АнтиРосія понад усе
Парламентарі продовжують розширювати спектр антиросійського законодавства, тепер вже у фінансовій сфері. Депутати запропонували заборонити державним підприємствам, компаніям з держчасткою понад 50% акцій, органам державної та місцевої влади України обслуговуватися в банках з російським капіталом. Відповідний законопроект № 2021 подали 4 лютого сім депутатів, які представляють «Народний фронт», «Батьківщину» і БПП.
Депутати запропонували доповнити закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» новою статтею 40-1. Вона передбачає заборону на отримання органами держвлади, місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання державної форми власності «послуг фінансових установ, власниками, істотними учасниками або кінцевими вигодонабувачами яких є фізичні або юридичні особи іноземної держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресором». Рада ще 27 січня визнала РФ країною-агресором.
Заборона поширюватиметься на послуги таких фінансових установ, як банки, ломбарди, кредитні спілки, лізингові та страхові компанії, інвестиційні фонди, фінансові компанії, недержавні пенсійні фонди. З російським корінням в Україні працює багато компаній, наприклад, лізингова компанія «ВТБ Лізинг Україна», страхові компанії «ІНГО Україна», «Альфа Страхування», «Провідна», «ПРОСТО Страхування» (акції належать кіпрській компанії). Але найбільші у фінансовій сфері – банки.
Російській владі належать опосередковано Сбербанк Росії, Промінвестбанк і ВТБ Банк, російському приватному капіталу – «Петрокоммерц-Україна», Альфа-банк, «Форвард» (раніше «Російський Стандарт»), Енергобанк. «Дії агресора, зокрема щодо підтримки небезпечних терористичних угруповань, призвели до численних жертв серед мирного населення країни, що підтверджено висновками спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Грубе нехтування основоположними нормами міжнародного права мало наслідком окупацію частини території України. На сьогодні Україна втратила контроль над АР Крим і двома східними областями», – йдеться в пояснювальній записці до документа.
Аргументація депутатів не обмежується лише ідеєю бойкоту країни-агресора. «Державними є цілий ряд підприємств оборонно-промислового комплексу. Обслуговування в банках передбачає передачу кредитній установі конфіденційної, а іноді секретної інформації, що неприпустимо щодо банків, власниками яких є структури країни-агресора», – пояснює співавтор законопроекту Максим Поляков. Кабмін матиме два місяці на ухвалення підзаконних актів.
Спроба № 2
Ця антибанківська ініціатива не перша. Ще в червні 2014 року ВО «Свобода» подало проект постанови із закликом зупинити «діяльність філій та представництв банків Російської Федерації» до завершення АТО (див. «"Свобода" пропонує закрити російські банки до завершення АТО»). Але депутати, ймовірно, не знали, що представництва банків РФ не мають права надавати українським клієнтам банківські послуги, а є лише «вітриною», а філій російських банків взагалі немає в країні. У той час банки, які безпосередньо мають ліцензію і належать росіянам, депутати «Свободи» не згадали. Постанову навіть не винесли на голосування.
ВТБ Банк, Сбербанк Росії та Промінвестбанк, які опосередковано належать російським органам держвлади, офіційно не коментували FinMaidan депутатський законопроект. «Це не більше ніж політична ініціатива. В Україні вже давно триває боротьба за клієнтів між державними та комерційними банками. Але комбанкам поки вдається відстояти свою позицію, спираючись на норми законодавства. Ми теж беремо участь у цьому процесі. Але ми ж є і слабкою ланкою, яку можна прибрати, обґрунтувавши таке рішення наявністю акціонерів з країни-агресора», – нарікають неофіційно в одному з названих банків.
Якщо депутати підтримають законопроект, він може мати негативний ефект, адже заборона на обслуговування включає дострокове припинення кредитних зобов'язань. «Йдеться про закриття усіх кредитних договорів: держпідприємства мають погасити заборгованість перед банками з російським капіталом, перекредитувавшись у держбанках», – сказав Максим Поляков. Але законопроект не пояснює, де держпідприємства в умовах дорогих ресурсів візьмуть мільярди гривень, щоб одномоментно повернути кредити російським банкам.
«Дочки» росбанків будуть тільки вдячні держпідприємствам, оскільки багато з їхніх кредитів є проблемними, що змушує росбанки заводити валюту в Україну для формування резервів. І такі позичальники не дуже потрібні українським держбанкам. Сбербанк Росії та Промінвестбанк, наприклад, активно кредитували підприємства Донбасу. «Нечасто, але позичальниками є збиткові компанії, які раніше отримували кредити за вказівкою зверху. Такі борги неодноразово реструктуризовувалися, а клієнти перекредитовувалися в інших банках. Не думаю, що держбанки з радістю і в повному обсязі профінансують усі держпідприємства», – сказав FinMaidan колишній топ-менеджер одного з держбанків. До того ж екстрене погашення кредитів дозволить росбанкам не тільки розформувати резерви і отримати прибуток, але й вивести отримані кошти з України, вчинивши тиск на курс.
Національний банк у п'ятницю перейшов до «більш жорсткої монетарної політики»: облікову ставку було підвищено з 14% відразу до 19,5%. Таким рішенням центробанк прагне сповільнити темпи інфляції в I півріччі та забезпечити основу для її зниження нижче рівня 10% уже в 2016 році, а також – зупинити девальвацію гривні (див. "Ловіть, хто може"). За прогнозами НБУ, приріст споживчих цін у поточному році може скласти 17,2% після стрибка на 24,9% в 2014-му. При цьому голова Нацбанку Валерія Гонтарєва неодноразово заявляла, що облікова ставка повинна відображати реальну вартість грошей на ринку. Річний індекс UIRD вже підійшов до 21%. У зв'язку з цим НБУ з 6 лютого підвищив ціну своїх кредитів до 19,5-23%.
