FINCLUB Фiнансовий клуб

Слідом за Україною, Росією та Білоруссю масштабна валютна криза докотилася до Молдови: учора практично миттєво молдавський лей девальвував до долара на 17%. Також великі втрати несуть валюти інших країн СНД – наприклад, Азербайджан змушений відмовитися від фіксованого курсу. Причини девальвацій у країн різні і обумовлені характерами їх національних економік, але ключових факторів два: проблеми в Росії та падіння цін на нафту.

Недопрацювали
Учора в ході біржових торгів молдавський лей до долара США обвалився на 17,2% – з 20,475 до 24 леїв/$, а в обмінниках ціна долара досягла 27 леїв, повідомило агентство «РБК». Для валютного ринку Молдови це справжній шок. За весь минулий рік долар в цій країні подорожчав усього на 19,6% – до 15,62 лея. Від початку цього року темпи зростання курсу прискорилися – на 34,4%, до 21 лея.

Центробанк Молдови для підтримки курсу активно витрачав свою валюту, продавши банкам лише в січні $140 млн (6,5% резервів). Причиною девальвації регулятор назвав гострий дефіцит валюти. Попит населення у січні вдвічі перевищив пропозицію: громадяни продали $71 млн, а купили $151 млн. У лютому ситуація ускладнилася. «На тлі ослаблення молдавського лея ще більше громадян намагаються переводити депозити в іноземну валюту», – заявила глава департаменту валютних операцій Національного банку Молдови Лучія Хадирке.

Дефіцит валюти спровоковано структурним дисбалансом в економіці Молдови. Експорт молдовських товарів у 2014 році склав $2,34 млрд, але імпорт майже вдвічі вище – $5,32 млрд. Традиційно він фінансувався за рахунок грошових переказів трудових мігрантів ($1,61 млрд), але, за словами Лучії Хадирке, в IV кварталі грошові перекази в Молдову впали на 20%.

«Винна» в різкому скороченні надходжень Росія, де наприкінці минулого року сталася обвальна девальвація. «Зарплати молдовських трудових мігрантів у перерахунку на долари і євро помітно скоротилися», – резюмували в НБМ. На Росію припадало 62% усіх переказів, тому ситуація в цій країні відбилася на леї. Як і в Україні, гострий дефіцит валюти в Молдові породив багато курсів. На сьогодні офіційний курс лея встановлено на рівні 21 лея за долар і 24 леїв за євро. На чорному ринку долар купують за 23-25 леїв, а євро – за 27-30 леїв.

Валютна пастка

Лідерство в СНД утримує Україна. З 1 січня минулого року до 18 лютого 2015-го долар, за даними НБУ, подорожчав до гривні в 3,3 разу. У Росії долар подорожчав майже вдвічі – на 92%. Білоруський рубль, який не уникнув знецінення, посідав третє місце. У цій країні долар подорожчав в 1,57 разу. Проте учора Молдова їх перегнала: долар подорожчав до лея в 1,6 разу.

Проблеми відчувають також інші пострадянські країни. З 16 лютого від підтримки маната відмовився центробанк Азербайджану. Тепер його курс, який був незмінним від початку 2011 року, буде прив'язаний до бівалютного кошика долара і євро. Частка євро складе 20-30%. Такий крок є одним з варіантів «м'якої» девальвації. «Ми вважаємо, що повинні перейти до гнучкішого курсового режиму», – заявив голова центробанку Азербайджану Ельман Рустамов.

Кожному – своє
У кожній країні своя причина девальвації, хоча загальні фактори єдині: уповільнення економічного зростання, залежного від ситуації в РФ. «У Росії ми спостерігали контрольовану девальвацію. Бюджет країни залежить від експортних надходжень, тому після різкого зниження цін на нафту, щоб зберегти обсяги надходжень, було прийнято рішення знизити курс рубля», – зазначає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

Зниження цін на нафту також стало причиною девальвації і азербайджанського маната: нафта є головним продуктом експорту і основним джерелом доходів країни. Зниження курсу маната дозволить «перекрити» недоотримані кошти. А Белорусь стала «заручницею» тісних торговельних відносин з Росією. «У країни були резерви для підтримки курсу. Однак було прийнято рішення девальвувати білоруський рубль, аби підтримати експортерів, які торгують з Росією», – пояснює Олег Устенко. Від російської девальвації в підсумку постраждала і молдовська економіка, де грошові перекази забезпечують близько 20-30% ВВП.

Незважаючи на те що причини девальвації у всіх пострадянських країн мають нюанс, загальною особливістю є тривала фіксація «стабільного» курсу нацвалюти. Але знецінення валют країн, що розвиваються, до долара США було глобальним трендом. «Цей процес торкнувся Індії, Пакистану, Бразилії. Причиною стало зменшення інтересу до цих країн з боку інвесторів», – перераховує Олег Устенко. Знецінення валют має свою межу. «Рано чи пізно інтерес інвесторів до країн, що розвиваються, почне зростати, що сприятиме притоку інвестицій в них», – вважає експерт. При цьому мир на сході України є ключовим фактором для поновлення інтересу інвесторів до усього регіону.
 

