Поки регулятор не прийняв рішення зобов'язати експортерів продавати валюту відразу ж після її отримання, ринку залишається шукати курс, привабливий для всіх учасників. «Очевидно, що експортери не хотіли продавати валюту останнім часом через стримування курсу на рівні 12,95 грн, який однозначно був нижчим за ринковий. Змусити експортерів продавати валюту можна, тільки якщо довести курс до рівноважного, тобто такого, на якому попит і пропозиція зійдуться. НБУ відмовився від утримування валютного курсу, і середньозважений курс склав 15,07 грн/$. Можливо, незабаром курс вийде на рівень, цікавий для продажу валюти держателями», – вважає начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.
НБУ пообіцяв, що якщо «панічні настрої переважатимуть над здоровим глуздом», він застосує додаткові адміністративні заходи. «Серед них розглядається введення акредитивної форми розрахунків як обов'язкової за експортно-імпортними операціями. Це унеможливить притримування валюти експортерами в очікуванні більш високого курсу і одночасно обмежить імпорт», – резюмувала голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Долар просять затриматися
Долар вийшов за межі верхньої відмітки умовного курсового коридору – 15-16 грн/$, який банки пообіцяли НБУ утримувати місяць тому (див. «Курс просять повернутися»). У понеділок вранці на готівковому ринку понад сто українських банків встановили курс продажу американської валюти в касах і обмінних пунктах вище рівня 16 грн/$, більшість – на позначці 16,17 грн/$, але були котирування й вищі.
Тому в ході щотижневої понеділкової зустрічі з банкірами керівництво НБУ спробувало вчергове переконати кредитні установи дотримуватися цих домовленостей. Голова НБУ Валерія Гонтарєва нагадала найкрупнішим банкам про прохання не підвищувати вартість американської валюти вище 16 грн/$, розповіли FinMaidan учасники зустрічі. Готівковий ринок відреагує на побажання глави регулятора тільки вранці. А на міжбанківському ринку вже відбулося невелике зміцнення гривні. Середньозважена вартість долара знизилася з 15,5 грн/$ до 15,37 грн/$.
Це була лише вербальна інтервенція, збільшити продаж валюти НБУ не обіцяв. Останнього разу, коли НБУ дав банкам вказівку тримати курс – у вересні його зафіксували на позначці 12,95 грн/$, цей рівень утримувався майже два місяці. На інтервенції з метою підтримки курсу Нацбанк витратив $1,3 млрд з резервів. Зараз можливості регулятора підтримувати гривню відсутні: за підсумками листопада міжнародні резерви скоротилися до мінімуму за останні 10 років у $9,97 млрд.
Заходи невпливу
Банкіри вважають неможливим утримувати курс у складній економічній ситуації. «Утримувати номінальний курс нижче 16 грн можна скільки завгодно, але реальний ринок це обмеження не цікавить – він торгуватиме за справедливим курсом, використовуючи усі доступні шляхи розрахунків. Якщо адміністративне стримування курсу триватиме ще довго, то значна частина операцій піде у тінь, зараз ми це спостерігаємо», – говорить начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад. Банкіри раніше говорили FinMaidan, що курси, за якими валютні угоди заводяться у ValCli, не є реальними цінами угод.
Напередодні візиту місії МВФ, робота якої розпочнеться сьогодні, Нацбанк не застосовує та навіть не обіцяє нові адміністративні заходи щодо недопущення подальшої девальвації. Він лише продовжив дію обмежень на зняття валютних коштів з депозитів і рахунків на рівні 15 тис. грн на день в еквіваленті. Ще на три місяці продовжено зобов'язання продавати 75% валютної виручки протягом 90 днів.
Банкіри поки не бачать можливості компенсувати дефіцит валюти на міжбанку, викликаний паралічем Донбасу. «Близько 25% експорту припадало на східні області, де зараз тривають військові дії. Тільки через зупинку Алчевського меткомбінату продажі валюти скоротилися на $500 млн, – говорить голова правління ПУМБ Сергій Черненко. – Тому раніше ми мали щоденний оборот на міжбанку близько $1 млрд, а тепер – лише $180-200 млн».
