Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вчора зажадав від керівництва Державної фіскальної служби (ДФС) змінити глав підрозділів у регіонах і скоротити штат податківців. «Кабмін приймає рішення про передачу ДФС у пряме підпорядкування Мінфіну, – сказав прем'єр. – Вимагаю тотальної зміни керівництва на місцях. Реформа ДФС не повинна бути косметичною, а повинна бути всеосяжною і глибинною». Крім того, він запропонував замість податкової міліції створити Службу фінансових розслідувань. «Півроку у вас немає. У вас є три місяці, аби платники податків відчули нову податкову культуру», – звернувся прем'єр до глави ДФС.
З другого разу
Роману Насірову, який 5 травня очолив ДФС, вже давали «тримісячний термін» на реформу – її результат має бути до початку серпня. «Прем'єр-міністр дав Насірову та його заступникам три місяці на впровадження реальних змін у роботі ДФС», – заявляла міністр фінансів Наталія Яресько. На пряме запитання про те, чи звільнять Романа Насірова, як Ігоря Білоуса, якщо він за три місяці нічого не реформує, вона не відповіла (див. «В осінь без корупції»).
Голова ДФС вчора виступив з критикою вимог прем'єра. Роман Насіров проти різкого звільнення податківців. «Нам знадобиться рік, щоб довести структуру до «мінус 30%», але після впровадження електронних сервісів», – вважає Роман Насіров. За його словами, на першому етапі штат співробітників ДФС буде скорочено на 10%, а протягом наступних 10 місяців – ще на 10%. До того ж кількість своїх заступників він хоче збільшити з двох до п'яти. Але міністр фінансів Наталія Яресько не на його боці – вона виступає за скорочення штату ДФС вдвічі.
Підвищена увага до ДФС викликана скандальною відставкою попереднього керівництва відомства. Екс-главу ДФС Ігоря Білоуса в березні звільнили за власним бажанням, а керівника податкової міліції Володимира Хоменка та голову митниці Анатолія Макаренка – через підозри в корупції та звинувачення у бездіяльності. Звільнений Ігор Білоус, який разом з Романом Насіровим раніше працював в компанії «Ренесанс Капітал», недовго залишався безробітним – за ініціативою уряду він очолив Фонд державного майна.
Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат
І хоча Роман Насіров формально переміг у «конкурсі», в парламенті це призначення пояснювали впливом президента. Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат. Він пройшов у Верховну Раду під № 51 списку «Блоку Петра Порошенка» і зараз залишається і в бюджетному комітеті, і у фракції БПП. За даними сайту Верховної Ради, останнього разу він голосував у парламенті 24 квітня. Далі на засіданнях він не з'являвся. Примітно, що того дня – 24 квітня – заяву про добровільне складання депутатських повноважень написав народний депутат від «Самопомічі» Андрій Мірошник. Наступним пленарним днем для голосувань було 8 травня, а депутатства парламент його позбавив 13 травня – на третій день роботи парламентарів у сесійній залі. З моменту, коли Роман Насіров очолив ДФС, депутати збиралися для голосування вже 17 разів. Якщо питання щодо пана Насірова не розглянуть до 17 липня, він збереже свій мандат до осені.
Видимість змін
Коли Роман Насіров очолив ДФС, прем'єр-міністр зажадав від нього виконання довгого списку побажань. У ньому були такі вимоги: зменшити корупцію, оновити всю вертикаль керівництва ДФС на рівні областей і районів, забезпечити прихід нових кадрів, які зламають корупційні схеми, збільшити надходження податків за рахунок детінізації економіки та ліквідації податкових ям, збільшити збір податків на митниці за рахунок боротьби з контрабандою. Тому нові завдання не є реформаторськими і мало чим відрізняються від попередніх завдань, які ставилися головним фіскалам в останнє десятиліття. «Це може свідчити про те, що ніяка реформа, по суті, не проводиться. Нічого нового ми не почули», – говорить експерт РПР групи «Податкова реформа» Ілля Несходовський.
