvices Limited, просто зміняться її власники, уточнив співрозмовник.
Сума угоди не розголошується. «Вона складатиметься з вартості ліцензії та оціночної вартості нерухомості, яка знаходиться на балансі банку», – повідомило джерело FinMaidan. Нові власники планують протягом наступних 12-18 місяців інвестувати в банк $100 млн. З них $5-10 млн найближчим часом направлять на підтримку ліквідності банку.
Енергобанк створено в 1991 році. На 1 жовтня установа за розміром активів (2,04 млрд грн) посідала 75-е місце серед 166 банків. Кредитний портфель становить 1,06 млрд грн, з них 957,2 млн грн – портфель юросіб, у тому числі 244,2 млн грн – у валюті. Депозитний портфель банку становив 1,5 млрд грн, кошти юросіб – 674 млн грн.
Низький старт
Учасники ринку вважають, що НБУ не буде протидіяти угоді. «У нинішнього власника Енергобанку російське коріння, можливо, зміна акціонерів у сьогоднішній ситуації викликана саме цим», – говорить аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків. «У такій обстановці для Енергобанку зміну акціонерів можна вважати позитивним чинником», – відзначає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Враховуючи, що серед покупців Енергобанку є інвесткомпанія, кредитна установа може зосередитися на казначейських операціях та роботі з цінними паперами. Таким шляхом, наприклад, пішла компанія ICU, купивши банк «Авангард». Втім, знаковою для ринку ця угода навряд чи стане. «Енергобанк – невелика кредитна установа, тому я не думаю, що прихід інвесторів свідчить про зростаючий інтерес іноземних інвесторів до українських активів», – говорить Михайло Демків. «Поки усі банки з іноземним капіталом утримуються від втечі з країни лише зусиллями Нацбанку», – вважає глава наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.
Трохи зачекавши, покупці могли б ще більше знизити ціни на придбаний актив. «Не зовсім зрозуміло, навіщо купувати банк зараз: особливої терміновості я не бачу. При цьому в наступному році ціни на банківські активи можуть ще більше знизитися, а вибір активів на продаж буде більшим», – говорить співрозмовник в одній з інвесткомпаній.
Вікторія Руденко, Руслан Чорний
Кредитори і позичальники продовжують шукати компромісний варіант переведення валютних кредитів у гривневі. Ще в липні Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню» депутата Руслана Князевича. Але в другому читанні його так і не розглянули. Відтоді офіційний курс долара, який на початку року становив 8 грн/$, зріс з 11,7 до 15,8 грн/$. Вчора в Нацбанку відбулася чергова зустріч, на якій регулятор та банки з найбільшими іпотечними кредитними портфелями хотіли узгодити підсумковий варіант реструктуризації.
Позичальники не згодні
Пізно увечері НБУ оприлюднив основні положення проекту «Меморандуму про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті». Усі вони ідентичні нормам, які обговорювалися позичальниками в НБУ минулої п'ятниці. Йдеться про конвертацію кредиту за ринковим курсом; списання різниці між конвертованою сумою й кредитом, порахованим за курсом 7,99 грн/$, пропорційно погашенню боргу (на частину, що списується, нараховується 0,01% річних); збереження кредитної ставки на три роки; реструктуризація іпотечних кредитів на суму до 2,5 млн грн за курсом на початок 2014-го; повне списання усіх пеней та штрафів; перехід від ануїтетної до класичної системи погашення.
Відповідальність позичальника буде обмежена предметом іпотеки: якщо банк стягне заставу, він не зможе вимагати погашення залишку за кредитом. Якщо банк захоче продати кредит факторинговій компанії дешевше за номінальну вартість, він має запропонувати самому позичальнику викупити борг за такою ціною. Спеціальна комісія при НБУ стежитиме за виконанням меморандуму. А в Податковому кодексі мають бути прописані пільги для банків і позичальників.
НБУ готовий до компромісу, оскільки вважає усіх відповідальними за цю проблему. Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук визнав, що провина НБУ полягає в тому, що він «вчасно не передбачив масштаби можливої проблеми і не заборонив кредити в іноземній валюті», банки винні у «надмірно агресивній кредитній політиці», а позичальники «не оцінили валютні ризики».
Один з учасників зустрічі сказав FinMaidan, що банки згодні конвертувати кредити в гривню за нинішнім курсом з наступним «розбиттям» позики на дві частини. Але вони не спишуть 50% боргу (різниця між 16 грн/$ і 8 грн/$). В одному з варіантів меморандуму вказувалося на списання 25% боргу. Також обговорювалася цифра 33% (при ринковому курсі у 18 грн/$, йдеться про оплату боргу по 12 грн/$).
