Фінансовий клуб
Рекапіталізація для всіх
Уряд запропонував парламенту узаконити розроблений ним механізм націоналізації банків. Кабінет міністрів вчора подав до Верховної Ради законопроект № 1564 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який дозволяє будь-якому банку розраховувати на підтримку держави. Принаймні, в проекті поки немає норми про те, що держкошти може отримати лише банк, на який припадає понад 2% активів або депозитів банківської системи, про що йшлося в постанові № 632.
Суть документа в тому, що банки зобов'язані пройти діагностичне обстеження, визначити потребу в капіталі на 2014-2016 роки, скласти і подати в НБУ програму докапіталізації. Якщо ця програма не буде подана або акціонери не зможуть її виконати, банк визнають неплатоспроможним з подальшою ліквідацією або НБУ запропонує Кабміну брати участь у його націоналізації.
Постанова № 632 від 19 листопада, якою встановлено «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої держпозики», дозволяє Мінфіну підтримувати лише банки з часткою понад 2% активів та/або депозитів. Зараз ця вимога може «ховатися» під нормою законопроекту про те, що «банк повинен відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Але якщо така фундаментальна норма не буде прописана в законі, Кабмін зможе скуповувати навіть дрібні кептивні банки.
Умови входження
Капіталізацію приватних банків можна проводити двома способами: купівля акцій в обмін на ОВДП або видача державою субординованого боргу у вигляді ОВДП. Уряд натомість вимагає у власність 75%+1 акцію банку, але перед цим його капітал має бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Крім того, в капітал мають бути переведені депозити власників понад 10% акцій банку, членів правління, наглядової ради та ревізійної комісії, що посилить відповідальність банкірів за поганий ризик-менеджмент і доведення своєї установи до стану неплатоспроможності.
Учасники ринку вважають, що рекапіталізація доцільна лише для обмеженого кола найбільш крупних банків, банкрутство та виведення з ринку яких може негативно вплинути на фінансове становище підприємств реального сектора економіки або торкнутися багатьох приватних вкладників. «Рекапіталізація потрібна лише тоді, коли ймовірні втрати від банкрутства банку для економіки та соціальної стабільності країни більш істотні, ніж обсяг капіталу, що додатково вливається. Для України коло таких банків повинно обмежуватися десятьма-п'ятнадцятьма найкрупнішими, аж ніяк не більше. Тому передбачений у меморандумі з МВФ критерій 2-процентної ринкової частки за активами або коштами клієнтів є обгрунтованим, хоча міг би бути іще жорсткішим», – говорить FinMaidan директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.
Один з учасників останньої зустрічі банкірів з главою НБУ Валерією Гонтарєвою розповів FinMaidan, що НБУ заявляв, що на капіталізацію банків у 2015 році передбачено 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн буде направлено до Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам.
Нинішній тренд скорочення кількості банків в Україні триватиме, і держава буде змушена рятувати деякі з них, вважають учасники ринку. Зараз «державних» банків в Україні п'ять. «Після того як усі ці розборки закінчаться, на ринку залишаться 40-50 банків. З них 10 будуть державними, ще 10 – з іноземним капіталом, решта – з українським капіталом», – заявив голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат на банківському форумі з реформи фінансового сектору, організованому «Фінансовим клубом».
У програмі співпраці з МВФ акцентується, що основне навантаження щодо докапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. «У випадках, коли акціонери не мають наміру вливати капітал у свій банк, потрібно з'ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому банк став проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, чи не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна шукати варіанти вирішення проблеми, – вважає член Ради НБУ Роман Шпек. – Можливо, ефективнішим рішенням буде не поява ще одного держбанку з невизначеним майбутнім, а перепродаж активів за справедливою ціною більш здібному інвестору або ж ліквідація неплатоспроможної установи. Краще профінансувати ФГВФО, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо якщо вони помирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».
Олена Губар
Завдання конференції — визначити ключові проблеми у фінансовому секторі України в умовах зміни еліт і військового протистояння. Запропонувати необхідні ринку реформи і розробити механізми їх імплементації.
Мета конференції — сформувати модель майбутнього устрою фінансової системи України та знайти шляхи її реалізації.
До участі у конференції запрошені:
Роман КАЧУР, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі;
Андрій ОНІСТРАТ, голова наглядової ради банку «Національний кредит»;
Сергій МАМЕДОВ, голова правління «Укргазбанку»;
Олексій СУХОРУКОВ, керуючий партнер інвестиційної компанії «УНІВЕР»;
Руслан ДЕМЧАК, заступник голови комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності;
Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ, представник «Реанімаційного пакету реформ»;
Олександр КРАМАРЕНКО, головний редактор журналу «Гроші»;
Ігор АЛЄКСЄЄВ, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя.
Запрошені також голови профільних комітетів Верховної ради, народні депутати, представники влади, банкіри, фінансисти, бізнесмени.
Конференція складається з 2 секцій по 2 години з перервою на обід. У кожній секції беруть участь 4-5 спікерів і модератор. Після виступів спікерів передбачається невелике обговорення, а по закінченню секції — запитання із залу.
Кількість учасників — 200 осіб.