Вихід за рамки
Втім, банкіри розраховують, що навіть якщо курс перевищить рівень 16 грн, то незначно. «Зараз на ринку відчувається суттєвий дефіцит безготівкової та готівкової гривні, який тільки збільшуватиметься до кінця року. В основному він спровокований сезонними факторами: підвищенням ділової активності в кінці року, виплатами зарплат, податковими відрахуваннями. Вже зараз безготівкова гривня коштує близько 40-50%, ціна на готівкову гривню для завантаження кас зросла до 0,1-0,15% і найближчим часом продовжить дорожчати, – попереджає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – Така ситуація збережеться до кінця року. У цей період я не бачу загроз для девальвації гривні. Курс буде в коридорі 15,8-16,15 грн/$. Подальша поведінка національної валюти залежить від безлічі факторів, і більшість з них носять політичний характер».
Комітетська справа
У четвер ввечері депутати постановою № 1009 затвердили склад парламентських комітетів. З 13 нових членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності в цьому ж комітеті в минулому скликанні парламенту працювали чотири народні обранці: Леонід Клімов (депутатська група «Економічний розвиток»), Денис Дзензерський (фракція «Народний фронт»), Степан Кубів (фракція «Блок Петра Порошенка») та Іван Фурсін (депутатська група «Воля народу»).
Леонід Клімов був головою підкомітету з питань грошово-кредитної політики, валютного регулювання та взаємодії з Нацбанком. Депутат контролює одеський Імексбанк, будучи його почесним президентом. Клієнти банку вже давно скаржаться на проблеми зі зняттям грошей з рахунків. Степан Кубів у минулому скликанні був заступником голови комітету, а Іван Фурсін – головою підкомітету з питань фінансового моніторингу, запобігання легалізації та відмивання незаконних доходів, регулювання та застосування фінансових санкцій. Денис Дзензерський обіймав посаду секретаря комітету.
Досвід роботи в комітетах має й Павло Різаненко, але в комітеті з питань бюджетної політики. «Насправді немає нічого дивного в тому, що зараз я увійшов до комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Для мене, скоріше, несподіванкою була робота у бюджетному комітеті. За освітою мені ближче фінансові ринки», – говорить FinMaidan Павло Різаненко. У 2001 році він отримав міжнародний професійний сертифікат дипломованого фінансового аналітика.
Серед нових облич в комітеті – колишній член Нацкомфінпослуг, який тимчасово виконував обов'язки глави регулятора, – Максим Поляков («Народний фронт»). Передбачалося, що він очолить підкомітет зі страхування, але його обрали секретарем комітету.
Без голови
Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності виявився одним з трьох комітетів (всього їх 27), в яких не були призначені голови. Виконувати обов'язки голови поки що буде перший заступник – Леонід Клімов. «Саме він вів засідання комітету в п'ятницю, 5 грудня», – уточнив Павло Різаненко.
Примітно, що у четвер, коли парламентарії голосували за склад комітетів, кілька депутатів, зокрема Олег Ляшко («Радикальна партія»), Сергій Соболєв («Батьківщина») та Юрій Дерев'янко («Воля»), виступили за те, щоб виключити з переліку керівників комітетів (глави, їх заступники та секретарі) депутатів Верховної Ради VII скликання, які голосували за «закони 16 січня». Серед тих, хто голосував у січні, був і член Партії Регіонів Леонід Клімов. «Вже після засідання комітету ми дізналися, що, виходячи з розшифровки стенограми засідання Верховної Ради, цю поправку було прийнято. Тобто в нашому комітеті зараз, по суті, немає ні керівника, ні його першого заступника», – визнав Павло Різаненко.
Збереження курсу
Перше засідання комітету «мало технічний характер», каже Павло Різаненко. Депутати стверджують, що в роботі комітету збережуть напрацювання, що залишилися від колег з попереднього скликання. «Планую продовжити в рамках комітету займатися співпрацею, як і в VII скликанні, з міжнародними фінансовими організаціями», – каже Степан Кубів.
За словами Павла Різаненка, п'ять законопроектів, які розроблялися в комітеті і вже пройшли перше читання, будуть доопрацьовані та винесені на друге читання. Серед них і законопроект Руслана Князевича «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті в гривню» і нова редакція закону про страхування. «До того ж я вже зареєстрував законопроект про строкові депозити, яким вносяться зміни до Цивільного кодексу. Я вважаю, це один з ключових документів, який забезпечить стабільність банківської системи», – зазначив Павло Різаненко.
«Планую зосередитися на допомозі вкладникам, адже це дуже важливе питання. Крім класичних механізмів врегулювання проблеми повернення вкладів, зараз потрібно в активній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вносити зміни до Цивільного кодексу, інші закони, напрацьовувати новаторські механізми, зокрема, використання інструментів фондового ринку. Необхідно продовжувати роботу також з проблемою валютних кредитів. Адже в цьому питанні є комплексна відповідальність держави, комерційних банків і позичальників, а отже, й працювати над її вирішенням слід консолідовано», – каже Степан Кубів.
На думку заступника голови комітету Руслана Демчака, першочергове завдання, яке стоїть перед комітетом, – визначити і синхронізувати план реформування фінансового сектора з командами Мінфіну, НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. «У першу чергу необхідна інтеграція фінансового сектора у світові ринки капіталів, здешевлення фінансування капітальних ресурсів, створення сучасної біржової інфраструктури, захист прав та участь в управлінні підприємствами міноритарних акціонерів», – зазначає Руслан Демчак. У нього раніше було два активи у фінансовій сфері: зараз Ерде Банк ліквідується (термін ліквідації продовжений до 8 січня 2015 року), а у страхової компанії «Добробут» 29 травня 2014-го регулятор анулював усі ліцензії.
Найближчим часом, на думку депутата, потрібно врегулювати питання реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, кредитних зобов'язань позичальників, мобілізованих до лав Збройних Сил України, та виконання кредитних зобов'язань на території проведення АТО, а також посилити захист майнових прав кредиторів.
Для розвитку фондового ринку, за словами Павла Різаненка, необхідно запускати другий рівень пенсійної системи і розвивати третій рівень. «Пенсійні фонди – це джерело довгих грошей. А без них розвиток фондового ринку неможливий», – стверджує депутат.
Втім, чи вдасться депутатам реалізувати усі розпочаті ініціативи, залежить від того, наскільки впливовий депутат очолить комітет, і того, наскільки парламент в цілому вважатиме ці проблеми важливими. «Цей комітет має велике значення, і саме тому він став предметом торгу між політичними силами. Наприклад, досі не при справах залишається Олег Ляшко, який претендував на посаду керівника комітету. А враховуючи, що Леонід Клімов може бути позбавлений посади першого заступника голови комітету, торги можуть стати ще гострішими», – розповів один з депутатів.
Особливий підхід
Клієнти страхової компанії «PZU Україна», які купили поліс ОСЦПВ та уклали договір страхування майна, зможуть скористатися послугою прямого врегулювання страхових випадків з «автоцивілки». Цей механізм означає, що при ДТП з вини третьої особи компенсацію застрахованому в «PZU Україна» клієнту платитиме не страхова компанія винуватця аварії, а саме «PZU Україна».
«Ми сподіваємося, що наша ініціатива не тільки допоможе українським автовласникам познайомитися з більш лояльною та справедливою системою врегулювання, але й підштовхне весь страховий ринок до її впровадження. На загальноукраїнському рівні пряме врегулювання планується впровадити з 1 січня 2016 року, але ми завжди були прихильниками більш швидкого запуску, тому знайшли механізм, який дозволить запропонувати пряме врегулювання нашим клієнтам вже зараз», – говорить голова правління СК «PZU Україна» Мачей Шишко.
Послугу прямого врегулювання включено до страхового пакету «Розумний захист»: страхування нерухомості (будинок або квартира) на суму від 50 тис. грн до 5 млн грн, багажу, що знаходиться в автомобілі (до 20 тис. грн), цивільної відповідальності перед третіми особами (від 10 тис. грн до 500 тис. грн). В СК уточнюють, що при страхуванні нерухомості на суму до 500 тис. грн договір укладається без огляду житла, а виплата на суму до 25 тис. грн здійснюється без довідок з компетентних органів. Вартість страхування – від 400 грн.
Опцію прямого врегулювання з ОСЦПВ включено бонусом у цей пакетний продукт. Аби ним скористатися, у клієнта має бути чинний договір «автоцивілки» з «PZU Україна». Отримати пряму виплату з ОСЦПВ потерпілий зможе, якщо в ДТП брало участь не більше двох транспортних засобів. При цьому збитки по життю та здоров'ю потерпілих не покриваються. «Ринок ОСЦПВ зараз – це рулетка. Незважаючи на те що на ринку є ряд проблемних компаній, шансів, що ми по регресу отримаємо від них кошти, більше, ніж якщо за виплатою до них звернеться наш клієнт. Ми готові брати на себе ці ризики», – говорить Мачей Шишко.