У МОЗ підготували механізм введення загальнообов'язкового державного соціального медстрахування: буде створено Фонд медстрахування за рахунок внесків роботодавців. Експерти вважають неприпустимим збільшення навантаження на фонд оплати праці. А страховики, яких не залучають до реформи, нарікають, що пропозиції відомства суперечать позиції міністра.

Підготовка до реформи
Міністерство охорони здоров'я оприлюднило проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. Документ пропонує створити Фонд медичного страхування, за рахунок коштів якого оплачуватиметься медична допомога громадянам. «Медичне страхування, на відміну від інших видів соціального страхування, має охопити майже все населення, а не тільки працюючих або пенсіонерів. Воно вимагає відмінного від інших фондів механізму визначення та збору страхових внесків і передбачає надання кваліфікованої медичної допомоги, а не проведення грошових виплат, як в інших видах соціального страхування», – йдеться в пояснювальній записці.

Наповнюватися Фонд буде за рахунок страхових внесків роботодавців, коштів державного та місцевих бюджетів, благодійних та добровільних внесків, прибутку від розміщення коштів Фонду. У 2014 році фонд оплати праці в Україні мав скласти 439,4 млрд грн. Автори законопроекту вважають, що відрахування працюючих громадян могли б скласти 4,9% фонду оплати праці (21,5 млрд грн). Загальний обсяг страхових внесків оцінено в 59,2 млрд грн, що покриває 60,5% потреби сфери охорони здоров'я. Решта – бюджетна підтримка.

У МОЗ впевнені, що «введення додаткових джерел фінансування охорони здоров'я» сприятиме забезпеченню належного контролю за якістю медичних послуг, ефективному використанню наявних кадрових, фінансових та матеріальних ресурсів і солідарній участі держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні медичних послуг.

Справа за платниками

Запропонована концепція обов'язкового медстрахування покриває витрати на медицину фактично новим податком. «При цьому на 100% застрахованими є і пенсіонери, і безробітні, а це однозначно спричинить збільшення податкового навантаження на працюючих громадян», – розповідає FinMaidan генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. Експерти у сфері фіскальної політики попереджають, що будь-яке додаткове збільшення навантаження на фонд оплати праці роботодавці сприймуть негативно.

«Збільшувати навантаження на фонд оплати праці абсолютно недоцільно. Ми тільки домоглися зниження ЄСВ, а тепер хочемо «компенсувати» це зниження новим податком», – нарікає старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський. При цьому минулого року, наприклад, було введено новий «військовий» збір у розмірі 1,5%, хоча уряд декларує курс на зниження кількості податків. «Крім того, гарантій, що кошти нового Фонду витрачатимуться більш раціонально, немає», – говорять в одній з великих аудиторських компаній.

Не дуже логічним експерти вважають проведення відрахувань залежно від розміру заробітної плати. «Якщо йдеться про загальнодержавну медичну страховку, яка передбачає однаковий набір послуг для усіх застрахованих, то незрозуміло, чому відрахування є диференційованими», – дивується Володимир Дубровський. Це веде до того, що за страховку низькооплачуваних співробітників «заплатять» їх більш успішні колеги.

Раціональна пропозиція
Страховики відзначають, що оприлюднений законопроект суперечить тим принципам, про які говорив міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. «Ймовірно, це непрохідний документ, який розроблявся ще попереднім складом міністерства», – припускає Галина Третякова. На її думку, держава повинна визначити, який обсяг медичних послуг може якісно виконуватися за рахунок бюджетних коштів. «Держава не повинна обманювати громадян і розповідати, що весь обсяг медичних послуг є безкоштовним. За різними оцінками, від 40 млрд до 60 млрд грн населення оплачує самостійно», – каже Галина Третякова.

Експерти бачать декілька варіантів державно-приватного партнерства. Держава може покривати 50% витрат на медичні послуги: швидка допомога; лікування дітей, вагітних, тяжкохворих; екстрена хірургія; серцево-судинні захворювання. Решту витрат населення покриває самостійно. Або ж держава може компенсувати половину вартості усіх наданих громадянам медичних послуг, ймовірно, окрім онкологічних та інших захворювань.

Можливий і більш складний шлях: частина послуг оплачується з держбюджету, а вартість решти послуг у різних пропорціях ділиться між державою і громадянином. «Одним із способів легалізувати те, що платить пацієнт зі своєї кишені, є залучення до процесу страхових компаній. Фонд з безробіття може за свій рахунок купувати страховку для безробітних, Пенсійний фонд – для пенсіонерів. А держава повинна подбати про те, щоб на ринку працювали тільки добросовісні страховики», – зазначає Галина Третякова.
 

Імпортні товари, які постійно дорожчають через девальвацію гривні, обкладатимуться новим податком. Найближчими днями розпочнеться стягування збору в розмірі 5-10% від ціни товару. Очікується, що це не тільки збільшить податкові платежі, але й зменшить імпорт, а отже, і попит бізнесу на валюту.