В рамках круглого столу фінансові експерти і банкіри обговорять:
• які операції банки продовжують проводити в зоні АТО і які вводилися обмеження в роботі з клієнтами, зареєстрованими в зоні АТО;
• проблемні кредити в Донецькій та Луганській областях: які є виходи з ситуації, що склалася, чи йдуть клієнти на контакт;
• чи готовий Нацбанк дозволити банкам поступово враховувати в балансі збитки у зв'язку з істотним знеціненням кредитного портфеля в зоні АТО;
• альтернативні варіанти мінімізації втрат від знецінення кредитного портфеля в зоні АТО;
• як банки працюють з клієнтами, які зареєстровані в Криму, але проживають на материковій частині України (де-юре визнані нерезидентами), і чи закрили рахунки компаній, зареєстрованих в Криму;
• втрати в Криму: можливість повернення активів.
До участі в круглому столі запрошені:
• заступник голови НБУ Яків Смолій,
• голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов,
• голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова,
• голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук,
• старший юрист юридичної фірми ILF (Інюрполіс) Євген Стариков.
Модератором круглого столу виступить головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.
«Фінансовий Клуб» заснований в 2009 році. Одним із завдань компанії є побудова повноцінних комунікацій між такими цільовими групами: банки, інвестиційні та страхові компанії, ЗМІ, політики, регулятори ринку, бізнес-аудиторія. «Фінансовий Клуб» займається: проведенням круглих столів, організацією конференцій, а також спільних заходів банкірів з політиками та профільними бізнес-асоціаціями.
В арсеналі – більше 30 великих заходів, замовниками яких виступали Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародне товариство фінансових аналітиків CFA, керівники ряду українських банків. У 2010 році аналітики «Фінансового клубу» розробили методику визначення «Провідних банків України» і «Провідних компаній України» у різних категоріях. Компанія організувала вихід відповідних рейтингів та їхню публікацію Видавничим домом «КомерсантЪ-Україна» впродовж 2011-2014 років.
Холдингова компанія ES2 Holdings, зареєстрована в Сінгапурі, купує Енергобанк, повідомило FinMaidan джерело, близьке до переговорів. «Це консорціум іноземних інвесторів, серед яких американські недержавні пенсійні та інвестиційні фонди, а також ряд приватних інвесторів. До консорціуму також входить українська інвесткомпанія Empire State Capital Partners», – повідомив співрозмовник FinMaidan.
Зараз бенефіціаром банку є російський бізнесмен Анатолій Данилицький: він контролює 99,7% акцій Енергобанку через Roylance Sarvices Limited і 0,01% безпосередньо. Сторони планують закрити операцію протягом тижня, тобто до кінця року. Власником банку залишиться кіпрська Roylance Sarvices Limited, просто зміняться її власники, уточнив співрозмовник.
Сума угоди не розголошується. «Вона складатиметься з вартості ліцензії та оціночної вартості нерухомості, яка знаходиться на балансі банку», – повідомило джерело FinMaidan. Нові власники планують протягом наступних 12-18 місяців інвестувати в банк $100 млн. З них $5-10 млн найближчим часом направлять на підтримку ліквідності банку.
Енергобанк створено в 1991 році. На 1 жовтня установа за розміром активів (2,04 млрд грн) посідала 75-е місце серед 166 банків. Кредитний портфель становить 1,06 млрд грн, з них 957,2 млн грн – портфель юросіб, у тому числі 244,2 млн грн – у валюті. Депозитний портфель банку становив 1,5 млрд грн, кошти юросіб – 674 млн грн.
Низький старт
Учасники ринку вважають, що НБУ не буде протидіяти угоді. «У нинішнього власника Енергобанку російське коріння, можливо, зміна акціонерів у сьогоднішній ситуації викликана саме цим», – говорить аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків. «У такій обстановці для Енергобанку зміну акціонерів можна вважати позитивним чинником», – відзначає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Враховуючи, що серед покупців Енергобанку є інвесткомпанія, кредитна установа може зосередитися на казначейських операціях та роботі з цінними паперами. Таким шляхом, наприклад, пішла компанія ICU, купивши банк «Авангард». Втім, знаковою для ринку ця угода навряд чи стане. «Енергобанк – невелика кредитна установа, тому я не думаю, що прихід інвесторів свідчить про зростаючий інтерес іноземних інвесторів до українських активів», – говорить Михайло Демків. «Поки усі банки з іноземним капіталом утримуються від втечі з країни лише зусиллями Нацбанку», – вважає глава наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.
Трохи зачекавши, покупці могли б ще більше знизити ціни на придбаний актив. «Не зовсім зрозуміло, навіщо купувати банк зараз: особливої терміновості я не бачу. При цьому в наступному році ціни на банківські активи можуть ще більше знизитися, а вибір активів на продаж буде більшим», – говорить співрозмовник в одній з інвесткомпаній.
Вікторія Руденко, Руслан Чорний
Кредитори і позичальники продовжують шукати компромісний варіант переведення валютних кредитів у гривневі. Ще в липні Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню» депутата Руслана Князевича. Але в другому читанні його так і не розглянули. Відтоді офіційний курс долара, який на початку року становив 8 грн/$, зріс з 11,7 до 15,8 грн/$. Вчора в Нацбанку відбулася чергова зустріч, на якій регулятор та банки з найбільшими іпотечними кредитними портфелями хотіли узгодити підсумковий варіант реструктуризації.
Позичальники не згодні
Пізно увечері НБУ оприлюднив основні положення проекту «Меморандуму про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті». Усі вони ідентичні нормам, які обговорювалися позичальниками в НБУ минулої п'ятниці. Йдеться про конвертацію кредиту за ринковим курсом; списання різниці між конвертованою сумою й кредитом, порахованим за курсом 7,99 грн/$, пропорційно погашенню боргу (на частину, що списується, нараховується 0,01% річних); збереження кредитної ставки на три роки; реструктуризація іпотечних кредитів на суму до 2,5 млн грн за курсом на початок 2014-го; повне списання усіх пеней та штрафів; перехід від ануїтетної до класичної системи погашення.
