Фонд удостоївся мітингу
У п'ятницю, 23 січня, під стінами Фонду гарантування вкладів фізосіб відбувся мітинг вкладників Міського комерційного банку (бренд CityCommerce Bank; CCB), яким тимчасовий адміністратор відмовляє у виплаті гарантованої суми вкладу. «Зараз дії уповноваженої особи Фонду Андрія Рязанцева не без погодження з директором-розпорядником Фонду Костянтином Ворушиліним мають усі ознаки злочину за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу», – стверджують організатори мітингу.
«Уповноважена особа дозволяє собі визнавати усі наші депозитні договори нікчемними і не видавати наші кошти з ФГВФО», – йдеться в заяві вкладників. За їх словами, загалом їм розіслали понад тисячу листів. «Після того як почалася активність вкладників, розсилання листів припинилося», – зазначила активістка Тетяна.
Вкладники не поспішали на власний мітинг, який анонсували на 9:00. У цей час до будівлі Фонду на бул. Т. Шевченка, 33-Б прийшли тільки журналісти. Через годину до будівлі під'їхали два автобуси з міліціонерами, однак мітингувальників, як і раніше, не було. «Організатори прийняли рішення перенести захід на 11:00, оскільки до 9:00 не змогли під'їхати вкладники з регіонів», – запевняє FinMaidan Тетяна. Активність учасників мітингу вкладників була вкрай низькою: до 11:00 зібралося усього близько 30 осіб.
Протестувальники тримали «універсальні» плакати без зазначення назви банку, кошти якого не повертаються. Такі плакати можна брати на будь-які мітинги вкладників. «До нас вийшли представники Фонду і попросили вибрати ініціативну групу, з якою готове зустрітися керівництво і все обговорити. Ми делегували чотирьох чоловік. Більше півгодини спілкувалися з юристами Фонду, з його керівництва до нас ніхто не вийшов», – уточнила Тетяна. Тому ініціативна група вирішила перекрити проїжджу частину. «Тільки після цього до нас вийшов перший заступник директора-розпорядника Василь Пасічник і заступник директора-розпорядника Андрій Кияк: вони вислухали наші вимоги і запропонували зустрітися в середу (28 січня. – FinMaidan), щоб дати правову оцінку дій Андрія Рязанцева», – розповів FinMaidan один з активістів.
Дроблення вкладів
За словами вкладників, тимчасовий адміністратор Андрій Рязанцев визнає клієнтські договори з банком нікчемними. Серед них депозити, переоформлені на третіх осіб або розділені між декількома вкладниками так, що сума вкладу на кожного клієнта не перевищує гарантовані державою 200 тис. грн. «Законодавством не заборонено розділити вклад між кількома особами. Ми з мамою розділили валютний вклад в Міському комерційному банку, а тепер наші депозитні договори, укладені на початку літа, визнані нікчемними», – розповідає вкладниця Ольга.
Згідно зі ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не відшкодовує тільки кошти, передані банку в довірче управління, вклади, підтверджені ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника, вклади у банківських металах і за депозитами, відкритими на індивідуальних умовах.
Ділити депозит на кілька дрібніших вкладів і переоформляти їх на третіх осіб закон не забороняє. Юристи стверджують, що визнати договори нікчемними можна тільки у тому разі, якщо депозити відкриваються з порушенням законодавства. Наприклад, якщо є постанова НБУ про заборону банку на відкриття нових рахунків фізичним особам. Таке обмеження встановлюється, якщо, скажімо, банк визнано проблемним. Однак така інформація є банківською таємницею, тому про це вкладників не повідомляють.
Феміда розсудить
У Фонді гарантування вкладів фізосіб знають про ситуацію в Міському комерційному банку, але поки не дають правову оцінку ані діям тимчасового адміністратора, ані діям вкладників. «Схожа ситуація була в Південкомбанку. Але там нікчемними визнавалися договори, які були відкриті або пролонговані в той час, коли банку було заборонено відкривати нові договори», – повідомив співрозмовник у Фонді. Тоді вкладники все ж отримали свої заощадження, адже кошти з рахунків, відкритих для обслуговування договорів, визнаних нікчемними, були повернуті на рахунки фізосіб, відкриті в банку за попередніми депозитними договорами. І клієнти втратили тільки відсотки, які вони хотіли отримати після пролонгації вкладу.
Ситуація в Міському комерційному банку не унікальна. «Визнаються нікчемними договори, укладені в банках «Старокиївський»,«Український фінансовий світ», ВіЕйБі Банку і Актив-банку», – стверджує старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Вкладники Міського комерційного банку нарікають, що тимчасовий адміністратор визнає нікчемними і відмовляється включати до реєстру всі договори без пояснення причин. Захищати свої права вкладники можуть в суді. «На наш погляд, дії ФГВФО не відповідають нормам чинного законодавства, і вкладники можуть оскаржити рішення Фонду в судовому порядку», – говорить старший юрист правової групи «Побережнюк і Партнери» адвокат Олена Проценко. «Фонд є юридичною особою публічного права, і подібні позови слід пред'являти до адміністративних судів. Оспорювання того чи іншого рішення Фонду не зупиняє його дії. Але процесуальне законодавство наділяє позивача правом клопотати про призупинення дії рішень суб'єкта владних повноважень до розгляду справи по суті», – уточнює старший юрист юридичної фірми «Саєнко Харенко» Сергій Смирнов.