Питання ціни
У Нацбанку сподіваються, що «загальне підвищення процентних ставок у банківській системі має стати одним з чинників відновлення припливу депозитів фізосіб». Але банки поки не готові підвищувати ставки за пропонованими депозитами. «Наша ліквідність не вимагає від нас завищених ставок, тому підстав до перегляду я поки не бачу. Цілий рік ми спостерігали «втечу в якість», коли українці стали, нарешті, менше ганятися за нечуваними депозитними ставками, а почали аналізувати. Всім стало зрозуміло, що надійний банк, який не має проблем з ліквідністю, навряд чи стане пропонувати захмарні ставки за депозитом», – стверджує FinMaidan голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. «Ми не плануємо підвищувати ставки за депозитами найближчим часом, і точно не будемо ініціаторами цього процесу на ринку», – сказав начальник відділу депозитних продуктів і поточних рахунків Укрсоцбанку Ірина Стрепетова.
Але установи, які відчувають проблеми з ліквідністю, усе ж будуть змушені підвищити ставки. «Довіру до банківської системи підірвано. Крупні банки з іноземним капіталом і держбанки, у яких є ліквідність, не підвищуватимуть ставки, однак невеликі кредитні установи, які стоятимуть перед вибором – вмирати або підвищувати ставки, швидше за все, виберуть друге», – сказав FinMaidan топ-менеджер одного з українських банків. Директор департаменту депозитів Універсал Банку Андрій Звізло вважає, що підвищення за короткими вкладами в цілому по системі не перевищить 0,5-1%. За вкладом на один місяць банки пропонують до 25%.
Не відмовляться банкіри й від акційних продуктів. «Розуміючи настрої та потреби клієнтів, ми запустили спеціальну пропозицію для нових клієнтів – короткостроковий депозит на 45 днів зі ставками до 23% у гривні, до 12% в доларах і до 11% в євро. Але це рішення ніяк не пов'язано з підвищенням облікової ставки. Наша мета – розширення бази клієнтів», – говорить Андрій Звізло.
Підвищення ціни грошей відбувається тоді, коли через зростання курсу банки починають відчувати дефіцит самої гривні. «Зростання офіційного курсу гривні до долара США несе ризики погіршення банківських нормативів і автоматичного зниження обсягу вільної ліквідності», – заявили в Незалежній асоціації банків. При цьому ефект від зростання курсу НБУ на обсяг обов'язкових резервів буде відкладено на один місяць через особливості чинної методології розрахунку.
Кредитів немає
І хоча облікова ставка прямо впливає на вартість рефінансування (банки заборгували НБУ понад 100 млрд грн) і, як наслідок, на загальну ціну кредитів, які видаються банками, в НБУ вважають, що «підвищення процентних ставок мінімально вплине на активність реального сектора економіки». Середньозважена ставка за довгостроковими гривневими кредитами для бізнесу, за розрахунками НБУ, становить 17,1%, для населення – 26,6%. «Ми не використовуємо рівень облікової ставки НБУ для визначення цінової політики. Ми будемо виходити з оцінки можливого подальшого розміщення залучених коштів з мінімальними ризиками, тобто можливості кредитувати клієнтів», – говорить член правління ОТП Банку Володимир Мудрий.
І хоча підприємства потребують фінансування, обслуговувати кредити вартістю понад 20% річних вони не готові. Єдині продукти, які користуються попитом, – овердрафти і короткострокові кредити на поповнення обігових коштів. «Ми не плануємо підвищувати кредитні ставки: не хочемо зробити їх непідйомними для бізнесу. Поки нам вдається нарощувати частку МСБ в портфелі, і ми хотіли б зберегти цю тенденцію», – говорить Філіп Жоаньє. «Банки можуть встановити ставку кредитування хоч 50% річних. Але якщо підприємства не брали кредити під 20%, то й під 50% вони їх не візьмуть», – поскаржилися FinMaidan в іншому банку.
Портфелі схудли
Однією з головних проблем банківської системи минулого року стало небажання населення зберігати свої заощадження на банківських рахунках. Однак відтік відбувався нерівномірно – деяким установам навіть вдалося наростити свої портфелі. Хоча сумарно гривневий портфель депозитів у 35 банках скоротився на 32,5 млрд грн.
FinMaidan вивчив динаміку роздрібних депозитів найкрупніших і крупних банків. Найбільший відтік гривневих коштів був у ПриватБанку – 9,65 млрдгрн. «По-перше, у нас абсолютно не найбільший відтік по системі. Треба дивитися у відносному вираженні до портфеля, тоді виходять зовсім інші відтоки. І ще: ми вільно повертали і повертаємо депозити як у гривні, так і валюті. Тоді як у банках, де неможливо отримати депозит, відтоків немає, – говорить прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. – Аби змінити ситуацію, ми продаємо валюту під депозит, і зараз відтоків немає. У нас досить високі ставки. Ми бачимо приплив клієнтів з інших банків, і не тільки тих, вкладникам яких виплачуються компенсації з ФГВФО». У процентному співвідношенні з показником "-15,9%" ПриватБанк зайняв серед 15 найбільших банків лише 8-е місце, пропустивши вперед банки, які втратили від 18,8% до 58% роздрібних депозитів у національній валюті.
Друге місце з відтоку гривневих депозитів – у банку «Дельта», його вкладники забрали 4,22 млрд грн. На третьому місці – Ощадбанк з відтоком у 2,61 млрд грн. Постраждали установи з російським капіталом: ВТБ Банк (-2,15 млрд грн), Сбербанк Росії (-2,02 млрд грн) і Промінвестбанк (-1,25 млрд грн). Депозити в гривні збільшили всього три установи в групі найбільших – ОТП Банк (+825 млн грн), Укргазбанк (+203 млн грн) і Укрексімбанк (+116 млн грн), і три в групі великих – «ІНГ Банк Україна», Імексбанк і Фідобанк.