Відповідальність позичальника буде обмежена предметом іпотеки: якщо банк стягне заставу, він не зможе вимагати погашення залишку за кредитом. Якщо банк захоче продати кредит факторинговій компанії дешевше за номінальну вартість, він має запропонувати самому позичальнику викупити борг за такою ціною. Спеціальна комісія при НБУ стежитиме за виконанням меморандуму. А в Податковому кодексі мають бути прописані пільги для банків і позичальників.
НБУ готовий до компромісу, оскільки вважає усіх відповідальними за цю проблему. Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук визнав, що провина НБУ полягає в тому, що він «вчасно не передбачив масштаби можливої проблеми і не заборонив кредити в іноземній валюті», банки винні у «надмірно агресивній кредитній політиці», а позичальники «не оцінили валютні ризики».
Один з учасників зустрічі сказав FinMaidan, що банки згодні конвертувати кредити в гривню за нинішнім курсом з наступним «розбиттям» позики на дві частини. Але вони не спишуть 50% боргу (різниця між 16 грн/$ і 8 грн/$). В одному з варіантів меморандуму вказувалося на списання 25% боргу. Також обговорювалася цифра 33% (при ринковому курсі у 18 грн/$, йдеться про оплату боргу по 12 грн/$).
При цьому банкіри захотіли отримати компенсацію від держави. «Незрозуміло, за рахунок яких коштів потрібно переводити частину позики під майже нульовий відсоток. Тому обговорювалося, що банки, які проводять реструктуризацію, можуть отримати рефінансування Нацбанку. Ставка таких кредитів може бути на рівні 1,5 облікової ставки (21%. – FM)», – сказав заступник голови однієї з кредитних установ. У меморандумі ця ставка вказувалася як ставка гривневої позики на перші три роки. Підкреслювалося, що позичальник не повинен мати боргів на початок 2014 року або погасити їх до конвертації позики. Через три місяці після прийняття закону має бути скасований мораторій на примусове стягнення застави за кредитом.
Член Громадської ради при НБУ Ярослава Авраменко повідомила після зустрічі, що позичальники згодні виключно на конвертацію за курсом видачі кредиту – 4,6-5,05 грн/$. Тому ні банкіри, ні позичальники не підписали документ.
Депутатські ініціативи
Непоступливість позичальників пояснюється тим, що вони вже заручилися підтримкою ряду депутатів «Народного фронту» і «Радикальної партії Олега Ляшка» (РПОЛ). Пакет підготовлених позичальниками законопроектів вже подано до парламенту від імені депутата Сергія Мельничука (РПОЛ). Вчора їх розглядав комітет з питань фінансової політики, який також очолює представник РПОЛ.
Законопроект № 1558 «Про захист споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» Сергія Мельничука пропонує конвертувати всі валютні споживчі кредити на суму до 2 млн грн. Переведення за курсом банку на день укладення кредиту (4,6-5,05 грн/$), ставка незмінна. Схожа ініціатива – законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» п'яти депутатів «Народного фронту» – пропонує не обмежувати суму кредитів. Курс колишній, ставка колишня, а якщо позичальник не зможе її платити, банк повинен її знизити. Погашення за класичною схемою, штрафи та пені списуються.
Ще два законопроекти звільняють громадян від податків при списанні частини боргу і забороняють здійснення стягнення житла лише на одній підставі виконавчого напису нотаріуса.
Банкам потрібна підтримка
Кредитори розуміють, що реструктуризувати валютні позики необхідно, і вже роблять це з власної ініціативи. Але вони розраховують на підтримку держави в цьому питанні, щоб мінімізувати втрати. «Якщо конвертувати валютні кредити за курсом від 5 до 8 грн, то банки не матимуть можливості виплачувати депозити. Ми хочемо, щоб ризики були пропорційно розподілені. Ми підтримуємо конвертацію валютних кредитів за поточним курсом із збереженням процентної ставки на рівні валютних кредитів. Але тоді Нацбанк повинен надавати адресне фінансування для компенсації різниці процентних ставок», – говорить керівник юридичного департаменту ПУМБ Олег Заморський.
Питання конвертації валютних позик потрібно вирішувати якнайшвидше. «Портфель іпотечних валютних кредитів фізосіб, які досі ще якось погашалися або реструктуризувалися, тепер значно погіршиться. За найскромнішими підрахунками, до категорії кредитів, що не погашаються, може перейти більше 50% кредитів, і під них знову-таки знадобиться створити резерви. Але тут банку доведеться вирішувати проблему з кожним позичальником індивідуально. Ми цим і займаємося, намагаючись розробити оптимальний алгоритм обробки безлічі одержуваних заявок на реструктуризацію», – говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губар
З державою не по дорозі
У п'ятницю було звільнено голову правління Укргазбанку Сергія Мамедова – таке рішення 26 грудня прийняла наглядова рада банку. «Сьогодні (26-го. – FM) мій останній день роботи в Укргазбанку. Напередодні Кабмін ухвалив рішення про відкритий конкурс на посаду голови правління. Я вважаю, що в Укргазбанку хороші перспективи розвитку на ринку та високий потенціал зростання. Спасибі усім співробітникам за результативну роботу, а клієнтам і партнерам – за довіру», – написав у своєму блозі в соціальній мережі Facebook Сергій Мамедов. «Я зараз не розглядаю нових пропозицій роботи. Попереду Новий рік і я планую відпочити, а потім вирішити, чим зайнятися», – заявляв FinMaidan Сергій Мамедов, коли писав заяву про звільнення.