Хоча посилення контролю Міністерства фінансів над ДФС є логічним. «Зараз це відбувається де-факто, а пропонується оформити де-юре. При цьому відкритим залишається питання незалежності ДФС. А про це ми зможемо дізнатися, тільки коли з'явиться положення уряду: чи буде голова ДФС призначатися Мінфіном або урядом, ким будуть призначатися заступники», – перераховує Ілля Несходовський. «Реформування ДФС – один із структурних маяків МВФ, виконання якого є запорукою подальшого співробітництва. Більше того, у підготовці концепції реформування служби брали участь фахівці МВФ. Однак нове керівництво в травні вирішило переписати концепцію під себе. В результаті від старого відмовилися, а нове не вигадали. Черговий транш під загрозою, і прем'єр-міністр вирішив поставити нові терміни», – пояснив внутрішні проблеми в ДФС один з податкових експертів.
У підсумку ряд вчорашніх ініціатив прем'єра виявилися «копіпастом» ідей, які вже неодноразово пропонувалися. Андрій Коломієць, який у фіналі податкового конкурсу «програв» Роману Насірову, пропонував за рік скоротити штат ДФС до 20 тис. чоловік. Але тоді ця ідея не сподобалася конкурсній комісії. А екс-голова податкової міліції Володимир Хоменко перед тим, як ДФС була звинувачена в корупції, розповідав журналістам про доопрацювання законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань. Вона мала об'єднати податкову міліцію, управління боротьби з економічними злочинами МВС, частину УБОЗу, управління економічної контррозвідки СБУ. Відповідний законопроект ще минулого року було подано до Верховної Ради, але наприкінці листопада його було відкликано для доопрацювання. «Знову лунають заяви про необхідність створення Служби фінансових розслідувань. Але, як і раніше, незрозуміло, які повноваження вона матиме: чи буде це мегакрупний каральний орган, що є неприпустимим, або вона займатиметься виключно розслідуваннями», – зазначає Ілля Несходовський. Володимир Хоменко також підкреслював у лютому, що дискусії точаться навколо необхідності наявності у служби права на оперативно-розшукову діяльність.
Експерти, які розуміють роботу держапарату, і екс-чиновники не вірять у миттєві зміни. «Робота щодо реформування ДФС ведеться, але перебудовувати все кардинально дуже ризиковано: відомство зобов'язане виконувати план і збирати податки. Якщо зламати всю структуру, поміняти людей, то є ризик, що всі збори будуть під загрозою», – пояснив FinMaidan нерішучість влади один з податкових експертів, що працює з Кабміном. «У нас 40-50% економіки перебуває в тіні, і розігнати один орган, не створивши натомість інший, який буде ефективнішим і буде краще сприйматися громадськістю та бізнесом, дуже складно», – вважає Володимир Хоменко.
Виктория Руденко, Вячеслав Садовничий
Одесі не до жартів
ФГВФО сьогодні увів в одеський Імексбанк тимчасову адміністрацію, забравши його з-під контролю депутата Леоніда Клімова. У парламенті минулого скликання він входив до фракції Партії регіонів, нинішнього – у групу «Економічний розвиток». Його Імексбанк, який посідав 21-е місце за активами (11,21 млрд грн), зазнавав труднощів з виплатою вкладів вже давно. Минулого літа вкладники почали скаржитися на форумах на затримки з виплатою грошей і низькі ліміти.
Надходження скарг від клієнтів і погіршення ліквідності змусило НБУ в серпні 2014 року ввести в банк куратора. Однак Імексбанк не поліпшив свої показники, продовжував проводити ризикові операції, порушував вимоги регулятора, стверджує НБУ. Тому 15 січня 2015-го його визнали проблемним. Акціонери та менеджмент мали подати план фінансового оздоровлення, але не зробили цього. До того ж Імексбанк, всупереч забороні НБУ, достроково повернув інвесторам субординований кредит (на 1 жовтня в портфелі зобов'язань знаходився субборг на 129,5 млн грн), що призвело до зменшення капіталу і ліквідності. Банк став неплатоспроможним.
Нацбанк не поспішав рубати з плеча, оскільки дає шанс акціонерам кожного банку врятувати їх актив. «Якщо банк перестав виплачувати депозити, то у нас є підстави швидко відправити його в Фонд. Але давайте подумаємо про наслідки. У банку є акціонери, які готові намагатися його врятувати. Краще банк врятувати, – говорив раніше FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Якщо установа має потребу в капіталі, акціонер повинен гроші вносити. Він повинен вносити їх часто, продавати інші активи». Обсяг дефіциту капіталу Імексбанку невідомий, але в листопаді обіцяно було влити в капітал 150 млн грн, збільшивши його до 1,59 млрд грн.
У 2014 році НБУ неодноразово підтримував Імексбанк. 21 березня йому було надано два стабілізаційних кредита по 247,5 млн грн під заставу акцій і нерухомості. А 27 листопада було прийнято рішення про видачу в грудні стабкредиту на 300 млн грн під заставу нерухомості і майнового комлексу.
Кредитне виведення
Імексбанк входив до числа крупних банків: за активами восени він посідав 21-е місце в системі, хоча ще на початку 2014 року він перебував на 23-му. За минулий рік з ринку були виведені більш крупні установи – такі, як Брокбізнесбанк і ВіЕйБі Банк, що посідали 16-17 місця. До 1 жовтня в Імексбанку населення тримало на поточних і термінових рахунках 5,27 млрд грн. Обсяг депозитів, які підпадають під гарантовану компенсацію ФГВФО цим вкладникам, поки не підраховано.
Дострокове повернення субборгу – не єдина дія менеджменту банку, яка вплинула на його платоспроможність. Імексбанк на початку місяця вивів частину роздрібних активів: 6 січня він переуступив права вимоги за 5 тисячами кредитних договорів фізосіб зерноторгівельної компанії «Дасті». Обсяг переданого портфеля в банку не назвали, але увесь його роздріб склав 342 млн грн (у бізнесу – 9,7 млрд грн). Директором ТОВ «Компанія "Дасті"» став колишній начальник управління по роботі з проблемною заборгованістю банку Євген Браваренко.
Велика втрата
Проблеми у Імексбанку виникли ще під час попередньої хвилі кризи. У 2009 році він був одним з претендентів на націоналізацію. Однак його власник відмовився від втрати контролю. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до всієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровіша банківська система і тим вища до неї довіра людей. Але зменшення кількості банків не повинно відбуватися за рахунок втрат заощаджень вкладників», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Доля Імексбанку залежить від здатності ФГВФО знайти йому інвестора, яких за останній рік майже не було на українському ринку. «У разі введення тимчасової адміністрації, відсутності інвестора і прийняття рішення не рятувати банк, а вивести його з ринку, застосовується стандартна процедура банкрутства. Але за умови успішного залучення інвестора для купівлі банку або ж рішення рекапіталізувати установу за рахунок держави клієнти нічого не втратять», – обнадіює виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
Олена Губар
Комітетська справа
У четвер ввечері депутати постановою № 1009 затвердили склад парламентських комітетів. З 13 нових членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності в цьому ж комітеті в минулому скликанні парламенту працювали чотири народні обранці: Леонід Клімов (депутатська група «Економічний розвиток»), Денис Дзензерський (фракція «Народний фронт»), Степан Кубів (фракція «Блок Петра Порошенка») та Іван Фурсін (депутатська група «Воля народу»).
Леонід Клімов був головою підкомітету з питань грошово-кредитної політики, валютного регулювання та взаємодії з Нацбанком. Депутат контролює одеський Імексбанк, будучи його почесним президентом. Клієнти банку вже давно скаржаться на проблеми зі зняттям грошей з рахунків. Степан Кубів у минулому скликанні був заступником голови комітету, а Іван Фурсін – головою підкомітету з питань фінансового моніторингу, запобігання легалізації та відмивання незаконних доходів, регулювання та застосування фінансових санкцій. Денис Дзензерський обіймав посаду секретаря комітету.
Досвід роботи в комітетах має й Павло Різаненко, але в комітеті з питань бюджетної політики. «Насправді немає нічого дивного в тому, що зараз я увійшов до комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Для мене, скоріше, несподіванкою була робота у бюджетному комітеті. За освітою мені ближче фінансові ринки», – говорить FinMaidan Павло Різаненко. У 2001 році він отримав міжнародний професійний сертифікат дипломованого фінансового аналітика.
Серед нових облич в комітеті – колишній член Нацкомфінпослуг, який тимчасово виконував обов'язки глави регулятора, – Максим Поляков («Народний фронт»). Передбачалося, що він очолить підкомітет зі страхування, але його обрали секретарем комітету.
