Фінансовий клуб
Не зібрали «Форум»
Шанси зупинити за допомогою судових рішень ліквідацію банку «Форум» тануть з кожним днем. Учора у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомили FinMaidan, що звернулися до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) за роз'ясненням з останнім рішенням цього суду. Йдеться про постанову від 22 січня, якою мажоритарій банку «Форум» – Yernamio Consulting Ltd. – зміг домогтися скасування одного з рішень ФГВФО.
Того дня «Смарт-Холдинг» повідомив, що ВАСУ задовольнив касаційну скаргу їх компанії – Yernamio Consulting Ltd. «Суд взяв до уваги докази Yernamio і задовольнив її вимоги в частині скасування рішення виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження плану врегулювання виведення з ринку ПАТ «Банк Форум», відкликання ліцензії та подальшої ліквідації», – заявляли в холдингу, відзначаючи, що вища інстанція визнала рішення ФГВФО про ліквідацію банку «Форум» прийнятим з порушеннями і протиправним.
Керівник департаменту зв'язків з громадськістю «Смарт-Холдингу» Євген Загорулько говорив тоді FinMaidan, що, на їхню думку, ФГВФО тепер повинен «знову оголосити конкурс на пошук інвестора». «Минулого разу вони вибрали «Альфу», але ті відмовилися. Незрозуміло, чому не були прописані зобов'язання переможця», – нарікали в холдингу.
Але після отримання тексту рішення суду у ФГВФО констатували, що все не так однозначно. «Колеги зі «Смарт-Холдингу» взяли фальстарт. Ми звернулися до суду за роз'ясненнями, що робити з цим судовим рішенням. Суд скасував одне з чотирьох рішень, прийнятих Фондом щодо банку «Форум», – повідомив учора FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – Скасовано рішення від 27 травня 2014 року. Але ліквідація банку «Форум» здійснюється не за рішенням Фонду, а за рішенням Нацбанку. Воно не було оскаржено в суді. Нам незрозуміло, як виконувати рішення суду через хронологію прийняття рішень Фонду». Тому на поточний момент ліквідація банку «Форум» не зупинена.
Нюанси справи
FinMaidan ознайомився c текстом рішення ВАСУ. З нього випливає, що компанія Yernamio в червні 2014 року попросила Окружний адміністративний суд Києва скасувати два рішення ФГВФО: про відхилення пропозиції Yernamio стосовно банку «Форум», що закріплено пунктом 1.1 протоколу Фонду від 27 травня, і про виведення банку з ринку шляхом відчуження активів приймаючій установі з подальшою ліквідацією «Форуму» (пункт 1.2). Перша судова інстанція підтримала Yernamio, а Київський апеляційний адміністративний суд – ФГВФО і третю сторону, НБУ.
ВАСУ касаційну скаргу задовольнив частково. Рішення ФГВФО про відхилення пропозиції Yernamio було визнано законним, але друге рішення про вибір способу виведення банку з ринку шляхом передачі активів приймаючому банку ВАСУ все ж скасував.
Суд виходив з того, що Yernamio в останній день подачі пропозицій звернувся з проханням змінити спосіб виведення банку з ринку. А це, в свою чергу, передувало встановленню Фондом факту неможливості реалізації визначеного 12 травня способу виведення банку з ринку та прийняття рішення про зміну його. Відхилення Фондом попередньої пропозиції Yernamio ВАСУ вважає законним, оскільки протокол про підтримку угоди (банк «Форум» потребував 3,4 млрд грн) рефінансуванням з боку НБУ не мав обов'язкового характеру для сторін.
А чи є сенс?
«Смарт-Холдинг», втягуючись в суперечку, декларував мету допомогти вкладникам, які мали понад 200 тис. грн, і бізнесу врятувати заощадження. Для цього вкладники навіть розробили план передачі активів та пасивів банку «Форум» на 6,2 млрд грн в один з держбанків, а Фонд максимально довго віддаляв початок продажу активів «Форуму» (див. «Операція – стоп ліквідація»). Судячи з рішення ВАСУ, зупинити ліквідацію банку ні юристам, ні вкладникам не вдається.
Спірна ситуація виникла і в історії банкрутства банку «Базис». Ліквідація харківського банку почалася два роки тому, але 24 грудня 2014-го ВАСУ несподівано скасував рішення НБУ про відкликання у «Базиса» ліцензії та початку його ліквідації. Суду було незрозуміло, чому регулятор не дочекався результатів проведення заходів щодо стабілізації фінансової ситуації в банку «Базис». Втім, суд не вказав у рішенні, чи повертати НБУ ліцензію установі, що ліквідується.