Виконуючим обов'язки голови правління Укргазбанку призначено першого заступника голови правління Кирила Шевченка, на вакансію оголошено конкурс. Такі норми містилися у наказі Мінфіну № 1217 від 22 грудня «Про затвердження завдання на голосування представникам держави на засіданні наглядової ради ПАТ "Укргазбанк"».
Судять за прибутком
До 2009 року Укргазбанк контролювався народним депутатом від Партії регіонів Василем Горбалем. Крупним співвласником банку також був Олексій Омеляненко, голова наглядової ради «Київміськбуд-1», лідер фракції ПР у Київраді. Установа не витримала фінансової кризи та обвалу ринку нерухомості в 2008-2009 роках. Від банкрутства банк врятувала націоналізація – держава встановила повний контроль над установою. Зараз 92,998% акцій Укргазбанку належить Міністерству фінансів, 7,0002% – 1514 міноритаріям.
Сергій Мамедов прийшов у банк в 2011-му, змінивши на цій посаді колишнього податківця Анатолія Брезвіна. У той рік банк втратив 3,6 млрд грн, збільшивши збиток за період 2009-2011 років до 8 млрд грн. У 2012 і 2013 роках установі вдалося заробити 1,1 млрд грн і 1 млрд грн відповідно. Це було досягнуто не тільки за рахунок операційного прибутку, але й завдяки поверненню проблемних боргів, продажу застав і розформуванню резервів. За три квартали 2014-го прибуток банку склав 6,8 млн грн. Таким чином, Укргазбанк хоч і став найуспішнішою з трьох врятованих державою у 2009 році установ, але так і не компенсував понесені державою збитки. До 1 жовтня 2014-го Укргазбанк залишається в групі найкрупніших – 15-е місце за активами (22,97 млрд грн) із статутним капіталом у 9,48 млрд грн.
Політичне звільнення
Колишній власник банку вважає, що рішення про зміну голови є політичним. «Це очікуване рішення, яке могло бути прийнято ще у квітні-травні. Досі не проводився аудит усіх держбанків на предмет операцій, які можуть викликати інтерес у правоохоронних органів щодо зв'язку з Сергієм Арбузовим і компанією, – каже Василь Горбаль. – Крім того, поки уряд ще не займався виробленням стратегії розвитку держфінансів і держбанків. Інтуїтивно стратегію розробляв тільки Андрій Пишний (глава правління Ощадбанку. – FM). Але з появою нового міністра фінансів це питання має вирішитися».
Примітно, що навесні до Сергія Мамедова претензій не було. Він почав працювати в травні 2011 року, тому наприкінці квітня 2014-го у нього закінчувався трирічний контракт. Тоді збори акціонерів переобрали Сергія Мамедова на посаді голови правління – він повинен був розробити нову стратегію Укргазбанку.
Особи, наближені до банку, вважають, що головою правління, найімовірніше, стане Кирило Шевченко. У жовтні він прийшов у банк на місце Станіслава Шлапака, який пішов з банку. Учасники ринку знають Кирила Шевченка як колишнього голову Державної іпотечної установи та екс-співвласника Терра Банку. Подальша стратегія розвитку установи, швидше за все, формуватиметься не новим топ-менеджером, а урядом. «Буде проведена докапіталізація Укргазбанку на 855 млн грн. Після цього власник вирішуватиме, чи потрібні нові акценти в розвитку банку і чи стане він "приймаючим банком"», – говорить одне з джерел в Укргазбанку. На порядку денному зборів наглядової ради стояло питання про докапіталізацію установи, однак напередодні зборів джерела FinMaidan повідомили, що члени ради мають намір провалити затвердження емісії до моменту звільнення Сергія Мамедова.
У поточному році кожного разу, коли починалася дискусія про те, чи варто державі рятувати банки, виникала назва Укргазбанку як установи, здатної це зробити. Але таким чином рятувати Брокбізнесбанк і банк «Форум» держава не ризикнула, зараз обговорюється можливість передачі Укргазбанку частини активів і пасивів неплатоспроможного ВіЕйБі Банку. «Держава може вирішити використовувати Укргазбанк як «приймаючий банк» для ВіЕйБі Банку. Але в останнього активів і пасивів дуже багато. Тому в разі прийняття такого рішення Укргазбанку будуть потрібні додаткові вливання у капітал», – вважає один з банкірів. Крім того, обговорювалася ідея передачі йому портфелів банку «Київ».
На докапіталізацію банків у проекті держбюджету-2015 закладено 36,5 млрд грн, але в парламенті вже пропонують значно скоротити цю суму. Рішення про усунення з посади Сергія Мамедова могло бути пов'язано також і з цим питанням, оскільки він не був прихильником приймання на баланс Укргазбанку активів проблемних банків.
Олена Губар, Руслан Чорний
Українське законодавство слабо захищає споживачів фінансових послуг, а судді часто в аналогічних справах виносять протилежні рішення, з'ясували експерти USAID/FINREP-II. Це призводить до того, що інтереси споживачів фінансових послуг найчастіше виявляються не захищеними.
Кількість судових справ за участю споживачів фінансових послуг склала близько 15% від загальної кількості справ, за якими суди першої інстанції винесли рішення, йдеться в дослідженні судової практики Програми розвитку фінансового сектору USAID/FINREP-II. «Одним з каменів спотикання є відсутність у законі про захист прав споживачів категорії «споживачі фінансових послуг». Через це клієнти банків, кредитних спілок або страхових компаній не можуть отримати пільгу зі сплати судового збору, як усі інші ображені споживачі», – пояснила керівник юридичного відділу USAID/FINREP-II Юлія Вітка.
Також клієнти фінансових установ на відміну від інших споживачів не можуть вимагати від відповідача компенсувати їм інфляційні втрати. Крім того, справи таких клієнтів не можуть розглядатися третейськими судами, які забезпечують більш швидке рішення, вибір судді та зводять до мінімуму витрати позивача, на відміну від госпсудів.
Вкладники банків найчастіше скаржаться на ненарахування відсотків за користування коштами у випадках, коли НБУ обмежує зняття коштів або клієнт вчасно не забирає гроші з депозиту, що закінчився. Кількість позовів збільшилася після того, як Нацбанк в березні 2014 року встановив жорсткий ліміт на зняття коштів з валютних рахунків – 15 тис. грн в еквіваленті на день, тоді як для гривневих коштів ліміт був у 10 разів вище.
Скаржаться клієнти й на зміну банком умов договору в односторонньому порядку, наприклад, зниження процентної ставки за депозитом. «Деякі банки «забувають» попередити своїх вкладників про те, що деякі види депозитів не потрапляють під гарантії Фонду гарантування вкладів фізосіб. Наприклад, ті, які укладено на індивідуальних умовах, припускають видачу сертифіката на пред'явника або укладені як забезпечення кредиту», – говорить консультант проекту USAID/FINREP-II Тетяна Карнаух.
Позичальники найчастіше скаржаться на «математичний обман»: сума переплати, зазначена в договорі кредитування, відрізняється від тієї, яку позичальникові реально доводиться заплатити. Щоб з'ясувати, чи спеціально банк ввів позичальника в оману або позичальник неправильно зробив розрахунки, суддя Верховного спеціалізованого суду Олена Ситник радить просити суд про призначення експертизи. «Суд не має права відмовити, оскільки зобов'язаний допомогти сторонам надати усі докази, включаючи ті, до яких вони самі не мають доступу, наприклад, різноманітних реєстрів», – зазначила суддя. Найчастіше позичальники виявляються незгодними з нарахованими штрафами й пенею за прострочення за кредитом.
У кожного своя правда
Основна проблема, з якою стикаються споживачі фінансових послуг, які намагаються відстояти свої права, – відсутність єдиної позиції судів в аналогічних справах. Експерти USAID наводять приклад, що суди використовують різні підходи у застосуванні закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». «Ми нарахували п'ять варіантів рішень: суд відмовляє банку в позові про стягнення; суд відмовляє в позові й при цьому дозволяє повторно звернутися з таким самим позовом; деякі суди задовольняють позови банків, незважаючи на мораторій; або ж задовольняють позови, але рішення передбачає відстрочення виконання рішення; суд задовольняє позов і перериває термін давності пред'явлення виконавчого документа до виконання», – перераховує експерт з правових і регуляторних питань USAID/FINREP-II Вікторія Страхова. За її словами, після прийняття в червні мораторію на стягнення іпотечного житла не було відповідного роз'яснення судам, тому кожен суддя виносить рішення виходячи з власного розуміння закону.
Представники судів стверджують, що різні рішення судів викликані різною доказовою базою, наданою сторонами конфліктів. «Суд виносить рішення на підставі документів і фактів, наданих сторонами. Суд самостійно не збирає фактів. Тому в судовій практиці часто трапляється так, що за аналогічними, здавалося б, справами виносяться зовсім протилежні рішення», – говорить Олена Ситник.
Експерти USAID/FINREP-II вважають, що вирішити більшість проблем можна на рівні судів першої інстанції. «Аналіз судової практики показав, що у нас великі проблеми з фінансовою грамотністю суддів. І якщо в судах вищих інстанцій рішення більш-менш однорідні, то в судах першої інстанції, особливо в регіонах, проблем дуже багато. Ми плануємо проводити навчальні семінари, тренінги та круглі столи для суддів», – каже Вікторія Страхова.
Банкіри стверджують, що недосконалість судової системи дозволяє недобросовісним клієнтам ухилятися від виконання своїх зобов'язань. «Були спроби визнати кредити в іноземній валюті незаконними, клієнти намагалися піти від кредитних зобов'язань через механізм банкрутства фізособи-підприємця, використовували самовільне будівництво для виведення предмета іпотеки з-під обтяження банку, ухилялися від поручительства шляхом швидкого банкрутства основного боржника», – перераховує координатор комітету НАБУ з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.
За її словами, часто через особисту зацікавленість судді першої інстанції виносять рішення, якими приносять шкоду не тільки окремому банку, але й усій системі, а згодом і економіці, оскільки створюється прецедент, який використовується іншими недобросовісними позичальниками. «Здебільшого такі рішення скасовуються вищими судовими органами, але резонанс, який створюється ними, шкодить інвестиційному клімату країни і підвищує вартість кредитних ресурсів. Причиною цьому є не тільки прогалини законодавства, а й суб'єктивний фактор. Тому виправити ситуацію можна лише шляхом посилення відповідальності як за завідомо незаконні рішення, так і за неправомірні дії клієнтів», – пояснює Інна Багатих.