Без голови
Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності виявився одним з трьох комітетів (всього їх 27), в яких не були призначені голови. Виконувати обов'язки голови поки що буде перший заступник – Леонід Клімов. «Саме він вів засідання комітету в п'ятницю, 5 грудня», – уточнив Павло Різаненко.
Примітно, що у четвер, коли парламентарії голосували за склад комітетів, кілька депутатів, зокрема Олег Ляшко («Радикальна партія»), Сергій Соболєв («Батьківщина») та Юрій Дерев'янко («Воля»), виступили за те, щоб виключити з переліку керівників комітетів (глави, їх заступники та секретарі) депутатів Верховної Ради VII скликання, які голосували за «закони 16 січня». Серед тих, хто голосував у січні, був і член Партії Регіонів Леонід Клімов. «Вже після засідання комітету ми дізналися, що, виходячи з розшифровки стенограми засідання Верховної Ради, цю поправку було прийнято. Тобто в нашому комітеті зараз, по суті, немає ні керівника, ні його першого заступника», – визнав Павло Різаненко.
Збереження курсу
Перше засідання комітету «мало технічний характер», каже Павло Різаненко. Депутати стверджують, що в роботі комітету збережуть напрацювання, що залишилися від колег з попереднього скликання. «Планую продовжити в рамках комітету займатися співпрацею, як і в VII скликанні, з міжнародними фінансовими організаціями», – каже Степан Кубів.
За словами Павла Різаненка, п'ять законопроектів, які розроблялися в комітеті і вже пройшли перше читання, будуть доопрацьовані та винесені на друге читання. Серед них і законопроект Руслана Князевича «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті в гривню» і нова редакція закону про страхування. «До того ж я вже зареєстрував законопроект про строкові депозити, яким вносяться зміни до Цивільного кодексу. Я вважаю, це один з ключових документів, який забезпечить стабільність банківської системи», – зазначив Павло Різаненко.
«Планую зосередитися на допомозі вкладникам, адже це дуже важливе питання. Крім класичних механізмів врегулювання проблеми повернення вкладів, зараз потрібно в активній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вносити зміни до Цивільного кодексу, інші закони, напрацьовувати новаторські механізми, зокрема, використання інструментів фондового ринку. Необхідно продовжувати роботу також з проблемою валютних кредитів. Адже в цьому питанні є комплексна відповідальність держави, комерційних банків і позичальників, а отже, й працювати над її вирішенням слід консолідовано», – каже Степан Кубів.
На думку заступника голови комітету Руслана Демчака, першочергове завдання, яке стоїть перед комітетом, – визначити і синхронізувати план реформування фінансового сектора з командами Мінфіну, НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. «У першу чергу необхідна інтеграція фінансового сектора у світові ринки капіталів, здешевлення фінансування капітальних ресурсів, створення сучасної біржової інфраструктури, захист прав та участь в управлінні підприємствами міноритарних акціонерів», – зазначає Руслан Демчак. У нього раніше було два активи у фінансовій сфері: зараз Ерде Банк ліквідується (термін ліквідації продовжений до 8 січня 2015 року), а у страхової компанії «Добробут» 29 травня 2014-го регулятор анулював усі ліцензії.
Найближчим часом, на думку депутата, потрібно врегулювати питання реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, кредитних зобов'язань позичальників, мобілізованих до лав Збройних Сил України, та виконання кредитних зобов'язань на території проведення АТО, а також посилити захист майнових прав кредиторів.
Для розвитку фондового ринку, за словами Павла Різаненка, необхідно запускати другий рівень пенсійної системи і розвивати третій рівень. «Пенсійні фонди – це джерело довгих грошей. А без них розвиток фондового ринку неможливий», – стверджує депутат.
Втім, чи вдасться депутатам реалізувати усі розпочаті ініціативи, залежить від того, наскільки впливовий депутат очолить комітет, і того, наскільки парламент в цілому вважатиме ці проблеми важливими. «Цей комітет має велике значення, і саме тому він став предметом торгу між політичними силами. Наприклад, досі не при справах залишається Олег Ляшко, який претендував на посаду керівника комітету. А враховуючи, що Леонід Клімов може бути позбавлений посади першого заступника голови комітету, торги можуть стати ще гострішими», – розповів один з депутатів.
Релізи
ТОП-новости