Загальний збір
Уряд допоможе НБУ скоротити валютний дефіцит торгового балансу шляхом збільшення фіскального навантаження на імпорт. Найближчим часом Кабмін своїм рішенням введе в дію прийнятий наприкінці грудня закон про додатковий збір з імпортних товарів у розмірі 5-10%. «Сьогодні прийняли це рішення. Як тільки будуть готові списки критичного імпорту, медичного та енергетичного, збір буде запроваджено», – заявила вчора міністр фінансів Наталія Яресько.

Закон «Про стабілізацію платіжного балансу України» передбачає введення на рік додаткових ставок мита у розмірі 5-10% на весь імпорт, окрім критичного. Наприклад, 10% треба буде платити з готових харчових продуктів; жирів та масел тваринного і рослинного походження; алкогольних і безалкогольних напоїв; тютюну; оцту; живих тварин (групи 1-24 УКТЗЕД).

Під 5-відсотковий збір підпадуть усі інші товари за винятком «життєво важливих», до яких віднесено енергоносії та частину медикаментів. Від збору звільнені електроенергія, неопромінені паливні елементи для АЕС, вугілля, кокс, природний газ, нафта і нафтопродукти, бензин і дизельне паливо. Збір не стягується з препаратів для проведення гемодіалізу та лікування онкозахворювань, фармацевтичної продукції та компонентів, які не виробляються в Україні.

Курс на експорт

Українці вже і так стали менше купувати імпортні товари. Знецінення гривні до долара вдвічі в 2014 році знизило попит на імпорт. Вчора в Держстаті повідомили, що обсяг імпорту товарів впав на 28,3% – до $54,4 млрд. Експорт скоротився набагато менше – на 13,5%, до $53,9 млрд – на тлі зупинки виробництва і руйнування інфраструктури на сході країни, зниження цін на світових товарних ринках і погіршення відносин з РФ. У підсумку сальдо зовнішньої торгівлі товарами України хоч і знизилося в 28,9 раза (до $468 млн), але ще залишалося негативним.

65-відсоткове подорожчання долара за останні півтора місяці та збір у 5-10% дозволять сформувати позитивне торгове сальдо. Адже імпортні товари стануть ще дорожчими, а попит на них – нижчим. «Більше за інших постраждали імпортери, бо вони взяли на себе збитки від девальвації та зниження платоспроможності населення. Вони мають дуже великі сумніви щодо можливостей продати товар через зростання курсу», – зазначає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.

Зниження ажіотажу
Саме на зниження попиту на імпорт розраховували в НБУ, коли говорили, що відкладений попит на валюту з боку імпортерів до початку лютого склав не $1 млрд, а втричі менше. І якщо імпортери знизять попит на валюту, це відразу ж позначиться на її котируваннях. Особливо якщо девальвація допоможе бізнесу наростити свої продажі за кордоном. «Збільшення пропозиції на тлі зростання офіційного курсу може бути короткочасним і ситуативним, тому що реальна валютна виручка від експортерів у країну не надходить. Головний стимул заведення виручки – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. Але окрім небажання експортерів заводити виручку в правове поле України варто враховувати також різке зниження експортної виручки як такої», – зазначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков.

Оскільки крім поточного рахунку на курс валюти впливають також надходження грошей за фінансовим рахунком, банкіри радять захищати права інвесторів. «Потрібне обмеження імпорту як через підвищення цін на енергоносії, так і зростання ввізного мита та акцизів на інший імпорт. А проведення реальних реформ і боротьба з корупцією повернуть довіру населення і міжнародних інвесторів до влади і гривні», – упевнений директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов.
 

Відмова потенційних інвесторів від купівлі Енергобанку виявилася для установи фатальною. Її власник, російський бізнесмен Анатолій Данилицький не захотів рятувати банк, тому НБУ визнав установу неплатоспроможною. Якщо їй не знайдуть інвестора, банк ліквідують. Це стане першим випадком виходу з українського ринку банку з російським бенефіціарієм.

Мінус один
Енергобанк став першим українським банком з російським корінням, який не зміг уникнути тимчасової адміністрації. Її ввели в банк, підконтрольний російському бізнесменові Анатолію Данилицькому, у п'ятницю, 13 лютого. Рішення визнати установу неплатоспроможною НБУ аргументував тим, що Енергобанк у січні проводив ризикову діяльність, «про що свідчили погіршення показників його фінансового стану і значна кількість скарг клієнтів». Банк було віднесено до категорії проблемних, а 26 січня у нього з'явився куратор.

У НБУ стверджують, що для стабілізації ситуації неодноразово зустрічалися з керівництвом та потенційними інвесторами Енергобанку, але регулятору «не було надано прийнятних і переконливих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку».