Поки опція прямого врегулювання пропонуватиметься тільки в пакетних продуктах. «Ми вже запустили один такий продукт. Плануємо включити цю опцію до інших пакетних продуктів. Якщо ми зможемо впоратися з ситуацією, і наші юристи поставлять на потік роботу з регресними позовами з ОСЦПВ, то згодом запропонуємо її усім клієнтам, які купуватимуть у нас ОСЦПВ. Але я не виключаю, що до того часу пряме врегулювання буде вже обов'язковим для усіх страхових компаній», – розповідає Мачей Шишко.
Хитрий хід
Учасники ринку називають ініціативу компанії «PZU Україна» вдалим маркетинговим ходом. «Ринок дійсно чекає прямого врегулювання. Якщо «PZU Україна» зможе популяризувати цю послугу серед українців, то це буде на користь усьому ринку», – зазначає перший віце-президент страхової компанії «АХА Страхування» Андрій Перетяжко. За даними Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), «PZU Україна» входила до топ-10 СК за обсягами виплат з ОСЦПВ за січень-вересень поточного року. У той же час до топ-10 за кількістю проданих полісів компанія не входить. У Польщі, де працює «материнська» компанія – PZU, система прямого врегулювання діє для її клієнтів з квітня 2014 року. Усі страховики будуть зобов'язані працювати за новими правилами з II півріччя 2015-го.
Страховики стверджують, що ймовірність того, що в ДТП потрапить саме той клієнт, у якого є й поліс ОСЦПВ, й договір страхування нерухомості від «PZU Україна», невелика. За даними «PZU Україна», за дев'ять місяців 2014 року компанія уклала 5 тис. договорів страхування майна фізосіб. «Мені здається, реалізована ідея дозволить страховику підвищити продажі страхування нерухомості. Адже продаватимуть його на базі такого зрозумілого і популярного продукту, як ОСЦПВ», – вважає голова правління СК «Княжа» Дмитро Грицута.
До того ж ця опція буде непотрібною для тих клієнтів, у яких є поліс КАСКО: за цим договором страховик і так покриває витрати на ремонт транспортного засобу незалежно від умов, в яких вони були отримані. За дев'ять місяців «PZU Україна» уклала 100 тис. договорів КАСКО.
Запускати подібні ініціативи учасники ринку ОСЦПВ не поспішають. «Кілька років тому ми пропонували нашим клієнтам поліс міні-КАСКО з опцією прямого врегулювання з ОСЦПВ, але попитом цей продукт не користувався, і ми згорнули програму», – розповів Андрій Перетяжко. «Ми поки навіть не розглядали такої можливості. Просто так компанія не може напряму виплачувати відшкодування клієнтові: для цього потрібно спочатку укладати додаткову угоду до договору ОСЦПВ. Коли буде законодавчий механізм, тоді й почнемо працювати», – говорить Дмитро Грицута.
Піти по-грузинськи
ПриватБанк продовжив розпочату на початку року політику продажу іноземних активів. 5 грудня він оголосив про підписання меморандуму про продаж грузинського PrivatBank. Покупцем став лідер грузинського ринку – Bank of Georgia, який заплатить за купівлю 1,18 капіталу – 92 млн ларі (за поточним крос-курсом це $47 млн). У ПриватБанку сказали, що зважилися на продаж активу саме через дуже хорошу запропоновану ціну, оцінивши її трохи вище. «Це дуже хороша пропозиція. Сума угоди склала $51 млн», – стверджує начальник прес-служби ПриватБанку Олег Серга.
Це вже другий продаж ПриватБанком його активів цього року. У квітні він продав російський Москомприватбанк, що належав йому. Це сталося відразу після публічного конфлікту між власником ПриватБанку Ігорем Коломойським і президентом Росії Володимиром Путіним. Тоді в Москомприватбанк було введено тимчасову адміністрацію, але незабаром його викупив російський Бінбанк.
Вигідне придбання
PrivatBank посідає 9-е місце за активами на грузинському ринку. Завдяки угоді «частка Bank of Georgia за кредитами фізичних осіб збільшиться на 5,3%, за депозитами фізосіб – на 2,6%», повідомляють у банку. Покупець також отримує в портфель 500 тис. платіжних карт, 93 відділення, 429 банкоматів і 1929 POS-терміналів.
