Сьогодні Міністерство фінансів починає переговори із зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації заборгованості. Про це на прес-конференції заявила міністр фінансів Наталія Яресько. Передбачається формат спілкування з кредиторами у формі відеоконференції.
Вже наступного тижня Наталія Яресько планує провести десятиденні переговори з кредиторами. «Я планую відрядження наступного тижня у Нью-Йорк, Лондон і Каліфорнію, - зазначила вона. - Думаю, що ми повинні знайти якесь рішення з кредиторами. Я в цілому оптиміст: реаліст, але оптиміст. Сподіваюся, що протягом двох місяців знайдемо це рішення. Найгірший варіант: якщо ми не знайдемо рішення, тоді потрібно буде переглядати програму EFF з МВФ. Але поки наші кредитори націлені знайти рішення».
За словами Наталії Яресько, протягом чотирьох років планується знизити тиск на бюджетні платежі приблизно на $15,4 млрд. При цьому, за даними Мінфіну, заборгованість України на кінець 2014 року за єврооблігаціями становила $17,28 млрд, з яких $1 млрд – єврооблігації, випущені в 2014-му під гарантії США, які не включаються в плани реструктуризації.
Спільними зусиллями планується знизити співвідношення суверенного та гарантованого державою боргу України із 94% від ВВП до 71% до 2020 року. При цьому потенційна економія в $15 млрд має розподілятись наступним чином: $5,2 млрд – в 2015 році, $3,4 млрд – в 2016 році, $4,4 млрд – в 2017 році, $2,3 млрд – в 2018 році, зазначено в меморандумі України із МВФ.
Виховання витримки
Іноземні інвестори стримано реагують на майбутні події: котирування суверенних українських єврооблігацій вчора практично не змінилися. «Папери виросли в ціні в середньому на один базисний пункт, відповідно незначно знизилася їх прибутковість. Інвестори спокійно відреагували і на рішення МВФ про співпрацю з Україною: усі ці інформприводи були «відіграні» вже давно», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.
Вартість паперів з погашенням в 2018-2023 роках вчора виросла з 45% від номіналу до 46%, а прибутковість опустилася до 21% за паперами з погашенням в 2023 році й до 29,6% – з погашенням в 2020-му. Прибутковість паперів з погашенням в 2017 році становить 40-48%, в 2016-му – 64-84%. «Угоди з українськими держпаперами проходять, але їх обсяги дуже невеликі», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.
Покрито мороком
Займатися реструктуризацією українського держборгу буде компанія Lazard, яку Мінфін ще на початку лютого призначив фінансовим радником і глобальним координатором боргової операції державного сектора. Як зазначено в розпорядженні Кабміну №130 від 11 лютого, компанія Lazard отримає 0,18% від суми реструктуризації держборгу України.
У той же час на початку березня французький підрозділ групи Rothschild почав проводити консультації з кредиторами про можливе посередництво в майбутніх переговорах щодо реструктуризації державного боргу України. Rothschild навіть запропонував сформувати комітет власників єврооблігацій. Крім того, 11 березня в уряді створили посаду уповноваженого з питань держборгу. Цю посаду має зайняти Віталій Лісовенко, який займався цими питаннями на посаді заступника міністра фінансів.
Умови реструктуризації тримаються в секреті. При цьому місяць тому, коли тільки з'явилася інформація про можливу реструктуризацію зовнішнього держборгу, експерти розраховували, що Мінфін обмежиться пролонгацією держборгу і зниженням ставки купона, а списання боргу вдасться уникнути. «Але, схоже, без hair-cut не обійтися», – зазначає Тарас Котович. «Не виключено, що перше речення, яке озвучить Мінфін, передбачатиме списання частини боргу. Але це не означає, що власники бондів на нього погодяться», – стверджує Сергій Фурса. Мінфіну необхідно заручитися підтримкою 75% власників бондів, а Росія, яка тримає бонди на $3 млрд, випущені в грудні 2013 року, імовірно, буде проти реструктуризації.
Списання може бути мінімальним. Наприклад, за оцінками Тараса Котовича, до 2018 року Україна повинна погасити $12 млрд. «У цю суму входить прямий держборг, заборгованість держпідприємства «Фінінпро» і Києва», – уточнює експерт. Якщо вдасться відстрочити виплату цієї суми, то скоротити навантаження на бюджет на $3 млрд можна буде за рахунок зниження витрат на обслуговування держборгу. За інформацією джерела FinMaidan, в Мінфіні місяць тому обговорювали можливість списати 20% суми боргу. При цьому представники МВФ, за словами співрозмовника, переконували владу і зовсім не платити Росії за єврооблігаціями на $3 млрд.
Місія МВФ, яка розпочала свою роботу в Україні на початку тижня, очікує від влади проведення конкретних реформ, перш ніж знову дати кредит. Без цих грошей буде складно уникнути дефолту, але кредитори не поспішають надавати фінансування. Це змушує нерезидентів відносити вкладення в Україну до категорії усе більш високого ризику.
Ризик – справа дорога
Головне питання, яке цікавить інвесторів вже кілька тижнів, – можлива сума і термін надання Україні чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду та можливість збільшення загального обсягу програми, – поки не піднято в ході зустрічей з МВФ. Про це вчора повідомила міністр фінансів Наталія Яресько. «З МВФ триває процес переговорів, розмови про конкретний транш поки не ведуться. Ми пояснюємо їм бюджет, Бюджетний кодекс, податкові зміни і всі закони, які ми прийняли в 2014 році», – сказала вона журналістам. Ще місяць тому Наталія Яресько сподівалася, що гроші МВФ будуть отримані на початку січня.
Нинішня місія МВФ почала працювати в Києві 12 січня і, як очікується, пробуде в Україні до 29-го. Це вже п'ята місія Фонду за рік і третя – за останні три місяці: у листопаді-грудні 2014 року її експерти інспектували роботу української влади 25 днів. Черговий візит МВФ дуже важливий для України – на кону питання збільшення розміру програми на суму до $15 млрд.
Інвестори нервують. За підсумками дня котирування єврооблігацій України знизилися ще на 1-1,5 базисних пункти: прибутковість держпаперів з погашенням у 2022-2023 роках досягла 17-18%, до 34-43% – з погашенням в 2016 році. Максимальна прибутковість була у євробондів з погашенням у цьому році – 58%. Втім, пік їхньої прибутковості – 63% на 6 січня – поки не був досягнутий.
Котирування кредитних дефолтних свопів (credit default swap; CDS) – страховка від дефолту України – зросли. У вівторок вранці їх значення склало 2332 пункти, що на 148 пунктів вище, ніж під час закриття ринку напередодні. Максимальне значення цього року також було досягнуто 6 січня – 2375 п. Серед усіх країн, які випускали зовнішні цінні папери, вище ризики дефолту тільки у Венесуели (4249 п.; 9 січня) та Аргентини (2987 п.; 31 грудня).
Вкладення з такими ризиками зазвичай вже називають навіть не «спекулятивними», а «токсичними». В останній заяві рейтингового агентства Moody's щодо України йдеться, що «посилення внутрішньої та зовнішньої геополітичної кризи в Україні загрожує дефолтом за зовнішніми та внутрішніми зобов'язаннями».
Ключові ризики: невизначеність зовнішнього фінансування на тлі дуже низького рівня валютних резервів (усього $7,5 млрд) і низький рівень розвитку державних інститутів. «Імплементація обіцяних реформ відсутня, програма співпраці з МВФ проходить з порушенням умов і вимог. Як наслідок, відсутність структурних реформ перешкоджає реалізації економічного потенціалу України, незважаючи на вигідне географічне положення, високий рівень освіти населення, низький рівень зарплати, а також наявність значних природних ресурсів», – зазначають аналітики агентства.
Боргова петля
Збільшення залежності від МВФ викликано значною часткою запозичень у валюті в структурі держборгу – 63,8% на кінець листопада. Альтернативні в минулі роки джерела рефінансування боргу – позики РФ і випуски єврооблігацій – зараз відсутні. Залишається тільки підтримка міжнародних фінансових організацій і низки країн G7. «Резерви НБУ на кінець року скоротилися до критичного рівня, відображаючи зовнішню позицію України, яка погіршується. Заяви лідерів ЄС минулого тижня про готовність надати додаткову допомогу свідчать про те, що Захід на даному етапі не збирається відмовлятися від підтримки України. Це дає нам можливість прогнозувати відновлення фінансування від західних донорів до кінця лютого», – говорить головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Однак до того часу резерви НБУ продовжать скорочуватися: Україна має погасити близько $500 млн валютного боргу в січні й ще стільки ж в лютому. «Крім цього, для оплати імпортного газу додатково буде потрібно $600-700 млн на місяць», – уточнює Олена Бєлан. До того ж РФ може натиснути на Україну вимогою дострокового погашення бондів на $3 млрд.
Кредитори України не поспішають надавати їй фінансування, хоча суми обіцянок ростуть. Сполучені Штати готові збільшити розмір кредитних гарантій для України до $2 млрд. «США мають намір надати $1 млрд кредитних гарантій уряду України в першій половині 2015 року за умови, що вона буде дотримуватися програми реформ, яку погодила з МВФ. Якщо Україна досягне прогресу в реформах і якщо цього вимагатимуть обставини, адміністрація США буде готова, спільно з конгресом, забезпечити додатковий $1 млрд кредитних гарантій наприкінці 2015 року», – повідомили вчора в прес-службі Мінфіну США.
І хоча влада весь час декларує неможливість дефолту, експерти оцінюють ситуацію як критичну. «Резерви падають, а кредитори не поспішають давати нам гроші. Очевидно, що сторонам необхідно домовлятися, але є певний бар'єр, який влада не може подолати. Ми погоджуємося, що потрібні реформи, але робити щось не поспішаємо. І якщо раніше кредиторам і цього було достатньо, то тепер вони не вірять словам, а хочуть конкретних дій», – резюмує керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новости