При цьому наприкінці січня холдингова компанія ES2 Holding відмовилася від купівлі Енергобанку, пославшись на неможливість отримати «своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань» (див. «Енергію витрачено даремно»). А банк причиною зриву угоди називав «неотримання від ES2 Holding фінансування, яке передбачалося за умовами договору про продаж мажоритарного пакету акцій». Власники Енергобанку обіцяли повернутися до переговорів з іншими інвесторами, зацікавленими у купівлі запропонованого пакету акцій.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб, посилаючись на Енергобанк, кажуть, що на 11 лютого депозити 54 тис. фізосіб становили 1,1 млрд грн (59,3% – вклади у валюті). При цьому депозити на 0,5 млрд грн – вклади 98,3% вкладників – підпадають під гарантовану суму виплат.

Темне минуле

Як повідомляв FinMaidan, до травня 2014 року банк потребував приблизно 200 млн грн. Але формально його показники не були критичними. На 1 січня 2015-го обсяг безнадійних кредитів (V категорія) становив 302,2 млн грн (усього 21% від загального портфеля) з рівнем резервування у 25%. Витрати на формування резервів за 2014 рік склали 26,8 млн грн. А загальний фінансовий результат банку навіть плюсовий – прибуток склав 2,5 млн грн.

Крім того, як стало відомо FinMaidan, 17 грудня минулого року Печерський районний суд столиці задовольнив клопотання на проведення обшуку в Києві в будівлі на вул. Воздвиженській, 56, де розташований центральний офіс Енергобанку. Обшук проводився «з метою фіксації відомостей про обставини скоєння кримінальних правопорушень». Слідчий намагався з'ясувати, чи використовувалася будівля «у діяльності керівників конвертаційного центру».

Це вплинуло на рішення потенційних інвесторів Енергобанку. «Ми про цю справу дізналися вже після того, як було прийнято рішення про купівлю банку. Це була лише одна з багатьох проблем, що і стало причиною відмови від угоди», – сказав FinMaidan учасник консорціуму Володимир Куцев. А один з директорів ES2 Holding Пол Дівайн наприкінці грудня перевів до установи понад $100 тис. (2,5 млн грн) на підтвердження домовленостей з Анатолієм Данилицьким. Після відмови від купівлі банку і до моменту введення тимчасової адміністрації повернути кошти він не зміг.

Гальмування на зльоті
Установа посідала 62-е місце за активами, але планувала розширення свого бізнесу. «Ще рік тому у банку були великі плани розвитку. Він позиціонував себе як «другий банк для бізнесу», у середині 2012-го він почав співпрацю з IFC з розвитку агрофінансування», – розповів FinMaidan колишній співробітник Енергобанку. Але після початку фінансової кризи в Україні російський власник прийняв рішення про продаж Енергобанку.

Нещодавно виникли проблеми з проведенням платежів. «Ми досить давно обслуговуємося в Енергобанку, і раніше ніяких труднощів у нас не виникало. Платежі перестали проходити на початку цього року. На момент введення тимчасової адміністрації у нашої компанії «зависло» близько $125 тис. Ми зверталися і до Нацбанку, і до суду, але усі проблеми в банку пояснювали його продажем. Після введення тимчасової адміністрації шанси на повернення коштів мінімальні», – скаржиться FinMaidan голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.
 

Черговою жертвою банківської кризи став Златобанк. За шість місяців, які були надані йому НБУ для безуспішного відновлення своєї платоспроможності, валютні вклади населення в установі значно подорожчали. Але навіть після цього 78% зобов'язань банку перед вкладниками не підпадають під гарантії виплат ФГВФО, у тому числі «зависли» вклади в дорогоцінних металах обсягом майже 600 кг золота.

Неефективне оздоровлення
У суботу тимчасову адміністрацію було введено в Златобанк, що входить до групи крупних. А неплатоспроможною цю установу, що посідає 28-е місце за активами (7,8 млрд грн на 1 січня), було визнано напередодні. Формальним приводом для такого рішення НБУ стало те, що в четвер після закінчення робочого дня Златобанк, всупереч вимозі регулятора, здійснював ризикові для вкладників і клієнтів операції.

Проблеми установи були виявлені ще півроку тому. Погіршення стану ліквідності Златобанку та скарги клієнтів на несвоєчасне виконання банком своїх зобов'язань спонукали НБУ 19 серпня ввести в банк куратора. Стан Златобанку продовжував погіршуватися, він займався ризикованими операціями і порушував нормативи НБУ, тому 4 грудня його було визнано проблемним. Регулятор зажадав від акціонерів (Олена Якименко та її донька Ольга. – FinMaidan) оздоровити їхній актив, але представлені банком плани не передбачали ефективних заходів для поліпшення ситуації. «Навіть наданий Златобанком план фінансового оздоровлення, який був неефективним, не виконувався», – заявили в Нацбанку.

Неповоротні кошти

Златобанк накопичив великий портфель роздрібних депозитів – 26-е місце (3,2 млрд грн) у системі. При цьому 81% вкладів було розміщено в іноземній валюті. Тому незважаючи на поступове повернення коштів, подорожчання долара від початку року на 64% до рекордних 25,92 грн/$ призвело до збільшення всього портфеля більш ніж на 30%. ФГВФО оцінив його розмір у 4,2 млрд грн. Таку суму накопичили 115 тис. громадян.