Вікторія Руденко
Про курс
«Цього року гривня знецінилася щодо долара на 100% у народній термінології. Але що Нацбанк сам міг зробити у цій ситуації?» – з такого питання голова НБУ Валерія Гонтарєва розпочала свою підсумкову прес-конференцію. Вона нагадала, що девальвація пройшла в кілька етапів. Курс почав знижуватися ще в лютому. У квітні Нацбанк відмовився від політики підтримки фіксованого курсу і запустив плаваючий. У серпні курс долара досяг позначки у 11,7 грн. У Нацбанку вважають цей рівень рівноважним, тому що рахунок поточних операцій перейшов у стабільний стан, і НБУ почав обговорювати можливість зняття усіх валютних обмежень.
Однак військові дії на Донбасі спровокували паніку серед населення і зростання попиту, з яким НБУ міг впоратися тільки жорсткими адміністративними заходами: обмеження на продаж готівкової валюти приблизно $200, перевірки контрактів, продаж 75% валютної виручки, заборона на виплату дивідендів. На підтримку курсу 12,95 грн/$ витрачено $1,3 млрд.
У листопаді Нацбанк знайшов рівноважний курс в діапазоні 15-16 грн/$. «Був стрибок до рівня 20 грн. Це сталося тоді, коли в Росії курс долара підскочив до 75 руб., а потім трохи опустився до 56 руб. Як людину, мене тішить те, що відбувається з рублем, – зізналася журналістам Валерія Гонтарєва. – Але як голову Національного банку України мене це засмучує, бо Росія залишається партнером України і впливає й на наш курс».
Про рефінансування
Нацбанк видавав банкам кошти двох видів: стабілізаційні кредити і ринкове рефінансування. За словами Валерії Гонтарєвої, стабілізаційні кредити видавалися тільки платоспроможним банкам під відтік депозитів. При цьому в кожну з п'яти установ, які отримали такі позики, було введено куратора, а їхню діяльність було обмежено.
Що стосується рефінансування, то за час свого існування НБУ видав банкам 110 млрд грн. Більша частина цих грошей була надана ще в 2008-2009 роках. Від початку 2014-го банки отримали 33,8 млрд грн. «Кожен банк може розраховувати на НБУ як на кредитора останньої інстанції. Проте лише нормальні банки, у яких є проблеми з ліквідністю, але все нормально з капіталом, можуть отримати кошти під нормальні застави і за умови введення куратора», – уточнила Валерія Гонтарєва.
Незабаром громадськість дізнається, які банки отримують рефінансування. Досі ця інформація була банківською таємницею, але парламент днями зробив ці дані відкритими. Втім, закон не має зворотної сили і поширюватиметься лише на нових позичальників НБУ.
Про капіталізацію банків
Цього року 35 банків пройшли стрес-тест. Він показав, що 18 установ мають потребу в капіталі сумарно на 66 млрд грн. Банки, які не зможуть наростити капітал самостійно, можуть звертатися за підтримкою до уряду. Але в НБУ вважають, що отримати її зможуть далеко не всі установи. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – сказала Валерія Гонтарєва. НБУ назвав вісім установ системно важливими: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Дельта Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. При цьому пані Гонтарєва зазначила, що в усіх банках з російським капіталом працювали куратори НБУ.
Нацбанк планує полегшити банкам життя через ситуацію, що склалася в країні. «Ми зробимо програму, коли збитки банків через ситуацію в Криму та зоні АТО не впливатимуть відразу на капітал, а будуть амортизовані за чотири роки», – зазначила голова центробанку.
Про реструктуризацію валютних кредитів
НБУ брав участь у розробці меморандуму між банками та позичальниками, згідно з яким валютні роздрібні кредити можуть бути переведені у гривню. Але центробанк Валерія Гонтарєва назвала виключно «посередником» у цьому переговорному процесі. На жодні пільги або фінансування від НБУ банки за такої конвертації розраховувати не можуть.
Законопроект народного депутата Руслана Князевича, прийнятий парламентом у першому читанні ще в липні, Нацбанк влаштовував, але цей документ так і не став законом. «У законопроекті все було чітко прописано. МВФ його також не критикував, тому що конвертація мала відбуватися за поточним курсом. Але час було згаяно, закон не прийняли, а курс відтоді значно виріс», – заявила Валерія Гонтарєва. Крім того, за її словами, мова повинна йти про конвертацію виключно обслуговуваних боргів, а не списаних (коли позичальник не платив).
Меморандум набуде чинності тільки за умови скасування мораторію на стягнення заставного житла. Банки готові зафіксувати в документі такі невигідні для них умови через те, що валютні кредити дійсно погано обслуговуються. МВФ наполягав, щоб це не було оформлено у вигляді закону. А у вигляді меморандуму це є добровільною ініціативою банків. Але очевидно, що у всіх, хто піде на таку реструктуризацію, буде негативний вплив на валютну позицію. У цьому випадку Нацбанк готовий погоджувати з банками нормативи.
Про банки-банкрути
Неплатоспроможними було визнано 33 банки. Це були як мертві установи, так і ті, що займалися нелегальною діяльністю, пов'язаною з відмиванням грошей, – з цієї причини з ринку виведено сім установ (в 2013 році обсяг ринку відмивання грошей оцінено в 300 млрд грн). При цьому голова НБУ повідомила, що такі банки повністю відповідали нормативам Нацбанку, тому що фактично не займалися банківським бізнесом. НБУ доводилося витрачати багато часу на виведення їх з ринку.
