FINCLUB Фiнансовий клуб

Український бізнесмен Віктор Пінчук втратив ще один страховий актив в Росії. Суд Москви визнав банкрутом лайфову страхову компанію «Росія», яка належить йому. Тепер у бізнесмена залишилася частка тільки в українській СК «Оранта». Ситуація в компанії, де цілий рік працювала тимчасова адміністрація, далека від ідеальної.

Пінчук втрачає «Росію»
Арбітражний суд Москви визнав банкрутом товариство страхування життя (ТСЖ) «Росія», яке належить структурам українського бізнесмена Віктора Пінчука. За даними тимчасової адміністрації страховика, кредиторська заборгованість «Росії» становить 852,8 млн руб. Майна у компанії немає: в її активах прості векселі, термін платежу за якими минув. Конкурсним керуючим на шість місяців призначено Ольгу Матвєєву.

ТСЖ «Росія» – це вже другий актив Віктора Пінчука в Росії, який доведено до банкрутства. Рік тому, наприкінці січня 2014 року, Арбітражний суд Москви визнав банкрутом ризикову страхову компанію «Росія», яка, за даними Банку Росії, посідала 35-е місце за обсягом залучених премій і 15-е – за обсягом премій за ОСЦПВ.

Такий розвиток подій є логічним: останніми роками акціонери не інвестували коштів у розвиток компанії. «При цьому проблеми російського лайфового страхового ринку не відрізняються від українського. Наприклад, компанії, як і раніше, платять високу комісійну винагороду посередникам. Більш того, ринок страхування життя в Росії почав розвиватися раніше, ніж в Україні, тому виплати за договорами, термін дії яких завершився, набагато більші. У той же час високі комісійні агентам не дозволяють сформувати резерви у необхідному обсязі», – розповідає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.

Проблеми у лайфової компанії «Росія» почалися минулого року: центробанк Росії увів у неї тимчасову адміністрацію на початку липня 2014 року «у зв'язку з невиконанням плану відновлення платоспроможності». 31 липня ліцензію страховика було призупинено, а на усунення виявлених порушень відведено 15 днів. Проте жодних дій акціонери не вжили, тому регулятор 25 вересня відкликав у страховика ліцензію. Вже 11 листопада тимчасова адміністрація подала заяву до суду про визнання СК банкрутом. На кінець 2013 року 76% СК належали Svatozar Enterprises Limited, підконтрольній групі EastOne Віктора Пінчука, 18,4% – ТОВ «ПроБізнес», ще 5,6% – ВСАТ «Росія». При цьому і Svatozar Enterprises Limited, і ТОВ «ПроБізнес» були акціонерами ВСАТ «Росія».

Фокус на Україні
Страховий актив у Віктора Пінчука залишився тільки в Україні – частка в СК «Оранта». Її акціонерами є компанії Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. і Tempsford Investments Ltd., які представляють групу EastOne. Долю страховика усе ще не визначено. У компанії з 5 грудня 2013 року до 5 грудня 2014-го працювала тимчасова адміністрація. На зборах акціонерів 4 грудня 2014 року власники обрали нове керівництво «Оранти» та обговорили можливість докапіталізації СК, потреба в якій була ще на етапі призначення тимчасового адміністратора (див. «Оранту поділили на двох»).

Гроші в «Оранту» усе ще не надійшли, незрозуміло також, скільки їй для виживання потрібно інвестицій. «Який обсяг докапіталізації потрібен компанії, поки невідомо. Це питання можна буде вирішити після затвердження стратегії компанії. Зараз стратегія тільки розробляється. Швидше за все, акціонерам буде запропоновано декілька варіантів розвитку компанії. Багато що залежатиме від розвитку ситуації на сході країни», – сказало джерело в «Оранті». І якщо раніше планувалося докапіталізувати «Оранту» шляхом додаткової емісії, то тепер також обговорюється залучення субборгу. «Усе залежатиме від того, як акціонери зможуть домовитися між собою. Субборг може затвердити наглядова рада, а допемісію необхідно затверджувати на зборах акціонерів», – уточнив співрозмовник.

Вікторія Руденко
  

Україна продовжує витрачати резерви на проведення обов'язкових валютних платежів. У 2014 році міжнародні резерви НБУ впали на $13 млрд – до $7,5 млрд, повідомили вчора в Нацбанку. Це найнижчий з лютого 2004 року рівень. Окрім підтримки курсу, скорочення резервів було викликано продажем валюти для зовнішніх розрахунків НАК «Нафтогаз України». Наприклад, у грудні відбулося перерахування «Газпрому» зарезервованих заздалегідь $1,65 млрд. Також Нацбанк провів минулого місяця інтервенції на $831 млн, більша частина з яких була викуплена НАК «Нафтогаз України» для оплати імпортованого природного газу.

На обслуговування боргів НБУ та уряд витратили в грудні $737,5 млн. Разом з тим Україна отримала кошти від Єврокомісії ($617 млн), Світового банку ($20 млн) і розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті ($130 млн). Але це не допомогло уникнути сильного скорочення в грудні резервів НБУ – на $2,4 млрд.

У Нацбанку очікували таку ситуацію, яку не вважають критичною, оскільки розраховують на підтримку зовнішніх кредиторів. «Я не бачу в цьому великої проблеми. У січні у нас буде місія МВФ. Ми розглядаємо збільшення нашої програми, і не тільки з МВФ, але й від ЄС та міжнародних донорів. Ми не тільки доб'ємося колишнього рівня резервів, а й збільшимо їх, бо допомога зростає», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва в грудні. Тоді ж вона зазначила, що попереднє керівництво НБУ витрачало резерви на підтримку курсу гривні, але вона не збирається цього робити – валютний курс тепер завжди буде плаваючим і залежним від ринку.

Впливова підтримка
Низькі резерви воюючої країни в стані рецесії роблять її залежною від кредитів МВФ. «Швидше за все, Україна продовжуватиме активно залучати кошти МВФ. Якщо це буде відбуватися успішно, то й інші великі кредитори нададуть Україні підтримку. І хоча це буде збільшувати кредитне навантаження, іншого виходу країна поки не має», – вважає заступник голови правління одного з банків.

Основні плюси таких позик – низька ставка і гарантія того, що Україні не загрожує дефолт за валютними боргами. Днями Росія заявила, що може зажадати від України дострокового погашення єврооблігацій на $3 млрд. «Позики МВФ – це позитивний сигнал для ринку, за якого, як правило, різкі курсові коливання зменшуються і гривня стабілізується. Такий розвиток ситуації завжди впливає на підвищення довіри до банківської системи та покращення бази фондування», – зазначає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. Але поки кошти МВФ нами не отримані, валютний ринок також стабільний, просто курси долара – офіційний і роздрібний – відрізняються приблизно на 3 гривні.

Олена Губар