Ситуація з валютними депозитами була набагато складнішою. Жодному з 35 найбільших банків не вдалося зупинити відтік валюти. Сумарно вони втратили $6,8 млрд вкладів (це від 54,7 до 107,8 млрд грн, виходячи з курсу НБУ на початок та кінець 2014 року). Найбільше валюти громадяни винесли з Приватбанку (-$2,16 млрд), Сбербанку Росії (-$722 млн) і «Дельти» (-$544 млн).
Ощадний підхід
Банкіри вважають, що в поточній складній ситуації важливим є не обсяг залучених коштів, а своєчасність розрахунку з вкладниками. «Навіть зараз, незважаючи на важку фінансову ситуацію в країні, наша ліквідність становить 7 млрд грн. Це дозволяє без затримок виконувати усі зобов'язання – нашим клієнтам незнайоме таке поняття, як затримка виплати депозиту. І хоча 2014-й був важким роком, ми відзначаємо за його підсумками невелике зростання гривневого депозитного портфеля», – говорить фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі. Гривневі кошти фізосіб скоротились у банку на 1,04 млрд грн.
Учасники ринку розповідають, що відмовившись від депозитів, їхні клієнти воліють зберігати заощадження у банківських сейфах. «У нас заповнено 99% усіх сейфів у відділеннях», – говорить голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. У зв'язку з таким високим попитом банкіри планують збільшити доходи від здачі сейфів в оренду. «Не дивно, що багато банків навіть трохи підвищили тарифи на оренду сейфів, адже попит зростає, і ми не очікуємо його зниження в 2015 році. В цілому тарифи протягом останніх трьох-чотирьох місяців збільшилися приблизно на 10-15%. Добова ціна оренди маленької комірки становить 5-10 грн, середньої – 6-16 грн, великої – 10-25 грн», – говорить заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко. Сейфи забезпечують швидкий доступ клієнту до його заощаджень – 100-відсоткова ліквідність. Єдиний ризик, хоча й доволі низький, це пограбування самого сейфу.
Топ-10 банків по відтоку гривневих депозитів населення в 2014 році, млрд грн
| № | Банк | Сума, млрд грн | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -9,651 | -15,9 |
| 2 | "Дельта" | -4,216 | -27,7 |
| 3 | Ощадбанк | -2,612 | -9,1 |
| 4 | ВТБ Банк | -2,145 | -58,1 |
| 5 | Сбербанк Росії | -2,021 | -56,4 |
| 6 | Райффайзен Банк Аваль | -1,987 | -19,6 |
| 7 | ВіЕйБі Банк | -1,688 | -23,9 |
| 8 | Промінвестбанк | -1,250 | -25,5 |
| 9 | Укрсоцбанк | -1,041 | -15,5 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,901 | -18,7 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Топ-10 банків по відтоку валютних депозитів населення в 2014 році, $ млрд
| № | Банк | Сума, $ млрд | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -2,157 | -38 |
| 2 | Сбербанк Росії | -0,722 | -56 |
| 3 | "Дельта" | -0,545 | -40 |
| 4 | Укрексімбанк | -0,296 | -25 |
| 5 | ВТБ Банк | -0,272 | -64 |
| 6 | "Надра" | -0,252 | -51 |
| 7 | ПУМБ | -0,247 | -33 |
| 8 | Ощадбанк | -0,236 | -26 |
| 9 | Укрсоцбанк | -0,235 | -36 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,223 | -41 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Історія повторилася
На українському ринку стався найкрупніший крах банку за останній рік. Сьогодні вранці ФГВФО ввів тимчасову адміністрацію в банк «Надра», який посідає 11-е місце за активами (35,8 млрд грн). «Основна причина віднесення ПАТ «КБ "Надра"» до категорії неплатоспроможних – недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України», – йдеться в повідомленні НБУ.
Це не перший випадок, коли «Надра» опинився в кризовій ситуації. Минулого разу тимчасову адміністрацію було введено в банк шість років тому – 10 лютого 2009-го. Тоді його не врятувала навіть рекордна підтримка регулятора – він отримав від НБУ 7,2 млрд грн, хоча націоналізації установи за рахунок бюджетних коштів не було. Адміністрація працювала в банку півтора року, а тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська навіть залишилася працювати його головою правління. Було вирішено, що банк «врятує» Дмитро Фірташ. 11 липня 2011 року компанія Centragas Holding GmbH, що належить йому, отримала контроль над 89,97% акцій банку. Зараз тимчасовий адміністратор Ірина Стрюкова призначена на три місяці.
Капітальна проблема
Власник банку Дмитро Фірташ обіцяв, але не спрямував у статутний капітал установи 5,5 млрд грн. 20 листопада банк повідомив, що розміщення акцій відбудеться серед існуючих акціонерів, а також приватних інвесторів, які мають намір взяти участь у капіталізації установи. Однак на загальних зборах акціонерів 3 лютого власники банку не затвердили результати додаткової емісії. «Ми за узгодженим з НБУ графіком вносили гроші в банк. Але 29 січня нам в Нацбанку заявили: вносьте – не вносьте, але наступного тижня в банк введемо адміністрацію! Звичайно, після цього перерахування були заморожені. У рішенні НБУ ми вбачаємо політичний мотив. Адже Дмитро Фірташ готовий був самостійно виплачувати гроші вкладникам, а чиновники вирішили перекласти цю проблему на Фонд гарантування вкладів, який перетворився на установу з відмивання грошей», – заявив FinMaidan представник Group DF, який попросив про анонімність.
