Про це заявили банкіри під час круглого столу «Як штучний інтелект змінює українські банки», проведеного «Фінансовим клубом».

«Це питання, хто буде драйвером розвитку ШІ в фінансовому секторі. Може, регулятор в якийсь день прокинеться і скаже: «Дивіться, 10% прибутку ви інвестуєте в нові технології». І банки: «Окей, ми поважаємо думку регулятора, тому виконуємо», – прогнозує голова правління UAFIC, заступник голови наглядової ради Сенс Банку Ростислав Дюк.

Є й інший можливий сценарій. «Або хтось з акціонерів банку потрапить за кордоном в бізнес-школу на навчання і надихнеться, зрозуміє, що це майбутнє, і директивно скаже це впроваджувати. Бо знизу це достатньо тяжко пробити. Щоб серйозні зрушення зробити, потрібні дуже серйозні інвестиції, і вони не будуть «quick win». Це стратегічні проєкти в стратегії на п’ять років, але в кого залишилась стратегія на п’ять років в умовах війни?» – зазначив експерт.

На його думку, фундаментальний зсув відбудеться, саме коли хтось ухвалить нестандартне рішення: чи регулятор, чи акціонери. «В державних банках, які займають 60% ринку, акціонер – це держава. І держава може ухвалити рішення, що 10% прибутку інвестувати в нові технології, в тестування, бо ми хочемо зробити еволюційний стрибок. За якимось таким рішенням відбудеться прорив у банківському секторі», – вважає Ростислав Дюк.

Хоча він і визнає, що держава під час війни навряд чи може собі дозволити венчурні інвестиції. «Мабуть, до такого експерименту ми будемо готові після війни, не раніше», – каже він.

«Під час війни очікувати від держави рішення: «А давайте інвестуємо в якийсь R&D» – дуже важко», – зазначив директор департаменту інформаційних технологій ПУМБ Андрій Бегунов. Хоча він вважає, що державі може бути цікаво застосування інструментів ШІ в сфері фінансового моніторингу.

«Ми очистилися, як Сенс Банк, від основної маси «дропів», тому що інструментами аналітики дуже швидко можна виявляти в масиві транзакцій ті сліди, які клієнти або схожі на них патерни залишали в системі, – каже Ростислав Дюк. – Можливо, ми, як фінансовий сектор, почнемо обмінюватися новими даними про шахраїв. І тоді кожен зможе калібрувати свої моделі і, відповідно, краще боротися. Можливо, ми прийдемо до того, що буде створена якась база даних негідників, з інформацією по ним, зокрема fingerprint, яку інші банки зможуть використовувати, зокрема для фінмону».