При цьому банкіри захотіли отримати компенсацію від держави. «Незрозуміло, за рахунок яких коштів потрібно переводити частину позики під майже нульовий відсоток. Тому обговорювалося, що банки, які проводять реструктуризацію, можуть отримати рефінансування Нацбанку. Ставка таких кредитів може бути на рівні 1,5 облікової ставки (21%. – FM)», – сказав заступник голови однієї з кредитних установ. У меморандумі ця ставка вказувалася як ставка гривневої позики на перші три роки. Підкреслювалося, що позичальник не повинен мати боргів на початок 2014 року або погасити їх до конвертації позики. Через три місяці після прийняття закону має бути скасований мораторій на примусове стягнення застави за кредитом.
Член Громадської ради при НБУ Ярослава Авраменко повідомила після зустрічі, що позичальники згодні виключно на конвертацію за курсом видачі кредиту – 4,6-5,05 грн/$. Тому ні банкіри, ні позичальники не підписали документ.
Депутатські ініціативи
Непоступливість позичальників пояснюється тим, що вони вже заручилися підтримкою ряду депутатів «Народного фронту» і «Радикальної партії Олега Ляшка» (РПОЛ). Пакет підготовлених позичальниками законопроектів вже подано до парламенту від імені депутата Сергія Мельничука (РПОЛ). Вчора їх розглядав комітет з питань фінансової політики, який також очолює представник РПОЛ.
Законопроект № 1558 «Про захист споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» Сергія Мельничука пропонує конвертувати всі валютні споживчі кредити на суму до 2 млн грн. Переведення за курсом банку на день укладення кредиту (4,6-5,05 грн/$), ставка незмінна. Схожа ініціатива – законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» п'яти депутатів «Народного фронту» – пропонує не обмежувати суму кредитів. Курс колишній, ставка колишня, а якщо позичальник не зможе її платити, банк повинен її знизити. Погашення за класичною схемою, штрафи та пені списуються.
Ще два законопроекти звільняють громадян від податків при списанні частини боргу і забороняють здійснення стягнення житла лише на одній підставі виконавчого напису нотаріуса.
Банкам потрібна підтримка
Кредитори розуміють, що реструктуризувати валютні позики необхідно, і вже роблять це з власної ініціативи. Але вони розраховують на підтримку держави в цьому питанні, щоб мінімізувати втрати. «Якщо конвертувати валютні кредити за курсом від 5 до 8 грн, то банки не матимуть можливості виплачувати депозити. Ми хочемо, щоб ризики були пропорційно розподілені. Ми підтримуємо конвертацію валютних кредитів за поточним курсом із збереженням процентної ставки на рівні валютних кредитів. Але тоді Нацбанк повинен надавати адресне фінансування для компенсації різниці процентних ставок», – говорить керівник юридичного департаменту ПУМБ Олег Заморський.
Питання конвертації валютних позик потрібно вирішувати якнайшвидше. «Портфель іпотечних валютних кредитів фізосіб, які досі ще якось погашалися або реструктуризувалися, тепер значно погіршиться. За найскромнішими підрахунками, до категорії кредитів, що не погашаються, може перейти більше 50% кредитів, і під них знову-таки знадобиться створити резерви. Але тут банку доведеться вирішувати проблему з кожним позичальником індивідуально. Ми цим і займаємося, намагаючись розробити оптимальний алгоритм обробки безлічі одержуваних заявок на реструктуризацію», – говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губар
З 23 грудня СК «Гарант-Авто» втратила статус асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). «Підставою припинення членства «Гарант-Авто» стала заборгованість зі сплати відрахувань до фондів МТСБУ більше двох місяців», – йдеться в повідомленні бюро.
«Гарант-Авто» – один з крупних страховиків сегмента «автоцивілки». За підсумками 2013 року СК посідала 5-е місце за обсягом залучених премій, за підсумками шести місяців 2014-го компанія опустилася на 9-е місце, а за підсумками дев'яти місяців вилетіла з топ-10 на 12-е місце.
Нагадаємо, 21 листопада «Гарант-Авто» втратила статус повного члена МТСБУ. Тоді компанії заборонили укладати договори міжнародного страхування «Зелена карта». Вчора в бюро уточнили, що «припинення повного і асоційованого членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов'язань за укладеними раніше договорами».