І хоча банк «Надра» подавав плани капіталізації, НБУ «не мав підстав вважати банк життєздатним, оскільки експертний аналіз цих планів підтверджував продовження генерування банком збитків у майбутньому». Крім того, можливість виконання планів капіталізації ставилася в залежність від реструктуризації раніше наданих НБУ кредитів на пільгових умовах і на термін 10 років. «Прийняття Національним банком вищезазначених умов капіталізації банку акціонерами означало б створення спеціальних умов на фінансовому ринку для одного учасника, одної фінансової установи – «Надра», що не відповідає політиці регулятора щодо створення рівноправних і прозорих умов для всіх учасників ринку», – заявив сьогодні перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.
Проблеми у власника почалися ще в 2014 році. Тоді 12 березня австрійська поліція взяла під варту Дмитра Фірташа за запитом американського ФБР за підозрою в причетності бізнесмена до створення організованої злочинної групи. Земельний суд Відня у кримінальних справах обрав йому запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту, але погодився звільнити його під заставу у 125 млн євро і зобов'язання не залишати Австрію. Після цього в Україні почалася криза, пан Фірташ почав дистанційно керувати бізнесом і відмовився від запланованої купівлі Правекс-банку в італійської групи Intesa Sanpaolo.
Банк «Надра» почав відчувати проблеми з проведенням платежів, затримувати виплату депозитів і запропонував кредиторам реструктуризувати єврооблігації на $74,57 млн зі зниженням прибутковості від 8% до 6,25%. Виріс проблемний кредитний портфель – на формування резервів в цілому було направлено 1,9 млрд грн. В результаті минулий рік банк завершив зі збитками в 1,04 млрд грн.
Великий борг
З точки зору навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який виплачуватиме вкладникам їхні депозити на суму до 200 тис. грн (валютні вклади будуть конвертовані за курсом 18 грн/$ за ринкових значень від 22 грн/$), визнання банку «Надра» неплатоспроможним не надто збільшить державні витрати. Торік тимчасові адміністрації вводилися в банки хоч і менші за розміром активів, але з набагато більшими роздрібними портфелями депозитів. У банку «Надра» борги перед 1,5 млн громадян становлять на 1 січня 5,6 млрд грн (не вся сума гарантується), тоді як у ВіЕйБі Банку вони становили 10,39 млрд грн, а в Брокбізнесбанку – 5,5 млрд грн.
НБУ каже, що 99% усіх вкладників мають вклади менше 200 тис. грн, і лише 1% – заможні клієнти. Загальний обсяг усіх виплат складе більше 3,6 млрд грн.
Головні втрати понесуть корпоративні клієнти. Обсяг коштів 27 тисяч підприємств становив у банку «Надра» 6,64 млрд грн. Це найбільший борг перед бізнесом серед неплатоспроможних банків. У ФГВФО повідомляли, що серед усіх збанкрутілих банків їм ще жодного разу не вдавалося почати повернення коштів клієнтам-юрособам. Бізнес буде позбавлений значних обігових коштів – не виключено, що деякі компанії збанкрутують. Неофіційно джерела на ринку говорили, що компанія «МТС-Україна» має великий депозит у банку «Надра», і якщо вона втратить ці кошти, то це ускладнить її участь у конкурсі на 3G-ліцензію. Публічно компанія не коментувала ситуацію в банку.
Крім того, великий борг у банку перед іншими кредитними установами – 13,25 млрд грн. З них тільки минулого року «Надра» отримав від Нацбанку 3,3 млрд грн, а до кризи борг перед НБУ становив 7 млрд грн. Таким чином, регулятору доведеться боротися за повернення 10 млрд грн. «Кредити, які НБУ видає банкам, повертаються позачергово, якщо банк визнається неплатоспроможним. Тому немає сумнівів, що регулятор отримає назад свої гроші», – говорив раніше заступник директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський.
Подальша доля
ФГВФО займеться пошуком інвесторів, які захочуть врятувати банк. Розраховувати на націоналізацію «Надра» не може, бо він не системно важливий банк. Ними є тільки ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, «Дельта», Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – заявляла голова НБУ Валерія Гонтарєва. Але не виключено, що частину портфеля банку можуть просто передати трьом держбанкам.
У Group DF вважають, що зможуть знайти банку нового акціонера. За словами представника компанії, одним з великих кредиторів банку «Надра», як і «Дельти», була американська корпорація Cargill. «Ми пропонували Нацбанку об'єднати активи банків «Надра» і «Дельта», усі учасники готові вливати капітал, але НБУ нам відмовив. Ми підозрюємо, що він виконує чиєсь замовлення», – незадоволений топ-менеджер Group DF.
Для клієнтів з депозитами понад 200 тис. грн та клієнтів-юросіб оптимальним варіантом стане залучення в банк нового інвестора, який буде готовий відновити його роботу і платоспроможність. В іншому випадку вони не зможуть повернути свої кошти. «За умови успішного залучення інвестора для купівлі банку клієнти-юрособи нічого не втрачають. Вони продовжують обслуговуватися в комерційному банку з новим власником, який вже може домовлятися з клієнтами про різні схеми взаємовигідного співробітництва (заліки, графіки виплат та інше)», – говорить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
Індикатив помер. Хай живе індикатив!
Нацбанк послабив контроль над ціноутворенням на міжбанківському валютному ринку. З 5 лютого він припинив проводити щоденні аукціони з продажу валюти, за результатами яких визначався індикативний курс. Адже він уже кілька місяців не був репрезентативним. «Частина банків працювали за індикативним курсом, а частина – надсилали заявки на аукціони з індикативного курсу, а працювали інакше. Різниця досягла 20-30%, і аукціони перестали мати значення. На ринку з'явилося багато курсів. Тому ми вирішили, що аукціони почали приносити шкоду, і скасували їх», – повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва.