Грузинський банк не прокоментував FinMaidan причину інтересу до PrivatBank. Але вже відомо, що активи об'єднають. «У Bank of Georgia є великий досвід приєднання фінансових інститутів, тому ми очікуємо, що процес злиття з PrivatBank буде безболісним, а клієнти обох установ отримають доступ до однієї з найбільших та розвинених мереж сервіс-центрів, банкоматів і систем платежів у Грузії», – заявив генеральний директор Bank of Georgia Іраклій Гілаурі.
Bank of Georgia донедавна володів 20% українського БГ Банку (раніше банк «Перший»), у який минулого тижня було введено тимчасову адміністрацію. Однак перед цим Bank of Georgia офіційно вийшов з числа його акціонерів.
ПриватБанк має намір сконцентрувати свої зусилля на розвитку бізнесу в Україні та підтримці українського бізнесу в ЄС, пояснив голова правління грузинського PrivatBank Юрій Кандауров. «Ми працюємо як банк на ринку ЄС і сьогодні надаємо експортерам підтримку для роботи на ринку – від безкоштовних консультацій, підготовки контрактів до банківського обслуговування», – пояснив керівник прес-служби ПриватБанку Олег Серга. У групи залишаються банки в Латвії та на Кіпрі, а також філії в Португалії, Італії та Німеччині. Заступник голови правління ПриватБанку Дмитро Дубілет не зміг повідомити FinMaidan, чи будуть вони також виставлятися на продаж.
Грошове вливання
У ПриватБанку відмовилися прокоментувати, на які саме цілі будуть направлені гроші, виручені від продажу грузинського активу. У прес-службі лише уточнили, що «на український ринок». 68% грузинського банку належать ПриватБанку безпосередньо, а отже, кошти від угоди збільшать прибуток банку, який можна буде капіталізувати. Ще 29% акцій належать «Юнімейн Холдінгс Лімітед», яка може видати кредит акціонерам Приватбанку. За результатами стрес-тесту потреба ПриватБанку в докапіталізації складає 4 млрд грн.
Зазвичай ПриватБанк нарощував капітал за рахунок отриманого прибутку. Але цього року цих коштів буде недостатньо. За результатами трьох кварталів прибуток Приватбанку склав 426 млн грн, тоді як за аналогічний період 2013 року він отримав 1,73 млрд грн. Тому ймовірно, що ці $47 млн (близько 725 млн грн) будуть влиті в капітал ПриватБанку. «Зараз банк капіталізований, але йому потрібно думати наперед. Курс не зупиняється, і кожна одна гривня до курсу дає все більший розрив між активами та пасивами. Активи стають усе більшими або їхня якість погіршується. Тому банк правильно робить, що стягує ресурси», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Ціну операції з Москомприватбанком досі не оприлюднено.
У пошуках капіталу
Наразі усі банки зайняті пошуком грошей для нарощування капіталів. ПУМБ наростить капітал на 730 млн грн за рахунок продовження субординованого боргу та приєднання банку «Ренесанс Капітал». Банк «Надра» планує збільшити капітал на 5,5 млрд грн за рахунок залучення приватних інвесторів, імена яких, втім, досі не розголошуються. Італійська група UniCredit пообіцяла влити кошти (обсяг не уточнюється) у капітал Укрсоцбанку тільки в тому випадку, якщо ситуація в країні стабілізується, а права кредиторів стануть більш захищеними. При цьому італійці прямо не сказали, що не виконуватимуть вимогу МВФ.
Якщо власники найкрупніших банків відмовляться їх підтримати, банкам обіцяна підтримка держави. Але приклад ВіЕйБі Банку, який розраховував на 4 млрд грн, показав, що Мінфін не горить бажанням «купувати» нові банки. «Ми повинні усвідомлювати, що рекапіталізація банків за рахунок випуску ОВДП збільшує державний борг, який і без того сильно зростає. Нагадаю, що випущені раніше для рекапіталізації приватних банків цінні папери усе ще не погашені, і держава щомісяця направляє на обслуговування цих боргів солідні відсотки. Приміром, 22 жовтня 2014 року за ОВДП, які були вкладені в капітал Родовід Банку в 2009-му, виплачено 66,5 млн грн», – пояснює фінансові наслідки націоналізації банків член ради НБУ Роман Шпек.
Релізи
ТОП-новости
