Маневри виконавчого значення

Статьи: Маневры исполнительного значения

Міністерство юстиції отримало функції Державної виконавчої служби, щоб уже наприкінці року передати їх приватним судовим виконавцям. Саме так виглядає розпочата реформа, покликана подолати корупцію в сфері примусового судового виконання. Поки експерти бачать в ній лише посилення Міністерства юстиції.

Державна виконавча служба (ДВС) ліквідована, а її повноваження передані Мін'юсту. Таке рішення уряду сьогодні набуло чинності та розпочало реформу системи виконання судових рішень. Офіційна причина перетворень, за словами міністра юстиції Павла Петренка, – висока корупційна складова роботи ДВС. Тому на першому етапі ці повноваження виконуватиме міністерство, а на другому – приватні виконавці. Допомагати з впровадженням реформи сфери примусового виконання рішень запрошено Хатію Шелію, яка з 2010 до 2014 років очолювала в Грузії юридичний департамент Національного бюро виконання (аналог української ДВС).

Грузинські плани
Хатія Шелія пропонує інтегрувати грузинський досвід в українські реалії. За її словами, в Грузії до 2008 року на виконавців було велике навантаження, багато рішень не виконувалися, збір до казни не сплачувався. «Якщо щось і продавалася з торгів, то тільки своїм», – говорить вона. Вирішити цю проблему вдалося за допомогою приватних виконавців. Багато процесів були оцифровані: коли виконавець описував майно, він відразу ж заносив усі дані в базу, і боржник та кредитор онлайн відстежували торги. А створення єдиної бази боржників дозволяє нівелювати територіальний розподіл справ.

Щоб уникнути появи корупційних схем, необхідно удосконалити систему контролю над діями виконавців. «Можна розподілити різні функції між підрозділами відомства і навіть бізнесом. Наприклад, один виконавець реєструє справи, другий – стежить за їх ходом, третій – конфісковує майно», – говорить Хатія Шелія. Цей підхід схвалює і екс-керівник ДВС Дмитро Сторожук. «Тільки схема повинна працювати за змішаним принципом. Частину справ мають контролювати державні виконавці, а решту – приватні структури», – вважає він. Швидких змін не буде. Реформування системи виконавчої служби забере, за оцінкою Павла Петренка, півтора-два роки, і спочатку в кількох областях розпочнуть пілотні проекти.

Звивиста доля
Близько 90% судових рішень виносяться у спорах за майно. Терміни їх виконання, відповідно до законодавства, повинні складати шість місяців, для немайнових справ – два місяці. Але деякі виробництва не виконуються роками через високе навантаження на ДВС. Тому ідея створення інституту приватних судових виконавців в Україні обговорюється вже давно – як мінімум з 2008 року. Спроби впровадити його були також у 2009, 2010 і 2012 роках. Але жоден законопроект не дійшов до другого читання.

«Ця ініціатива хороша хоча б тим, що зменшує навантаження на держбюджет, зменшує передумови для корупції. Але народні обранці вважали, що суспільство морально не готове до таких перетворень. Як невдалий приклад згадували колекторів, хоча їхня діяльність не регламентується законом, а часто має ознаки кримінальних правопорушень», – говорить партнер юрфірми «Агентство з питань боргів та банкрутства» Андрій Авторгов. Останній законопроект, що пропонує створити інститут приватних присяжних виконавців, було подано нардепом Юрієм Мірошниченком минулого року. Документ не розглянули, тому в листопаді його повернули автору.

Зараз відповідний законопроект розробляється в Адміністрації президента спільно з Міністерством юстиції. Павло Петренко сподівається, що до літа закон буде прийнято. «Створимо базу для здачі іспитів на доступ до професії, і з середини року можна починати формувати професійний склад приватних виконавців», – сказав він. Аналогічна ініціатива готується депутатами.

Проблеми тактики
Як саме ДВС буде інтегрована до Мін'юсту, поки незрозуміло. Відомство на запит FinMaidan не відповіло, а міністр на дзвінки – теж. Хатія Шелія розраховує, що після отримання українського громадянства вона стане «заступником керівника виконавчої служби».

Посилення Мін'юсту радує не всіх. «Раніше керівника ДВС призначав Кабмін. Навряд чи у міністра вийшло б протягнути свого протеже ще раз. Тому він просто ці функції перевів під себе», – стверджує голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський. За його словами, грузинським експертам буде складно перешкоджати роботі вже налагодженої системи. «Важливу роль відіграватиме те, які функції вони виконуватимуть», – зауважив він.

Дар'я Кутецька
 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу