Новий закон про боротьбу з відмиванням «брудних» грошей посилює контроль за клієнтами банків: фізособи повинні будуть пройти «звіряння» даних у відділенні, а юрособи – розкрити своїх кінцевих власників.
Енергобанк поки залишається у власності російського бізнесмена Анатолія Данилицького. Іноземні покупці банку розірвали угоду через проблеми, які не вдалося виявити на етапі аудиту установи, яку хотіли придбати. Некоректна фінансова звітність – одна з основних проблем ринку, нарікають його учасники.
Фінансове розчарування
Правління консорціуму інвесторів сінгапурської холдингової компанії ES2 Holding відмовилося від купівлі Енергобанку. Бенефіціаром банку залишається російський бізнесмен Анатолій Данилицький. «Представники ES2 Holding під час роботи в банку протягом останніх декількох тижнів неодноразово не могли отримати своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань», – йдеться в повідомленні ES2 Holding.
Виникли також інші питання, які «суворо обмежували спектр діяльності потенційних інвесторів». «Саботаж частини менеджменту і різні «сюрпризи», які постійно виникали, змусили нас зафіксувати дану картину і вийти з угоди. Думаю, що і Анатолія Данилицького, і нас, і наглядову раду ввели в оману щодо реального стану справ», – сказав FinMaidan керуючий директор ES2 Holding Володимир Куцев.
Рішення про купівлю Енергобанку було прийнято наприкінці грудня, і вже до нового року сторони хотіли закрити операцію (див. «Інвестори підзарядяться»). Інвестори планували вкласти в розвиток банку $100 млн. Джерело в банку повідомило, що причиною скасування угоди стала «діра» в балансі. «За фактом ми побачили, м'яко кажучи, не зовсім те, що банк показав у звітності. З установи попросту виводилися кошти», – говорить співрозмовник FinMaidan.
Суму втрат у ES2 Holding не називають, однак джерело на ринку, знайоме з ситуацією в Енергобанку, повідомило, що ще в травні 2014 року обсяг проблем у банку оцінювався у 200 млн грн. «По ряду кредитів у заставі у банку були «сміттєві» цінні папери – як правило, інвестиційні сертифікати. Вже тоді Анатолій Данилицький шукав покупців на свій актив. Але мова не йшла про повний вихід з бізнесу: він хотів продати частку», – сказав співрозмовник.
Вже на початку 2015-го клієнти звинуватили банк у затримці платежів. 26 січня про це заявили керівники київської компанії «НТЦ Бірюза», миколаївської групи компаній «Прометей» і житомирського ПП «Фірма ІмпортТехноСервіс». За даними FinMaidan, рішення про призупинення клієнтських платежів було ініційовано покупцем.
Після зриву угоди з Енергобанком інвестори продовжать пошуки активу для купівлі. «Ми будемо продовжувати шукати банк, з яким побудуємо свій бізнес», – сказав Володимир Куцев.
Системна помилка
Фінансисти визнають, що недостовірна звітність – одна з ключових проблем банківського сектора. «Коли є можливість показувати ситуацію не зовсім так, як є насправді, це викликає кризу довіри на ринку, оскільки учасники ринку не можуть розпізнати реальний стан справ у банку-партнера. У своїй практиці ми періодично стикаємося з цим явищем і вже неодноразово були свідками ситуації, коли показники роботи в звітності банку різко змінювалися. У таких випадках ми переводимо рейтинги в режим моніторингу і більше уваги приділяємо оперативній звітності, не квартальній, а щомісячній і навіть щоденній», – розповідає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він рекомендує покупцям банків залучати аудиторів: «Саме на них покладено функцію підтвердження звітності».
Втім, аудиторам теж не завжди вдається адекватно оцінити ситуацію. Вже після купівлі Вадимом Новинським банку «Форум» у німецького Commerzbank виявилося, що ситуація в банку гірша, ніж заявлялося. Новий власник навіть хотів анулювати угоду, щоб не платити, і подав у Міжнародний кримінальний суд (ICC) позов на Commerzbank.
Але врятувати установу так і не вдалося: через менш ніж два роки в банк «Форум» було введено тимчасову адміністрацію, пізніше почалася його ліквідація. «Зрозуміло одне, що крім мікроситуації в активі, що купується, є і макроісторія, а саме: Україні необхідно терміново лібералізувати фінансове законодавство і допустити українські банки в Euroclear. Це точно стабілізує структуру активів усіх кредитних організацій країни і створить приплив ліквідності до фінансового сектора», – вважає Володимир Куцев.
Релізи
ТОП-новости