Але не усі з них отримають виплати. У Фонді гарантування вкладів фізосіб заявили, що гарантовано виплатять 900 млн грн за вкладами до 200 тис. грн. Такі депозити були у 97,4% клієнтів (112 тис. осіб). Решті 3 тисячам громадян, які розмістили 78% роздрібних депозитів, буде складно повернути свої 3,3 млрд грн. Ліквідатору ще жодного банку не вдавалося дійти до виплат крупних вкладів.

У цьому обсязі «втрачених» вкладів також і депозити в банківських металах, які в Златобанку становили 600 млн грн. Виходячи з курсу НБУ на 11 лютого, мова може йти про вклади в золоті загальним обсягом 591 кг. Установа була активним гравцем цього ринку і приваблювала золоті депозити (від 50 грамів) під 3% річних. Щоправда, з 5 грудня 2014 року ставка була знижена до 0,1%. За даними «Простобанк Консалтингу», строкові вклади в золоті розміщуються під 0,75-5,5%. Згідно зі ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», такі вклади не мають гарантії.

Позитивне виведення
На сайті Златобанку в розділі «Вклади і банківські рахунки» є окрема закладка «Фонд гарантування». У ній зазначено, що, «розміщуючи депозит в Златобанку, ви можете бути абсолютно впевнені в його надійності, оскільки Златобанк є постійним учасником ФГВФО». Втім, жодної згадки про те, що «депозити в дорогоцінних металах не гарантуються Фондом», на сайті немає.

У Фонді кажуть, що банки часто недоговорюють клієнтам важливі речі. Наприклад, після того як установа починає відчувати проблеми, Нацбанк найчастіше обмежує її роботу шляхом заборони на залучення нових депозитів. Однак банки не повідомляють цю інформацію вкладникам і продовжують залучати вклади, які потім не відшкодовуються Фондом. «Така ситуація була в Сітікомерцбанку. 750 депозитних договорів були визнані недійсними, оскільки вони були укладені після того, як НБУ застосував до банку міру впливу – заборонив залучати нові депозити. А вкладники цього не знали. Це питання відповідальності менеджерів банку, – розповідає заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – У результаті ми все ж таки вирішили виплатити ці кошти, тому що дата укладання договорів була гранична».

Очищення ринку від неплатоспроможних банків стало неминучою тенденцією. «У більшості випадків швидке прийняття радикального рішення про виведення проблемного банку з ринку, незважаючи на його розміри, дозволяє уникнути подвійного витрачання державних ресурсів. В іншому разі спочатку Нацбанк змушений виділяти стабілізаційні кредити такому банку, а за деякий час, коли установа остаточно стає нежиттєздатною, державі доводиться фінансувати Фонд гарантування вкладів для розрахунку з вкладниками такого банку», – нарікає директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.

НБУ стабкредити Златобанку не видавав, але за минулий рік надав йому майже 1 млрд грн: 925 млн грн – у вигляді кредитів на підтримку ліквідності, тобто для виплати вкладів (під заставу майнових прав за кредитними договорами), а 71,22 млн грн – кредити рефінансування шляхом проведення тендера (під заставу ОВДП). Яку суму з цих коштів вже було повернуто центробанку, НБУ не повідомляє.
 

Конференція відбудеться 24 квітня 2015 року в готелі Опера, м. Київ.

Мета конференції - обговорення сучасних трендів в розрахунковому та кредитному бізнесі, новітніх технологій в лояльності для клієнтів, платежів P2P, P2B, тарифних моделей по продуктам міжнародних та внутрішніх платіжних систем для залучення нових клієнтів, підвищення якості, безпеки та комфорту обслуговування і отримання доходу. Ми хочемо акцентувати увагу аудиторії на тому, як інновації дозволяють банкам не тільки виживати, але і отримувати конкурентні переваги.

Доповідачі акцентують увагу аудиторії на те, як отримувати конкурентні переваги та забезпечувати збільшення доходів при оптимізації бізнесу.

Програма розділена на п'ять блоків: Лояльність, Платежі; Технології; Інновації, Продукти Vs. Ризики, в яких лідери в області банківських технологій, зарубіжні та українські постачальники рішень, поділяться своїм досвідом впровадження інновацій. Будуть розглянуті допущені помилки при впровадженні нових продуктів і бізнес-моделей, а також найбільш успішні проекти року.

Особливістю цієї події буде проведення виставки постачальників новітніх рішень для банків протягом всієї роботи конференції і безпрецедентна цінова лояльність для банкірів, з метою максимального залучення широкого кола фахівців роздрібного бізнесу, дистанційного банківського обслуговування, IT, кредитних продуктів, управління ризиками, маркетингу.

Програма: http://ema.com.ua/conference/xv-international-conference-payments-cards-mobile/

Реєстрація: http://ema.com.ua/conference/online-registration/

Ціни для банків: http://ema.com.ua/wp-content/uploads/conference/2015/april/cards_conf_2015_prices_for_companies_rus.pdf

Контактний телефон: 044 568 58 38.