Тепер банки самостійно мають визначити рівноважний курс в «тепличних умовах». «Ми продовжуємо продавати валюту НАК «Нафтогаз України» безпосередньо з наших резервів – це $500 млн на місяць. Тому ми вважаємо, що пропозиція валюти повинна перевищити попит, – сказала Валерія Гонтарєва. – Крім того, продовжують діяти адміністративні обмеження: продаж 75% валютної виручки протягом 90 днів, обмеження капітальних операцій і купівлі валюти». Вона відмовилася спрогнозувати якийсь курс, запевнивши, що «25 грн/$ не буде».
Відкладений попит нависає
У Нацбанку впевнені, що інтерес підприємств до скуповування валюти найближчим часом впаде. Адже відкладений попит сформувався, коли курс був до 16 грн/$, тоді як при більш дорогому доларі він скоротиться. «Це питання до імпортерів, на якому курсі вони бачать купівельну спроможність. Можна завести товар при 15 грн/$, і його буде більше, ніж при курсі 20 грн/$. Формально відкладений попит становить $1 млрд, але насправді реальний попит – $200-300 млн», – вважає Валерія Гонтарєва.
Учасники ринку поки не мають такого оптимізму. «Реальний відкладений попит набагато вище, ніж $300 млн. Точні цифри назвати складно, але, думаю, обсяг в $1 млрд можна вважати цілком справедливим. Збільшення пропозиції на тлі зростання офіційного курсу може бути короткочасним і ситуативним, бо реальна валютна виручка від експортерів в країну не надходить, – відзначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. – Головний стимул заведення виручки – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. Але крім небажання експортерів заводити виручку, варто враховувати і різке зниження експортної виручки як такої. А ще потрібно не забувати, що багато учасників непогано себе почували в тіні, і вивести їх звідти буде непросто».
Зворотна реакція
Банкіри скористалися спекулятивною можливістю. Учора торги на міжбанку відкрилися офіційними котируваннями на рівні 16,5 грн/$, а закрилися – 21,65 грн/$. І подорожчання долара на 5 грн за день – це не межа. «Найближчим часом ми будемо спостерігати тренд до підвищення долара, оскільки експортери не поспішають заводити валютну виручку. Відкладений попит імпортерів перевищує $300 млн, але він сформувався за курсом 16,5 грн. Не всі клієнти готові купувати валюту на нинішньому рівні. Рано чи пізно ринок знайде точку рівноваги, але на якому рівні це буде, поки невідомо. Усі учасники ринку намагатимуться намацати больовий поріг НБУ, коли почнуться дзвінки», – повідомив скарбничий одного з крупних банків. Дійсно, обсяг торгів учора був не рекордним – всього $160,15 млн.
До того ж гривня потрапляє в замкнуте коло, що провокує її девальвацію. Микита Мишаков пояснює, що подорожчання долара підвищує ціну обслуговування держборгу, а збільшені витрати держбюджету покриваються нарощуванням держборгу, який фінансується новою грошовою емісією, а вона знову тисне на курс.
Не вийшло поки що й перейти до єдиного курсу за рахунок зближення офіційного та тіньового валютних ринків. Офіційний курс виріс до 18 грн/$, ринковий – до 21,65 грн/$, а курс чорного ринку, що становив 22 грн/$, підвищився іще більше.
Гривня подорожчає
Щоб не допустити потрапляння на вільний валютний ринок зайвої гривні, НБУ вирішив влаштувати економіці та банківській системі грошовий голод. Від сьогодні він підвищив облікову ставку з 14% до 19,5%. Це означає зростання вартості усіх видів кредитів НБУ, які видаються банкам. «Ставки за кредитами овернайт підвищаться з 17,5% до 23%, за депозитними сертифікатами, на які НБУ абсорбує гроші банків, – до 13%, кредити рефінансування – до 19,5%», – пояснив директор департаменту відкритих ринків НБУ Олег Чурій. Це потягне за собою ціну гривні на міжбанку, а в подальшому – прибутковість депозитів і, як наслідок, кредитів.
Цей монетарний інструмент використовують усі центробанки. Для обмеження скупки іноземної валюти учасниками ринку центробанк Росії підвищував облікову ставку для рублевих кредитів з 10,5% до 17%, а центробанк Швейцарії, навпаки, знизив її до від'ємного значення «-0,75%», щоб валютні дилери припинили скуповувати його національну валюту – швейцарський франк. «Підвищення облікової ставки і відмова від фактичної фіксації курсу є кроками на шляху до ринкового механізму грошово-кредитної політики, про що було заявлено ще навесні 2014 року. Вільне ринкове курсоутворення і більш активне використання процентної ставки – це ключові складові режиму інфляційного таргетування, про прагнення до якого НБУ неодноразово заявляв», – зазначає начальник аналітичного відділу Альфа-банку Олексій Блінов. Але, на його думку, спроба «м'якої» стабілізації валютного ринку і виправлення платіжного балансу без переходу на однозначний ринковий курс виявилася невдалою при макроекономічних умовах, які постійно погіршуються.
Наскільки ефективними будуть методи монетарної політики, банкіри сказати не можуть. Адже ціна ресурсів НБУ дорожчає на 5,5% річних, а тільки вчора протягом дня долар офіційно подорожчав на міжбанку на 31,2% – це 11 388% річних.
Вчора канадський фінансовий холдинг Fаirfax Financial Holdings Limited оголосив про укладення угоди з QBE Management Limited з купівлі 100% страхової компанії «QBE Україна». Операцію планують завершити до кінця II кварталу після отримання усіх дозволів в Україні. Після цього «QBE Україна» увійде до підрозділу Fаirfax Eastern Europe, яким керує Пітер Чекварі.
