FINCLUB Фiнансовий клуб

ФГВФО продовжив до 16:00 19 січня прийом документів від потенційних інвесторів ВіЕйБі Банку для визнання їх кваліфікованими. Спочатку ФГВФО до 16:00 15 грудня (потім до 19 грудня) здійснював пошук інвесторів для виведення банку з ринку: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань; 3) продаж банку в цілому.

27 листопада 2014 року тимчасовий адміністратор оголосив, що вкладникам треба зачекати, поки вони «оброблять значний обсяг інформації та в короткі терміни сформують списки вкладників, яким будуть здійснюватися виплати». Сума коштів фізосіб, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 листопада склала 7,116 млрд грн.

З 21 листопада у ВіЕйБі Банк введено тимчасову адміністрацію, тимчасовим адміністратором став провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Юрій Джус. Але вже 24 листопада рішенням № 128 виконавчої дирекції ФГВФО «у зв'язку із сімейними обставинами» його позбавили повноважень – адміністратором стала Марина Славкіна.

Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 21 листопада 2014-го до 20 лютого 2015 року.

Нацбанк прийняв постанову № 733 від 20 листопада, якою відніс ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 123 від 20.11.2014 «Про введення тимчасової адміністрації у ВіЕйБі Банк».

За даними ВіЕйБі Банку, на 1 листопада обсяг депозитів 347,3 тис. фізосіб становив 9,7 млрд грн, з яких 6,9 млрд грн – вклади в межах гарантованої суми. 3,7 млрд грн підлягають виплаті вкладникам протягом дії тимчасової адміністрації.

Проблеми з поверненням депозитів у ВіЕйБі Банку почалися навесні 2014 року. Для їх вирішення він мав намір збільшити капітал на 7 млрд грн. Акціонери ВіЕйБі Банку пообіцяли 3,2 млрд грн, у Мінфіну попросили 4 млрд грн. «Має бути солідарна відповідальність: частину грошей вносить акціонер, а частину – держава», – заявив власник банку Олег Бахматюк. Мінфін не схвалив цей план, і банк опинився під управлінням адміністратора.

Джерела FinMaidan розповідали, що МВФ виступав проти націоналізації ВіЕйБі Банку. «Світові стандарти рекапіталізації банків, які НБУ впроваджує в рамках програми МВФ, не передбачають участі держави в рекапіталізації в разі надання банком значного обсягу кредитів економічно пов'язаним особам», – повідомляв НБУ. До 14 листопада регулятивний капітал банку впав до «мінус 1511 млн грн» при тому, що нормативне значення – не менше 120 млн грн. У Олега Бахматюка залишається другий банк – «Фінансова ініціатива», який також кредитував його бізнес.

Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, ВіЕйБі Банку: 0-800-30-08-30, (044) 496 33 96. ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»: код ЄДРПОУ 19017842; 04119, Київ, вул. Дегтярівська, 27т.
 

У 2014 році з ринку пішли 33 банки. На компенсацію з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть розраховувати лише громадяни, чиї депозити не перевищували 200 тис. грн в будь-якій з цих установ. Інші клієнти, які тримали на рахунках більші суми, виплати з Фонду не отримають. За попередніми даними ФГВФО, на момент введення тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки у фізосіб «зависло» в них щонайменше 14,4 млрд грн. Найбільше грошей заможних вкладників «заморожено» на рахунках в Брокбізнесбанку (3,06 млрд грн), ВіЕйБі Банку (2,99 млрд грн) і банку «Форум» (2,24 млрд грн).

Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» дозволяє повернути ці вклади в ході ліквідації неплатоспроможної установи та розпродажу її активів. Депозити, що перевищують гарантовану суму, виплачуються в четверту чергу – після виплати коштів, необхідних для покриття збитку здоров'ю та життю громадян, погашення боргу по зарплаті перед співробітниками і боргу перед ФГВФО (Фонд повинен повернути усі кошти, витрачені на виплати).

Тому поки що жоден банк навіть не наблизився до четвертої черги. «У 2014 році ми ще по жодному з ліквідованих банків не дійшли до виплат коштів кредиторам далі третьої черги. У деяких банках ми сподіваємося виплатити четверту чергу, але відносно більшості з них ми навіть не маємо таких очікувань, бо грошей там немає», – пояснював заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Аби підвищити шанси кредиторів отримати свої кошти, ФГВФО намагається стягнути борги не тільки з позичальників, але й подає позови до менеджменту і власників банків за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд до кінця року подав у правоохоронні органи 333 заяви на загальну суму претензій більше 50 млрд грн. Також готується законопроект, що посилює відповідальність менеджменту банків за фальсифікацію фінансової звітності. На підвищення повернення коштів спрямована також ініціатива зі створення у 2015 році єдиного реєстру усього майна, що виставляється ліквідаторами на продаж.

Бізнесу не легше
Однак у збанкрутілих установах «мертвим вантажем» зависли гроші не тільки фізосіб, але й підприємств – понад 14 млрд грн. Надій на їх повернення у клієнтів ще менше – виплата відбудеться лише в сьому чергу. Останніми задовольняються лише вимоги власників субординованих боргів банків.

Поганий стан активів таких банків робить повернення коштів безнадійною справою. «Зобов'язання перед кредиторами не зникають після введення в банк тимчасової адміністрації – вони підлягають поверненню під час ліквідації. Це непроста й довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Знаючи про це, бізнес часто диверсифікує рахунки, щоби проблеми банку-партнера не призвели до згортання його бізнесу. «Потрібна диверсифікація ризику шляхом обслуговування у двох-трьох банках, причому один з них має бути з іноземним капіталом», – радить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.

І хоча втрати для бізнесу можуть бути відчутними, банкіри вважають процес очищення фінансової системи неминучим. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до усієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровішою буде банківська система і тим вище до неї довіра населення», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.

Кошти підприємств також потребують додаткового захисту, адже є, наприклад, категорії бізнесу, які оперують коштами фізосіб, наприклад НПФ і страхові компанії. «Ідея створення аналога ФГВФО для юридичних осіб на перший погляд видається вдалою. Це дійсно могло б істотно підвищити рівень довіри корпоративних вкладників до банків. Але реалізація подібного механізму, боюся, близька до неможливого. Якою має бути сума компенсації, щоб це було значимо для клієнтів? Очевидно, що 200 тис. грн в даному випадку буде замало», – каже Василь Невмержицький. Але це може бути лише страховкою для бізнесу, а не мотивацією, оскільки така гарантія не збільшить припливу грошей до банківської системи. «Юридичні особи не можуть зберігати гроші «під подушкою», вони вибирають тільки, в якому банку тримати кошти і розміщувати їх на терміновому депозиті, поточному рахунку або депозиті до запитання. Але у всіх випадках кошти залишаються в банках», – зазначає банкір.

Олена Губар