Україна отримала позитивний сигнал: МВФ заявив, що готовий разом з іншими кредиторами підтримати Україну найближчими роками сумою в $40 млрд, а в Мінську укладено угоду, яка може знизити військові ризики країни. Однак валютний ринок проігнорував обидві новини – долар учора продовжив дорожчати. Учасники ринку не обіцяють найближчими місяцями зміцнення гривні, відзначаючи, що в довгостроковій перспективі ситуація може змінитися на краще.

Подвійна удача
Учора вперше за довгий час відбулися події в економічній та політичній сферах, які можуть позитивно відбитися на валютному курсі гривні в Україні. Після майже 16-годинних переговорів у Мінську були прийняті два документи: Комплекс заходів з виконання мінських домовленостей (в рамках Тристоронньої контактної групи) і Декларація на підтримку цих заходів, схвалена президентами України, Франції, Росії та канцлером Німеччини. Це означає, що найближчим часом ситуація в зоні АТО може стабілізуватися.

Другою позитивною новиною стала заява Міжнародного валютного фонду про готовність надати Україні чотирирічну кредитну лінію на $17,5 млрд. Кошти будуть надані в рамках програми розширеного кредитування. «Тепер уряд повинен активізувати проведення низки реформ в чотирьох напрямках. Перший напрямок – реформа сектора фіскальної політики: необхідно перевести систему держфінансів на стабільну основу. Другий – досягнення бездефіцитного бюджету НАК «Нафтогаз України» до 2017 року. Цей комплекс заходів включає підвищення тарифів на газ. Третій – грошово-кредитна політика: продовження режиму гнучкого курсоутворення, що дозволить привести інфляцію до рівня нижче 10%. Четвертий – посилення банківської системи», – заявив керівник місії МВФ в Україні Микола Георгієв.

Сума і термін виділення першого траншу кредиту невідомі. В цілому інвестори позичать Україні $40 млрд. «Фінансування надходитиме з трьох джерел: МВФ, підтримка міжнародної громадськості та приватні інвестори», – уточнив Микола Георгієв.

Курс не здається
Валютний ринок повністю проігнорував ці новини. Учора торги на міжбанку відкрилися на рівні 24,5 грн/$, але до кінця дня середньозважений курс долара досяг 25,98 грн/$, хоча протягом дня він усе ж перевищив 26 грн/$ (рівень готівкового ринку). Проте Нацбанк укріпив курс до 25,09 грн/$.

Позитивно вплинути на курс гривні ці новини можуть не скоро. Якщо мінські домовленості будуть виконані, і ситуація на Донбасі стабілізується, підприємства на сході країни відновлять свою роботу і обсяги валютної виручки. «По-перше, стабілізація ситуації знижує стимули залишати експортну виручку за кордоном, тому що на тлі девальвації активи в Україні значно подешевшали. По-друге, можливе часткове відновлення роботи експортерів у зоні АТО, – говорить директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов. – Фактично МВФ підтвердив свою підтримку Україні, що дозволить у разі проведення реальних реформ зняти навантаження зовнішніх виплат країни в короткостроковій перспективі».

Отримання першого траншу кредиту МВФ також відбудеться не завтра – таке рішення Фонд може прийняти у найближчі чотири тижні. І навіть після надходження цих коштів експортери не будуть швидше заводити валюту в країну. Але Україна все ж зможе збільшити обсяг резервів, який впав до $6,4 млрд. «Маючи мінімальні золотовалютні резерви, НБУ обмежений у можливостях підтримки курсу гривні, а виділених МВФ коштів буде достатньо лише для обслуговування зовнішніх боргів. Значний вплив на курс гривні має також ситуація на сході України. Якщо вийде втілити в життя досягнуті в Мінську домовленості, а населення і бізнес повірять у стабілізацію економічної та політичної ситуації, можна чекати зміцнення гривні щодо інших валют. Проте не виключаємо, що цей процес проходитиме з перемінним успіхом, і можна очікувати коливання курсу як в один, так і в інший бік», – вважає директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.

Долар не молодше двадцяти
Міжнародні фінансові організації обіцяють країні валюту в обсязі, який дозволить лише перекрити дефіцит платіжного балансу. Аби гривня зміцнилася, надходження валюти повинно вирости за рахунок приватних інвестицій та кредитів, що неможливо без проведення реформ. «Заява МВФ і мінські домовленості – це, безперечно, позитивний сигнал для ринку. Є ймовірність, що цей позитив матеріалізується і вплине на курс трохи пізніше. Але, швидше за все, будуть потрібні факти та дії, щоб переконати експортерів, банки і населення в тому, що досягнуті домовленості виконуватимуться, і що Україна проведе вчасно і в повному обсязі непопулярні реформи, необхідні для економічного оздоровлення і отримання чергових траншів МВФ», – очікує голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.