Тепер він має бажання робити це швидше. «Досі такі банки потрібно було визнати спочатку проблемними, потім неплатоспроможними. Далі кожен з них передавався під управління у ФГВФО. А потім власник такого банку приходив до Фонду з пропозицією купити установу назад, – розповіла Валерія Гонтарєва. – Такого не повинно бути. Тому ми плануємо у таких банків просто відразу забирати ліцензії».
Для попередження неконтрольованого зростання банкрутств банків НБУ ініціював збільшення відповідальності їх власників за доведення банків до неплатоспроможності. Вже подано до парламенту законопроект про посилення відповідальності акціонерів за інсайдерські кредити, а також власників і топ-менеджерів – за маніпуляції зі звітністю. «Досі у нас була така ситуація, що банки маніпулювали звітністю, а Нацбанк і навіть аудиторські компанії читали цю звітність і нічого не помічали», – констатує Валерія Гонтарєва.
Про свої функції
Нацбанк зняв з себе відповідальність за знецінення курсу національної валюти. Голова НБУ вкотре заявила, що основною функцією центробанку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно зі ст. 6 закону «Про Нацбанк», при виконанні цієї функції НБУ повинен виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в країні. «Наше завдання – це підтримка цінової стабільності саме через стабільність цін, а не курсу якоїсь валюти. Підтримка курсу національної валюти – це нереальне завдання для центробанку будь-якої країни. У Конституції не написано, що Нацбанк має займатися підтримкою стабільності гривні через курс долара або євро. У нас ніколи вже не буде фіксованого курсу», – заявила пані Гонтарєва. Нацбанк підготує правки до Конституції.
Ціни, які в поточному році вже зросли на 20%, продовжать зростати такими ж високими темпами. Раніше в НБУ прогнозували споживчу інфляцію в 2015-му на рівні 12-15%. Однак енерготарифи підвищуватимуться, тому НБУ очікує інфляцію у 17-18%.
Олена Губар
Зміна нормативів резервування під депозити та підвищення оподаткування відсотків за вкладами має змусити банки переглянути процентну політику. Однак кредитні установи, пам'ятаючи про кризу ліквідності через відтік вкладів фізосіб, не поспішають знижувати високі ставки, аби не втратити клієнтів. Банки, зацікавлені в ресурсах, навіть готові підвищувати відсотки.
Оновлений резерв
З початку 2015 року банки зобов'язані формувати резерви під депозити за єдиними нормативами. Резерви під строкові вклади становили 3% від суми, під вклади до запитання – 6,5%. З грудня 2008 року – більше шести років – резервування за гривневими депозитами було нульовим. Високі ставки застосовувалися при залученні іноземної валюти на поточні рахунки юридичних та фізичних осіб – 10% і 15% відповідно. За короткими вкладами у валюті була ставка 10%, довгостроковими – 7%.
Зміна норми резервування означає, що банки, які залучають депозити в національній валюті, зможуть меншу суму направити на кредитування. Тоді як банки, що залучають іноземну валюту, матимуть більшу суму після резервування. Результатом цього має бути перегляд ставок прибутковості депозитів: подорожчання гривневих і здешевлення валютних вкладів. Банки повинні були протягом місяця підготуватися до нових нормативів. Згідно з індексом UIRD, середня прибутковість річних гривневих депозитів становить 20,6%, доларових – 8,9%, вкладів у євро – 7,6%.
FinMaidan направив запити в чотири десятки банків щодо їхніх планів змінити свою процентну політику. Поки ніхто з них не поспішає радикально міняти депозитні ставки, пам'ятаючи про рекордне вилучення коштів фізосіб. За даними Нацбанку, відтік гривневих вкладів за 11 місяців 2014 року склав 54 млрд грн, валютних – $9 млрд.
Підсумкові цифри за рік ще не відомі, проте ситуація залишається складною – банки намагаються втримати кожного клієнта і не можуть значно знизити ставки. «Зараз ставки визначаються не стільки нормативами регулятора, які так чи інакше впливають на ціноутворення, скільки готовністю фізосіб нести гроші в банк. При ставках 20-25% річних зміна резервування на кілька відсотків не відіграватиме ніякої ролі», – пояснює FinMaidan радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Випробування податком
Додаткові витрати покриватимуться економією на обслуговуванні усього портфеля. У ПриватБанку підрахували, що якщо брати до уваги тільки депозити, то витрати на резерви збільшуються приблизно на 0,02% річних. Але за рахунок зниження резервів за поточними рахунками економія складе 0,16% річних.
Важливим для вартості ресурсу стає збільшення оподаткування: податок на відсотки від депозитів підвищено для фізосіб з 15% до 20%, з цього ж доходу вкладникам доведеться платити ще й 1,5-відсотковий військовий збір. Ці норми парламент прийняв уночі 29 грудня. «Ми вирішили компенсувати нашим вкладникам втрати від збільшення податку на депозити і піднімаємо ставку за новими валютними вкладами з 11,5% до 13% річних з 12 січня, – повідомив перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський. – Ставки на депозити на термін три і шість місяців також підвищені – до 11% і 12% річних».