Шлейф проблем
У МТСБУ стверджують, що проблеми у СК почалися давно. «Ми ще на початку червня зверталися в Нацкомфінпослуг з проханням провести перевірку «Гарант-Авто» та рекомендували президії не видавати компанії бланки полісів ОСЦПВ. Щодо роботи компанії вже тоді були питання, а від клієнтів надходило багато скарг», – говорить FinMaidan заступник голови комітету з управління ризиками МТСБУ Людмила Білошицька. Після цього в компанії відбулася зміна менеджменту: 17 червня наглядова рада «Гарант-Авто» звільнила за угодою сторін главу правління Сергія Балкового, який керував компанією з 14 березня, і призначила на цю посаду Юлію Носову. Новий керівник попросила час, щоб увійти в курс справи.
У липні проблемами в «Гарант-Авто» перейнялася Нацкомфінпослуг. 10 липня комісія розглядала можливість введення тимчасової адміністрації в СК, але на прохання представників проблемного страховика розгляд цього питання відтермінували: керівництво «Гарант-Авто» пообіцяло виправити всі порушення і найближчим часом відновити платоспроможність компанії, вклавши в неї інвестиції.
Втім, цього не сталося: у компанії вчергове змінилося керівництво, і 15 серпня замість Юлії Носової прийшов Борис Онищенко, а 27 серпня в наглядову раду СК увійшли представники Міського комерційного банку, в який згодом було введено тимчасову адміністрацію. Незважаючи на зауваження комітету з ризиків, СК продовжувала продавати ОСЦПВ. «Останнім часом компанія вже не отримувала нових бланків, але мала залишки, тому продовжувала їх продавати», – сказала Людмила Білошицька.
Без шансів
Учасники ринку вважають, що відновити платоспроможність компанії практично неможливо. «В компанії вже давно затримки з виплатою заробітної плати співробітникам, страхові відшкодування також не виплачуються, доступ до рахунків СК обмежено», – розповіло FinMaidan джерело, знайоме з ситуацією в «Гарант-Авто». У самій компанії не відповідали на дзвінки.
Заборона на роботу в сегменті ОСЦПВ позбавить компанію основних джерел коштів. За даними галузевого журналу Insurance Top, за дев'ять місяців компанія залучила 120,3 млн грн премій (-4%). Найбільшу частку в портфелі мало автострахування: ОСЦПВ – 33,6% (40,47 млн грн), «Зелена карта» – 32% (38,5 млн грн), КАСКО – 18,2% (21,9 млн грн).
З виплатами по «Зеленій карті» у МТСБУ проблем не повинно бути: в цьому сегменті ще з початку 2013 року працює механізм пов’язування резервів, який зобов'язує страховиків відраховувати за міжнародними договорами від 45% до 55% страхових премій до Фонду страхових гарантій МТСБУ. За рахунок цих коштів бюро в майбутньому врегулює страхові випадки і самостійно виплатить відшкодування потерпілим.
У гіршому становищі опиняться потерпілі з ОСЦПВ. Теоретично, вони можуть отримати кошти за рахунок фондів бюро тільки після завершення процедури ліквідації. Однак де-юре компанія продовжує існувати і навіть має право укладати договори страхування, наприклад, КАСКО. У Нацкомфінпослуг поки немає кворуму, щоб прийняти обгрунтоване рішення щодо компанії і, можливо, позбавити її ліцензій. При цьому в МТСБУ не роблять прогнозів щодо страховика. «Зараз необхідно провести інвентаризацію і зрозуміти, скільки полісів у компанії залишилося, скільки коштів було сплачено і яким буде навантаження на фонди бюро. Поки нічого зроблено не було», – повідомило джерело в бюро.
Вікторія Руденко
З державою не по дорозі
У п'ятницю було звільнено голову правління Укргазбанку Сергія Мамедова – таке рішення 26 грудня прийняла наглядова рада банку. «Сьогодні (26-го. – FM) мій останній день роботи в Укргазбанку. Напередодні Кабмін ухвалив рішення про відкритий конкурс на посаду голови правління. Я вважаю, що в Укргазбанку хороші перспективи розвитку на ринку та високий потенціал зростання. Спасибі усім співробітникам за результативну роботу, а клієнтам і партнерам – за довіру», – написав у своєму блозі в соціальній мережі Facebook Сергій Мамедов. «Я зараз не розглядаю нових пропозицій роботи. Попереду Новий рік і я планую відпочити, а потім вирішити, чим зайнятися», – заявляв FinMaidan Сергій Мамедов, коли писав заяву про звільнення.
Виконуючим обов'язки голови правління Укргазбанку призначено першого заступника голови правління Кирила Шевченка, на вакансію оголошено конкурс. Такі норми містилися у наказі Мінфіну № 1217 від 22 грудня «Про затвердження завдання на голосування представникам держави на засіданні наглядової ради ПАТ "Укргазбанк"».