Вікторія Руденко
Негативний рекорд
Минулий рік Ощадбанк завершив з рекордним збитком у розмірі 8,5 млрд грн, повідомив у п'ятницю голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Він відразу уточнив: у втратах держбанку винен Крим. «Наш фінансовий результат був би плюс 1,1 млрд грн, якби не сталася анексія Криму. Збиток у 8,5 млрд грн сформований через втрати на півострові, зокрема через втрати за кредитним портфелем. Тому ми сформували резерви на 9,6 млрд грн», – заявив він.
Банки тільки-но почали публікувати фінансову звітність за 2014 рік, тому не можна стверджувати, що збиток Ощадбанку – найбільший у системі. Але найбільшим в історії держбанку він точно став. Державний Укрексімбанк за три квартали 2014-го втратив 3,9 млрд грн. Великі збитки були й у «дочок» іноземних банківських груп: Укрсоцбанку (1,5 млрд грн) і Райффайзен Банку Аваль (1,3 млрд грн).
Аби Ощадбанк міг показати такий збиток без наслідків для адекватності його регулятивного капіталу та інших нормативів, наприкінці року уряд направив до статутного капіталу установи 11,6 млрд грн. Адекватність капіталу держбанку на 1 січня 2015-го склала 21,7%. Цього року Ощадбанк планує заробити прибуток 440 млн грн, але досі не прораховані можливі майбутні збитки через формування резервів під кредитний портфель в Донецькій і Луганській областях. Раніше він оцінювався в 1,97 млрд грн в Донецькій області та 0,5 млрд грн – в Луганській.
Кримська проблема
Збиток Ощадбанку викликаний високою концентрацією ризиків на одного позичальника, допущеною колишнім керівництвом держбанку. За словами голови банку, 94% кредитів установи в Криму пішли на будівництво 16 сонячних електростанцій підприємств, яке пов'язують з братами Сергієм та Андрієм Клюєвими. «Втрата контролю над цим активом є причиною збитку. У нас немає можливості перевірити збереження майна та його стан. Цей актив підлягає 100-процентному резервуванню. І взагалі весь наш кредитний портфель у Криму зарезервовано повністю», – зазначив Андрій Пишний. Загальний кредитний портфель Ощадбанку корпоративним клієнтам становить в Криму $650 млн, громадянам – 170 млн грн.
Банк не залишає надії повернути свої кошти, інакше вийде, що держава з держбюджету оплатила будівництво приватних електростанцій. «Ми не припиняємо, а, навпаки, активізуємо роботу з отримання компенсацій через анексію Криму. Ми будемо відстоювати наші юридичні інтереси в міжнародному трибуналі. Зараз наші юристи вирішують, де саме це відбуватиметься, – говорить Андрій Пишний. – У нас з Російською Федерацією досить складна міжнародна нормативна база. Ми поки не будемо озвучувати деталі нашої роботи, тому що наші заяви можуть бути використані нашим опонентом проти нас. Але жодна гривня, втрачена нами на Кримському півострові, не буде забутою». До позову також будуть включені вартість філіальної мережі, обладнання та інші втрати банку.
Системні втрати
Банківська система «втратила» в Криму кредитний портфель приблизно на 19 млрд грн, повідомляли в Нацбанку минулого року. Тобто частка Ощадбанку – лише половина цього портфеля, решта близько 50% – втрати інших банків. І хоча в обсязі кредитного портфеля українських банків ця сума всього 2%, для формування резервів потрібен капітал, який багато банків не мають. Частина позичальників півострова продовжують платити за цими боргами, з рештою працюють колектори або ведуться судові розгляди. «Ми аналізуємо кредитні операції до повного виконання зобов'язань позичальників перед банком. У разі невиконання позичальниками умов кредитних договорів банк здійснюватиме усі необхідні дії, зумовлені договором і законодавством», – обіцяє директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марина Нестеровська.
Одним з найбільш постраждалих є ПриватБанк. На півострові у нього залишилися 337 відділень. Консультації з окупаційною владою не дали результату, і ПриватБанк звинуватив Банк Росії у рейдерському захопленні його мережі. Обсяг кредитного портфеля в Криму банк не називає. «Поки немає остаточної інформації, пізніше ми повідомимо про те, що робиться для повернення нашого портфеля», – повідомив прес-секретар банку Олег Серга.
У спробах знайти джерела коштів банкіри вільно трактують українське законодавство: і хоча окупант – Росія, відповідальність, за їх словами, має нести України. «Банки, за законодавством, ведуть бізнес на свій страх і ризик. Але в Конституції записано, що уряд є гарантом суверенітету і збереження територіальної цілісності країни. Держава не змогла зберегти територіальну цілісність, тому вона також має допомогти банкам у вирішенні їхніх проблем, – впевнена голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова. – Окрім усього іншого, ми також ведемо судові справи в міжнародних судах».
Олена Губар
Релізи
ТОП-новости