Страхова компанія «QBE Україна» заснована в 1998 році. На 50% компанія належить QBE Insurance Group Limited і на 50% – фізособі Володимиру Макеєнку. За даними галузевого журналу Insurance Top, за дев'ять місяців 2014 року страховик привернув 65,4 млн грн страхових премій (37-е місце), з яких 58,7 млн грн – з майнового страхування, 2,8 млн грн – зі страхування відповідальності та 3 млн грн – з обов'язкового страхування (крім державного).
Fаirfax через мережу власних компаній надає послуги зі страхування майна і відповідальності, перестрахування та інвестиційного менеджменту. Вартість угоди сторони не розголошують, але, за оцінками учасників ринку, страховик вартий обсягу залучених премій. Fairfax Financial стверджує, що СК «QBE Україна» в 2014 році залучила понад $5 млн. Коли проводитиметься ребрендинг і чи планується зміна топ-менеджменту, поки невідомо.
Повний комплект
Угода з купівлі «QBE Україна» стала першою ринковою угодою за останній рік, але припливу інвестицій в страховий сегмент учасники ринку не очікують. «У світі подібні угоди проходять регулярно. Але в Україні не так багато компаній, які могли б зацікавити потенційних інвесторів, але ще менше самих потенційних інвесторів, які готові зараз розвивати тут бізнес», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
Купівля канадським холдингом Fairfax бізнесу групи QBE в Україні – логічний крок. Минулого року аналогічні угоди пройшли в Чехії, Словаччині та Угорщині.
У 2012 році керівник «QBE Україна» Олег Сосновський став генеральним директором підрозділу Центральної та Східної Європи QBE Insurance Group, яке об'єднувало шість ключових ринків: Чехію, Словаччину, Угорщину, Болгарію, Румунію та Україну. А на початку 2014-го він покинув компанію. «QBE Україна» замість нього очолив Святослав Ярошевич. «Очевидно, вже тоді QBE вирішила відмовитися від розвитку бізнесу в Центральній та Східній Європі», – припустив топ-менеджер однієї з компаній з іноземним капіталом.
Втім, за словами джерела на страховому ринку, Fаirfax Financial придивлялася до українських активів ще до кризи, в 2010 році. «Тоді однією з компаній, яку вони розглядали, була СГ «ТАС». Однак ця компанія не зовсім вписувалася до їх корпоративної структури: у «ТАС» вже тоді була досить розгалужена мережа відділень, страховик активно працював у роздробі. А Fаirfax Financial Holdings Limited концентрується на невеликих компаніях, що спеціалізуються на корпоративному обслуговуванні міжнародних структур», – розповів співрозмовник FinMaidan.
«Крім «QBE Україна» в такому сегменті зараз працює компанія «Allianz Україна». Але у німецької Allianz досить сильні позиції на інших ринках. А якщо Fairfax вже придбала ряд активів QBE в Європі, то угода в Україні є абсолютно виправданою», – говорить голова правління СК «Княжа» Дмитро Грицута. «"QBE Україна" – це стабільно працююча страхова компанія з прозорою корпоративною структурою, стабільною клієнтською базою, зрозумілою структурою власників. Ризики для покупців відсутні», – вважає В'ячеслав Черняховський.
Нові акціонери продовжать стратегію, якої дотримувалися колишні власники. «У «QBE Україна» є пул своїх клієнтів, які забезпечують стабільний приплив премій. Виходячи з політики, яку Fаirfax проводить в світі, кардинальних змін не буде», – впевнений Дмитро Грицута.
На межі вибуху
Сьогодні НБУ повинен «усунутися» з міжбанку, дозволивши банкам самостійно знайти рівноважний ринковий курс долара. Протягом останніх трьох місяців НБУ щодня проводив аукціони, в ході яких продавав банкам спочатку по $5 млн, а потім по $3 млн на день. Виходячи з поданих банками котирувань, він розраховував індикативний курс, який був рекомендований як курс для усіх інших угод на міжбанку, так і для готівкового ринку (допускалося 5-процентне відхилення).
Це призвело до того, що відмітка на міжбанку надовго завмерла на рівні 15,75 грн/$, в банківських обмінних пунктах – на рівні 16,53 грн/$, а на чорному ринку – понад 20 грн/$. Після того як 26 січня НБУ попередив банкірів про майбутні зміни, вони спрогнозували курс «не менше, ніж 20,5 грн/$» (див. «Підбір курсу»).
Не чекаючи четверга, НБУ вже почав послаблювати курс. Його офіційне значення підвищилося за три дні на 0,57 грн – до 16,73 грн/$, міжбанк також пішов вгору. Вчора банки купили валюти для своїх клієнтів на $382 млн по 16,81 грн/$, тоді як ще напередодні при курсі 15,88 грн/$ на торги було виставлено лише $223 млн.
Універсальна відмова
Очікування зростання курсу змушує банки шукати способи мінімізувати збитки. Один з клієнтів Універсал Банку вчора розповів FinMaidan, що йому відмовили у здійсненні щомісячного платежу в рахунок погашення валютного кредиту. Він щомісяця приносив у відділення банку гривню, за яку купував за курсом банку валюту для погашення боргу. «У мене не прийняли платіж за валютним кредитом. У відділенні сказали, що це їхнє внутрішнє розпорядження. Я написав заяву про це в банк і зателефонував до Нацбанку», – розповів FinMaidan позичальник.
У відділенні банку, де не прийняли платіж, сказали FinMaidan, що усі платежі за кредитами приймаються «в ту дату, яка вказана в договорі». Однак в договорі вказується не день платежу, а крайній термін платежу – «до 10-го числа». Це дозволяє клієнту зробити платіж заздалегідь в будь-який зручний день за курсом на день погашення. Тепер же йому у відділенні запропонували зробити це саме 10 лютого, коли курс може становити очікувані банкірами «понад 20 грн/$».