Втім, розраховувати на зниження курсу нижче, ніж 20 грн/$, навіть у середньостроковій перспективі вже не доводиться. «Підтримка України Фондом є позитивним сигналом для іноземних інвесторів і, безумовно, сприятиме стабілізації курсу. Виконання мінських домовленостей, припинення бойових дій та проведення невідкладних реформ, яких потребує економіка, сприятимуть зміцненню гривні до 20-21 грн/$», – прогнозує голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
 

Новий закон про боротьбу з відмиванням «брудних» грошей посилює контроль за клієнтами банків: фізособи повинні будуть пройти «звіряння» даних у відділенні, а юрособи – розкрити своїх кінцевих власників.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може виконати рішення ВАСУ, яким нібито визнавалося незаконним рішення про ліквідацію банку «Форум», тому звернувся до суду за додатковими роз'ясненнями. Місяцем раніше той же ВАСУ визнав незаконним ліквідацію банку «Базис». Юристи відзначають практичну неможливість зупинити розпочаті процеси банкрутства банків і не бачать сенсу в подальших судових суперечках.

Не зібрали «Форум»
Шанси зупинити за допомогою судових рішень ліквідацію банку «Форум» тануть з кожним днем. Учора у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомили FinMaidan, що звернулися до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) за роз'ясненням з останнім рішенням цього суду. Йдеться про постанову від 22 січня, якою мажоритарій банку «Форум» – Yernamio Consulting Ltd. – зміг домогтися скасування одного з рішень ФГВФО.

Того дня «Смарт-Холдинг» повідомив, що ВАСУ задовольнив касаційну скаргу їх компанії – Yernamio Consulting Ltd. «Суд взяв до уваги докази Yernamio і задовольнив її вимоги в частині скасування рішення виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження плану врегулювання виведення з ринку ПАТ «Банк Форум», відкликання ліцензії та подальшої ліквідації», – заявляли в холдингу, відзначаючи, що вища інстанція визнала рішення ФГВФО про ліквідацію банку «Форум» прийнятим з порушеннями і протиправним.

Керівник департаменту зв'язків з громадськістю «Смарт-Холдингу» Євген Загорулько говорив тоді FinMaidan, що, на їхню думку, ФГВФО тепер повинен «знову оголосити конкурс на пошук інвестора». «Минулого разу вони вибрали «Альфу», але ті відмовилися. Незрозуміло, чому не були прописані зобов'язання переможця», – нарікали в холдингу.

Але після отримання тексту рішення суду у ФГВФО констатували, що все не так однозначно. «Колеги зі «Смарт-Холдингу» взяли фальстарт. Ми звернулися до суду за роз'ясненнями, що робити з цим судовим рішенням. Суд скасував одне з чотирьох рішень, прийнятих Фондом щодо банку «Форум», – повідомив учора FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – Скасовано рішення від 27 травня 2014 року. Але ліквідація банку «Форум» здійснюється не за рішенням Фонду, а за рішенням Нацбанку. Воно не було оскаржено в суді. Нам незрозуміло, як виконувати рішення суду через хронологію прийняття рішень Фонду». Тому на поточний момент ліквідація банку «Форум» не зупинена.

Нюанси справи

FinMaidan ознайомився c текстом рішення ВАСУ. З нього випливає, що компанія Yernamio в червні 2014 року попросила Окружний адміністративний суд Києва скасувати два рішення ФГВФО: про відхилення пропозиції Yernamio стосовно банку «Форум», що закріплено пунктом 1.1 протоколу Фонду від 27 травня, і про виведення банку з ринку шляхом відчуження активів приймаючій установі з подальшою ліквідацією «Форуму» (пункт 1.2). Перша судова інстанція підтримала Yernamio, а Київський апеляційний адміністративний суд – ФГВФО і третю сторону, НБУ.

ВАСУ касаційну скаргу задовольнив частково. Рішення ФГВФО про відхилення пропозиції Yernamio було визнано законним, але друге рішення про вибір способу виведення банку з ринку шляхом передачі активів приймаючому банку ВАСУ все ж скасував.

Суд виходив з того, що Yernamio в останній день подачі пропозицій звернувся з проханням змінити спосіб виведення банку з ринку. А це, в свою чергу, передувало встановленню Фондом факту неможливості реалізації визначеного 12 травня способу виведення банку з ринку та прийняття рішення про зміну його. Відхилення Фондом попередньої пропозиції Yernamio ВАСУ вважає законним, оскільки протокол про підтримку угоди (банк «Форум» потребував 3,4 млрд грн) рефінансуванням з боку НБУ не мав обов'язкового характеру для сторін.

А чи є сенс?
«Смарт-Холдинг», втягуючись в суперечку, декларував мету допомогти вкладникам, які мали понад 200 тис. грн, і бізнесу врятувати заощадження. Для цього вкладники навіть розробили план передачі активів та пасивів банку «Форум» на 6,2 млрд грн в один з держбанків, а Фонд максимально довго віддаляв початок продажу активів «Форуму» (див. «Операція – стоп ліквідація»). Судячи з рішення ВАСУ, зупинити ліквідацію банку ні юристам, ні вкладникам не вдається.

Спірна ситуація виникла і в історії банкрутства банку «Базис». Ліквідація харківського банку почалася два роки тому, але 24 грудня 2014-го ВАСУ несподівано скасував рішення НБУ про відкликання у «Базиса» ліцензії та початку його ліквідації. Суду було незрозуміло, чому регулятор не дочекався результатів проведення заходів щодо стабілізації фінансової ситуації в банку «Базис». Втім, суд не вказав у рішенні, чи повертати НБУ ліцензію установі, що ліквідується.