Судять за прибутком
До 2009 року Укргазбанк контролювався народним депутатом від Партії регіонів Василем Горбалем. Крупним співвласником банку також був Олексій Омеляненко, голова наглядової ради «Київміськбуд-1», лідер фракції ПР у Київраді. Установа не витримала фінансової кризи та обвалу ринку нерухомості в 2008-2009 роках. Від банкрутства банк врятувала націоналізація – держава встановила повний контроль над установою. Зараз 92,998% акцій Укргазбанку належить Міністерству фінансів, 7,0002% – 1514 міноритаріям.
Сергій Мамедов прийшов у банк в 2011-му, змінивши на цій посаді колишнього податківця Анатолія Брезвіна. У той рік банк втратив 3,6 млрд грн, збільшивши збиток за період 2009-2011 років до 8 млрд грн. У 2012 і 2013 роках установі вдалося заробити 1,1 млрд грн і 1 млрд грн відповідно. Це було досягнуто не тільки за рахунок операційного прибутку, але й завдяки поверненню проблемних боргів, продажу застав і розформуванню резервів. За три квартали 2014-го прибуток банку склав 6,8 млн грн. Таким чином, Укргазбанк хоч і став найуспішнішою з трьох врятованих державою у 2009 році установ, але так і не компенсував понесені державою збитки. До 1 жовтня 2014-го Укргазбанк залишається в групі найкрупніших – 15-е місце за активами (22,97 млрд грн) із статутним капіталом у 9,48 млрд грн.
Політичне звільнення
Колишній власник банку вважає, що рішення про зміну голови є політичним. «Це очікуване рішення, яке могло бути прийнято ще у квітні-травні. Досі не проводився аудит усіх держбанків на предмет операцій, які можуть викликати інтерес у правоохоронних органів щодо зв'язку з Сергієм Арбузовим і компанією, – каже Василь Горбаль. – Крім того, поки уряд ще не займався виробленням стратегії розвитку держфінансів і держбанків. Інтуїтивно стратегію розробляв тільки Андрій Пишний (глава правління Ощадбанку. – FM). Але з появою нового міністра фінансів це питання має вирішитися».
Примітно, що навесні до Сергія Мамедова претензій не було. Він почав працювати в травні 2011 року, тому наприкінці квітня 2014-го у нього закінчувався трирічний контракт. Тоді збори акціонерів переобрали Сергія Мамедова на посаді голови правління – він повинен був розробити нову стратегію Укргазбанку.
Особи, наближені до банку, вважають, що головою правління, найімовірніше, стане Кирило Шевченко. У жовтні він прийшов у банк на місце Станіслава Шлапака, який пішов з банку. Учасники ринку знають Кирила Шевченка як колишнього голову Державної іпотечної установи та екс-співвласника Терра Банку. Подальша стратегія розвитку установи, швидше за все, формуватиметься не новим топ-менеджером, а урядом. «Буде проведена докапіталізація Укргазбанку на 855 млн грн. Після цього власник вирішуватиме, чи потрібні нові акценти в розвитку банку і чи стане він "приймаючим банком"», – говорить одне з джерел в Укргазбанку. На порядку денному зборів наглядової ради стояло питання про докапіталізацію установи, однак напередодні зборів джерела FinMaidan повідомили, що члени ради мають намір провалити затвердження емісії до моменту звільнення Сергія Мамедова.
У поточному році кожного разу, коли починалася дискусія про те, чи варто державі рятувати банки, виникала назва Укргазбанку як установи, здатної це зробити. Але таким чином рятувати Брокбізнесбанк і банк «Форум» держава не ризикнула, зараз обговорюється можливість передачі Укргазбанку частини активів і пасивів неплатоспроможного ВіЕйБі Банку. «Держава може вирішити використовувати Укргазбанк як «приймаючий банк» для ВіЕйБі Банку. Але в останнього активів і пасивів дуже багато. Тому в разі прийняття такого рішення Укргазбанку будуть потрібні додаткові вливання у капітал», – вважає один з банкірів. Крім того, обговорювалася ідея передачі йому портфелів банку «Київ».
На докапіталізацію банків у проекті держбюджету-2015 закладено 36,5 млрд грн, але в парламенті вже пропонують значно скоротити цю суму. Рішення про усунення з посади Сергія Мамедова могло бути пов'язано також і з цим питанням, оскільки він не був прихильником приймання на баланс Укргазбанку активів проблемних банків.
Олена Губар, Руслан Чорний
Релізи
ТОП-новости