Банкам вигідніше не знижувати ставки, аби не відлякати клієнтів. «Беручи до уваги високу конкуренцію на банківському ринку, ми припускаємо, що істотних змін в депозитних ставках не передбачається, оскільки на даний момент ринок досяг певного балансу між вкладниками та обслуговуючими банками», – говорить директор департаменту корпоративного бізнесу Укрінбанку Лілія Лисіч.
Невелике зниження
У той же час деякі гравці готові знизити ставки, розраховуючи на вірність клієнтів. «Ми дійсно плануємо зниження відсотків за депозитами у гривні в січні. Реалії сьогодення підштовхують вкладників довіряти заощадження надійним банкам: збереження грошових коштів набагато важливіше за високий прибуток. Спостерігаючи за ситуацією на банківському ринку, вкладникам вже давно не варто ризикувати у гонитві за високими ставками», – упевнений заступник голови правління Правекс-банку Семен Бабаєв.
Якщо зниження ставок у ряді банків відбудеться, воно буде незначним. «Депозити в гривні складають близько 54% від загального портфеля. Формування обов'язкових резервів відбуватиметься щодо усієї бази депозитів і рахунків до запитання, і це хоч і призведе до незначного подорожчання пасивів у гривні, але значно згладить ефект зростання еквівалента залишків депозитів в іноземній валюті, – зазначає FinMaidan скарбничий банку «Фінанси та Кредит» Олександр Александров. – Однак ми вважаємо, що на тлі відтоку з початку року депозитів із системи зниження ефективної ставки за рахунок зміни норми резервування мінімально вплине на ставки за депозитами юридичних та фізичних осіб».
Олена Губар
Рік втрат
У 2014 році з ринку пішли 33 банки. На компенсацію з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть розраховувати лише громадяни, чиї депозити не перевищували 200 тис. грн в будь-якій з цих установ. Інші клієнти, які тримали на рахунках більші суми, виплати з Фонду не отримають. За попередніми даними ФГВФО, на момент введення тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки у фізосіб «зависло» в них щонайменше 14,4 млрд грн. Найбільше грошей заможних вкладників «заморожено» на рахунках в Брокбізнесбанку (3,06 млрд грн), ВіЕйБі Банку (2,99 млрд грн) і банку «Форум» (2,24 млрд грн).
Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» дозволяє повернути ці вклади в ході ліквідації неплатоспроможної установи та розпродажу її активів. Депозити, що перевищують гарантовану суму, виплачуються в четверту чергу – після виплати коштів, необхідних для покриття збитку здоров'ю та життю громадян, погашення боргу по зарплаті перед співробітниками і боргу перед ФГВФО (Фонд повинен повернути усі кошти, витрачені на виплати).
Тому поки що жоден банк навіть не наблизився до четвертої черги. «У 2014 році ми ще по жодному з ліквідованих банків не дійшли до виплат коштів кредиторам далі третьої черги. У деяких банках ми сподіваємося виплатити четверту чергу, але відносно більшості з них ми навіть не маємо таких очікувань, бо грошей там немає», – пояснював заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Аби підвищити шанси кредиторів отримати свої кошти, ФГВФО намагається стягнути борги не тільки з позичальників, але й подає позови до менеджменту і власників банків за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд до кінця року подав у правоохоронні органи 333 заяви на загальну суму претензій більше 50 млрд грн. Також готується законопроект, що посилює відповідальність менеджменту банків за фальсифікацію фінансової звітності. На підвищення повернення коштів спрямована також ініціатива зі створення у 2015 році єдиного реєстру усього майна, що виставляється ліквідаторами на продаж.
Бізнесу не легше
Однак у збанкрутілих установах «мертвим вантажем» зависли гроші не тільки фізосіб, але й підприємств – понад 14 млрд грн. Надій на їх повернення у клієнтів ще менше – виплата відбудеться лише в сьому чергу. Останніми задовольняються лише вимоги власників субординованих боргів банків.
Поганий стан активів таких банків робить повернення коштів безнадійною справою. «Зобов'язання перед кредиторами не зникають після введення в банк тимчасової адміністрації – вони підлягають поверненню під час ліквідації. Це непроста й довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Знаючи про це, бізнес часто диверсифікує рахунки, щоби проблеми банку-партнера не призвели до згортання його бізнесу. «Потрібна диверсифікація ризику шляхом обслуговування у двох-трьох банках, причому один з них має бути з іноземним капіталом», – радить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
І хоча втрати для бізнесу можуть бути відчутними, банкіри вважають процес очищення фінансової системи неминучим. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до усієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровішою буде банківська система і тим вище до неї довіра населення», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Кошти підприємств також потребують додаткового захисту, адже є, наприклад, категорії бізнесу, які оперують коштами фізосіб, наприклад НПФ і страхові компанії. «Ідея створення аналога ФГВФО для юридичних осіб на перший погляд видається вдалою. Це дійсно могло б істотно підвищити рівень довіри корпоративних вкладників до банків. Але реалізація подібного механізму, боюся, близька до неможливого. Якою має бути сума компенсації, щоб це було значимо для клієнтів? Очевидно, що 200 тис. грн в даному випадку буде замало», – каже Василь Невмержицький. Але це може бути лише страховкою для бізнесу, а не мотивацією, оскільки така гарантія не збільшить припливу грошей до банківської системи. «Юридичні особи не можуть зберігати гроші «під подушкою», вони вибирають тільки, в якому банку тримати кошти і розміщувати їх на терміновому депозиті, поточному рахунку або депозиті до запитання. Але у всіх випадках кошти залишаються в банках», – зазначає банкір.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новости