Юристи відзначають, що законодавство не має готових інструкцій на такі випадки. І оскільки процес банкрутства неможливо відмотати назад, то, зафіксувавши статус-кво, ліквідатор банку знову може клопотати перед НБУ про ліквідацію, вважає адвокат, партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило. «НБУ, формально усунувши порушення, на які вказує суд, видасть постанову про ліквідацію зазначених банків повторно», – припускає вона. «Єдиний шлях, яким може піти НБУ і ФГВФО, це звернення до Верховного суду, але для цього необхідно довести, що судом касаційної інстанції було допущено неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що в свою чергу спричинило ухвалення різних за суттю рішень в подібних правовідносинах», – говорить адвокат, керуючий партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук.

Це судове протистояння заводить ситуацію в глухий кут. «Для учасників ринку абсолютно очевидно, що в кінцевому підсумку відкотити процес до відправної точки не вийде. У будь-якому випадку ми маємо ситуацію, в якій проблеми жодної із зацікавлених сторін вирішити неможливо, які б рішення у справі не приймали суди», – говорить Юлія Курило.

В'ячеслав Садовничий, Олена Губар
 

Після того як Нацбанк відмовився від індикативного курсу долара, його вартість за чотири дні підскочила більш ніж на 8 грн – до 25 грн. Це поки що не викликало масових продажів валюти експортерами – обсяги торгів збільшуються повільно, нарікають банкіри. Подальша ціна валюти залежатиме від ряду факторів: попиту імпортерів, ситуації на сході та фінансування МВФ.

Міжбанк шукає точку опори

Банкіри учора підбили перші підсумки ринкового формування курсу без прямого втручання Нацбанку. Середньозважений курс на міжбанку підскочив за чотири торгові сесії з 15,88 грн/$ до 24,94 грн/$, а офіційний індикатор – на 8 грн, до 24,84 грн/$. Протягом року гривня девальвувала втричі – ще 6 лютого 2014-го її курс становив 7,99 грн/$. Після чого голова НБУ Ігор Соркін «відпустив його».

Ринок в умовах збереження адміністративних обмежень НБУ намагається намацати рівноважний курс. «Коли індикативний курс був на рівні 16,5 грн/$, імпортери були готові купувати валюту, але її не було на ринку. А зараз вони бачать, що долар полетів за 25 грн, і для них цей курс дуже високий. Фізично вони можуть його купити, але не хочуть через дорожнечу, тому вони зайняли вичікувальну позицію», – говорить заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.

Уповільнений продаж
Банкіри поки не вірять, що 50-відсоткова девальвація гривні спричинить різке зростання обсягу продажу валюти. «На початковому етапі можливе деяке збільшення пропозиції валюти, але в короткостроковій перспективі ми не очікуємо істотної зміни балансу попиту та пропозиції», – прогнозує директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов.

До того ж якщо експортер вважає, що курс може бути ще вищим, бажання заробити ще більше спонукає його не поспішати з продажем. «Експортери хочуть розібратися, наскільки це стрімке зростання курсу і як довго воно триватиме. У п'ятницю експортери ще відкладали угоди, а в понеділок вони вже самі пропонували купити у них валюту за курсом, близьким до офіційного, – зазначає Владислав Сочинський. – Хоча деякі експортери замість продажу своєї валютної виручки залучають кредити у банків, бо вважають, що ставки за ними будуть більш вигідними, бо вони потім зможуть продавати валюту дорожче».

На роздрібному ринку тенденція схожа: діапазон ціни продажу долара в касах становить 24-26,5 грн, але ліміт НБУ в 3 тис. грн дозволяє купити людині в банку не більше $125. «Ми вже побачили, що люди почали нести валюту до відділень. Грошей принесли більше, ніж потім купили, бо громадяни, які раніше купували валюту, щоб заробити, почали її скидати, – каже голова правління банку «Форвард» Андрій Кисельов. – Ажіотажного попиту на неї ми не бачимо. У зв'язку з цим ми робимо висновок, що очікування йдуть на зниження курсу».

Курс визначиться
Ні НБУ, ні банкіри не дають прогнозів щодо курсу на найближчий час. «Подальша динаміка залежить від ефективності заходів НБУ щодо стабілізації або повернення депозитів вкладників, розвитку подій на сході країни і затвердження МВФ нової кредитної програми України», – вважає Михайло Папанов.

Ціна валюти залежатиме від ряду чинників – і попит імпортерів на валюту буде основним з них. «Якщо імпортери побачать, що їм нормально купувати валюту за курсом 20-21 грн, то курс уже не впаде нижче, – говорить керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. – Інша ситуація може бути тільки в тому випадку, якщо нас завалять грошима міжнародних донорів. Або якщо Україні вдасться відсудити у Росії $50-100 млрд. Тоді реальність стане зовсім іншою».