У центральному офісі Універсал Банку запевняють, що це непорозуміння. «Ніяких внутрішніх розпоряджень і обмежень в нашому банку немає. Якщо клієнт прийшов погасити черговий платіж за кредитом у зазначені в договорі терміни, банк зобов'язаний прийняти у нього цей платіж», – сказали в прес-службі.
Неминуче підвищення
Індикативний курс лише формально демонстрував низький курс. Основні ж угоди укладалися за набагато вищою ціною. Тому після того як курс знову стане ринковим, банкіри обіцяють його зростання як на міжбанку (до рівня 20-22 грн/$), так і на готівковому ринку. І банкам невигідно «сьогодні» приймати гривню від позичальників, щоб «завтра» отримати збиток під час купівлі валюти. «Банк повинен купувати валюту для валютних позичальників на міжбанку. Якщо курс там зросте, то банк не зможе продавати долари клієнтам собі у збиток», – говорить скарбничий однієї з великих установ. Побоюватися варто позичальникам усіх банків.
Останніми місяцями банки продавали валюту позичальникам для виконання ними своїх валютних зобов'язань або за офіційним готівковим курсом (близько 16,5 грн/$), або пільговим, який був трохи нижчим. «Позичальники банку «Фінанси та Кредит» можуть скористатися спеціальним пільговим курсом купівлі валюти для погашення кредитів. Курс визначається щотижня по понеділках. На сьогодні це 14 грн/$, що досить комфортно для тих клієнтів, які прагнуть виконати свої зобов'язання перед банком», – повідомили в прес-службі банку «Фінанси та Кредит». У банку «Надра» використовували пільговий курс 10 грн/$, а клієнти УкрСиббанку кажуть, що платили по 15 грн/$.
Багато інших банків зовсім не використовували пільгові курси або пропонували їх тільки найбільш незахищеним категоріям позичальників. «Ми пропонували пільговий курс для клієнтів Луганської та Донецької областей – 9,5 грн/$», – говорить начальник управління розробки продуктів Укрсоцбанку Ольга Шостак. Після переходу всіх гравців на ринковий курс пільгові курси можуть зникнути або їх значно підвищать. «Ми пропонуємо іпотечним позичальникам спеціальний курс: залежно від багатьох параметрів він становив 11, 13 або 15 грн/$. Перегляд курсу залежатиме від розвитку ситуації на валютному ринку», – повідомили у Райффайзен Банку Аваль.
Зменшили оберти
У 2014 році лізингові компанії уклали нових договорів на 3,5 млрд грн, підрахували в асоціації «Українське об'єднання лізингодавців». Ринок впав майже вдвічі, оскільки в попередні два роки обсяг нового бізнесу становив близько 6 млрд грн на рік. За рік найактивнішим учасником ринку стала компанія «ОТП Лізинг»: нових договорів укладено на 1,1 млрд грн – на компанію припала третина від обсягу нового бізнесу всього ринку. Договорів на 612,9 млн грн уклала компанія «Райффайзен Лізинг Аваль», на третьому місці – «Український лізинговий фонд» (509,4 млн грн).
Загальний портфель лізингових компаній виріс на 17,35% – до 15,2 млрд грн. Найбільший портфель – 3,27 млрд грн – також у «ОТП Лізингу» (+ 64,4%). В останні два роки компанія придбала портфелі двох своїх конкурентів – «Євролізингу» в 2013 році і «ІНГ Лізингу» в 2014-му. На другому місці «Райффайзен Лізинг Аваль» – 3,18 млрд грн (+ 46%), на третьому – «ВТБ Лізинг Україна» – 2,46 млрд грн (+ 5,24%).
Скорочення портфеля спостерігалося тільки у двох компаній: «УніКредит Лізинг» (-11,56%, до 1 млрд грн) і «ВіЕйБі Лізинг» (-16,61%, до 239,5 млн грн). В «УніКредит Лізинг» кажуть, що не укладають нових договорів з IV кварталу 2013 року. А «ВіЕйБі Лізинг» скорочує активи з 2011 року, але після виникнення проблем у ВіЕйБі Банку (у нього введено тимчасову адміністрацію), цей процес прискорився. За інформацією джерела FinMaidan на лізинговому ринку, більше півтора року власники «ВіЕйБі Лізингу» намагаються продати актив або хоча б частину портфеля, однак безрезультатно.
Не аграріями єдиними
Торік у лізингових компаній виникло багато проблем. Крім девальвації гривні, яка підкосила фінансове становище лізингоотримувачів (найчастіше лізингові договори укладаються з прив'язкою до курсу долара), лізингові компанії зіткнулися з недобросовісними клієнтами. Наприклад, агрохолдинг «Мрія» восени не лише відмовився виконувати зобов'язання перед кредиторами, але й не повертав лізингодавцям належну їм техніку (див. «Кредитори втрачають "Мрію"»).
«Ми отримали вказівку від наших акціонерів проводити більш виважену політику і відмовитися від співпраці з такими клієнтами», – розповів топ-менеджер однієї з лізингових компаній з іноземним капіталом. Втім, за інформацією джерела на ринку, після того, як основного акціонера «Мрії» Миколу Гуту оголосили в міжнародний розшук, а управління холдингом взяла на себе рада кредиторів, лізингові компанії усе ж отримали доступ до техніки та обладнання і пообіцяли повернути її вже найближчим часом.
При цьому учасники ринку визнають: незважаючи на усі ризики, агросектор, як і раніше, залишається одним з найбільш привабливих секторів української економіки. «Але з тим рівнем захисту прав кредиторів, який існує сьогодні, будь-яке фінансування – лізингове або банківське – стане навіть для них менш доступним», – вважає генеральний директор компанії «УніКредит Лізинг» Лариса Чернишова.
«Серед клієнтів «ОТП Лізингу» 57% – компанії агросектору. Зараз відбувається зміщення з боку великих холдингів у бік середніх і дрібних компаній. Раніше ми активно видавали обладнання компаніям енергетичної та промислової галузей. Але поки тимчасово призупинили лізингове фінансування обладнання», – говорить генеральний директор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.
Крім того, у другій половині минулого року лізингові компанії переглянули умови співпраці з клієнтами та підвищили ставки з фінансування. «До травня вартість фінансування в доларах становила 9,9%. У травні ми підняли її на 0,6% – до 10,5%», – розповіли в «Порше Лізинг Україна». Фінансування з прив'язкою до євро коштує 11,5%, а в гривні – плаваюча ставка, яка залежить від тримісячного індексу UIRD. У «ОТП Лізинг» за рік вартість фінансування в гривні виросла з 18% до 23%. «Далі збільшувати розмір ставки ми не плануємо: це поріг рентабельності бізнесу, а ми зацікавлені, аби лізинг був вигідний клієнту», – говорить Андрій Павлушин.
ТОП-13 лізингових компаній по об'єму нового бізнесу
| № | Компанія | Новий бізнес, млн грн | Загальний портфель, млн грн |
| 1 | "ОТП Лізинг" | 1115,9 | 3274,5 |
| 2 | "Райффайзен Лізинг Аваль" | 612,92 | 3117,7 |
| 3 | "Український лізинговий фонд" | 509,40 | 2080,6 |
| 4 | ALD Automotive | 318,13 | 1079,5 |
| 5 | "Порше Лізинг Україна" | 268,36 | 1039,5 |
| 6 | Autocredit + | 213,44 | н/д |
| 7 | "ВіЕйБі Лізинг" | 129,00 | 239,5 |
| 8 | "Авіс Україна" | 117,40 | 391,9 |
| 9 | "Ілта" | 72,90 | 421,0 |
| 10 | Lend-lease | 57,15 | н/д |
| 11 | Scania Credit | 50,49 | н/д |
| 12 | "УніКредит Лізинг" | 4,62 | 1007,4 |
| 13 | "ВТБ Лізинг Україна" | н/д | 2465,4 |
| Всього | 3469,72 | 15177,0 |
Від власників вимагають відкритись
Нацбанк вирішив бути більш жорстким до банків з непрозорою структурою власності. Відучора постанова № 859, якою НБУ встановив пільговий режим незастосування санкцій до банків за порушення ними нормативів, не поширюватиметься на фінустанови з невідомими власниками.
Ця норма закріплена постановою НБУ № 75, яка набрала чинності 3 лютого. При цьому регулятор не дає визначення фрази «непрозора структура власності». У прес-службі Нацбанку вчора не змогли дати їй характеристику. «Проблеми банків почалися ще в 1990-х роках, коли тільки створювалася банківська система України. Тоді поголовно була анонімна структура власності банків. І їх метою було зібрати грошей для фінансування основного бізнесу власника», – раніше говорив перший заступник глави НБУ Олександр Писарук.
Інформація про структуру власності публікується на сайтах банків і Нацбанку. FinMaidan вивчив її і з'ясував, що дані про власників істотної участі (понад 10% акцій) відсутні у 13 з 155 банків, що мали банківську ліцензію на початок лютого. Це невеликі установи: Фінбанк, Акцент-банк, Неос Банк, Радикал Банк, Унікомбанк, Перший інвестиційний банк, Юніон Стандарт Банк, «Юнісон», «Альянс», «Український капітал», Укркомунбанк, Фінанс Банк, «Велес». Втім, непрозорою можна назвати і структуру власності банків у разі, якщо ними володіють юрособи, кінцеві власники яких невідомі.
Легка доля
Постанова № 859 дозволяє НБУ не застосовувати до банків санкції за порушення нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1) і достатності регулятивного капіталу (Н2). Банки зможуть не зменшувати регулятивний капітал у разі зростання максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) через девальвацію або у разі формування резервів під проблемні активи.
Щоб уникнути заходів впливу, банки повинні самообмежитися: не виплачувати дивіденди; не кредитувати інсайдерів; не викуповувати і достроково не погашати облігації, крім погашення їх з дисконтом вище 50%; не викуповувати свої акції.
Банкіри по-різному оцінюють це рішення регулятора. З одного боку, воно може стимулювати деяких власників банків розкритися перед НБУ та громадськістю. Вкладникам буде простіше вирішити, чи довіряють вони не тільки банку, але й конкретному його власнику. «Проводиться понад 300 розслідувань щодо збанкрутілих банків. До відповідальності було притягнуто 36 осіб, з яких 10 є власниками банків», – повідомляв раніше заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик.
Але з іншого боку, деякі установи можуть піти навіть на великі втрати, аби не розкривати інформацію про власників. «Кожне керівництво Нацбанку свого часу вимагало розкривати інформацію про власників. І якщо акціонери ряду банків за стільки років не зробили цього, то у них є для цього конкретні причини. І навряд чи вони зараз побіжать показувати Нацбанку свою структуру власності», – вважає заступник голови правління одного з банків.
Банки, в яких відсутні власники істотної участі на 1 жовтня 2014 року
| Місце за активами | Банк | Об'єм активів, млрд грн |
| 45 | Фінбанк | 3,18 |
| 72 | Акцент-банк | 2,09 |
| 81 | Неос Банк | 1,67 |
| 87 | Радикал Банк | 1,39 |
| 92 | Унікомбанк | 1,21 |
| 97 | Перший інвестиційний банк | 1,09 |
| 104 | Юніон Стандарт Банк | 0,87 |
| 107 | "Юнісон" | 0,77 |
| 119 | "Альянс" | 0,58 |
| 135 | "Український капітал" | 0,48 |
| 145* | Укркомунбанк | 0,43 |
| 148 | Фінанс Банк | 0,29 |
| 152 | "Велес" | 0,22 |
* дані на 1.07.14
Релізи
ТОП-новости