Юристи відзначають, що законодавство не має готових інструкцій на такі випадки. І оскільки процес банкрутства неможливо відмотати назад, то, зафіксувавши статус-кво, ліквідатор банку знову може клопотати перед НБУ про ліквідацію, вважає адвокат, партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило. «НБУ, формально усунувши порушення, на які вказує суд, видасть постанову про ліквідацію зазначених банків повторно», – припускає вона. «Єдиний шлях, яким може піти НБУ і ФГВФО, це звернення до Верховного суду, але для цього необхідно довести, що судом касаційної інстанції було допущено неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що в свою чергу спричинило ухвалення різних за суттю рішень в подібних правовідносинах», – говорить адвокат, керуючий партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук.
Це судове протистояння заводить ситуацію в глухий кут. «Для учасників ринку абсолютно очевидно, що в кінцевому підсумку відкотити процес до відправної точки не вийде. У будь-якому випадку ми маємо ситуацію, в якій проблеми жодної із зацікавлених сторін вирішити неможливо, які б рішення у справі не приймали суди», – говорить Юлія Курило.
В'ячеслав Садовничий, Олена Губар
Міжбанк шукає точку опори
Банкіри учора підбили перші підсумки ринкового формування курсу без прямого втручання Нацбанку. Середньозважений курс на міжбанку підскочив за чотири торгові сесії з 15,88 грн/$ до 24,94 грн/$, а офіційний індикатор – на 8 грн, до 24,84 грн/$. Протягом року гривня девальвувала втричі – ще 6 лютого 2014-го її курс становив 7,99 грн/$. Після чого голова НБУ Ігор Соркін «відпустив його».
Ринок в умовах збереження адміністративних обмежень НБУ намагається намацати рівноважний курс. «Коли індикативний курс був на рівні 16,5 грн/$, імпортери були готові купувати валюту, але її не було на ринку. А зараз вони бачать, що долар полетів за 25 грн, і для них цей курс дуже високий. Фізично вони можуть його купити, але не хочуть через дорожнечу, тому вони зайняли вичікувальну позицію», – говорить заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.
Уповільнений продаж
Банкіри поки не вірять, що 50-відсоткова девальвація гривні спричинить різке зростання обсягу продажу валюти. «На початковому етапі можливе деяке збільшення пропозиції валюти, але в короткостроковій перспективі ми не очікуємо істотної зміни балансу попиту та пропозиції», – прогнозує директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов.
До того ж якщо експортер вважає, що курс може бути ще вищим, бажання заробити ще більше спонукає його не поспішати з продажем. «Експортери хочуть розібратися, наскільки це стрімке зростання курсу і як довго воно триватиме. У п'ятницю експортери ще відкладали угоди, а в понеділок вони вже самі пропонували купити у них валюту за курсом, близьким до офіційного, – зазначає Владислав Сочинський. – Хоча деякі експортери замість продажу своєї валютної виручки залучають кредити у банків, бо вважають, що ставки за ними будуть більш вигідними, бо вони потім зможуть продавати валюту дорожче».
На роздрібному ринку тенденція схожа: діапазон ціни продажу долара в касах становить 24-26,5 грн, але ліміт НБУ в 3 тис. грн дозволяє купити людині в банку не більше $125. «Ми вже побачили, що люди почали нести валюту до відділень. Грошей принесли більше, ніж потім купили, бо громадяни, які раніше купували валюту, щоб заробити, почали її скидати, – каже голова правління банку «Форвард» Андрій Кисельов. – Ажіотажного попиту на неї ми не бачимо. У зв'язку з цим ми робимо висновок, що очікування йдуть на зниження курсу».
Курс визначиться
Ні НБУ, ні банкіри не дають прогнозів щодо курсу на найближчий час. «Подальша динаміка залежить від ефективності заходів НБУ щодо стабілізації або повернення депозитів вкладників, розвитку подій на сході країни і затвердження МВФ нової кредитної програми України», – вважає Михайло Папанов.
Ціна валюти залежатиме від ряду чинників – і попит імпортерів на валюту буде основним з них. «Якщо імпортери побачать, що їм нормально купувати валюту за курсом 20-21 грн, то курс уже не впаде нижче, – говорить керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. – Інша ситуація може бути тільки в тому випадку, якщо нас завалять грошима міжнародних донорів. Або якщо Україні вдасться відсудити у Росії $50-100 млрд. Тоді реальність стане зовсім іншою».
Депутати коаліції запропонували парламенту прийняти нову редакцію закону «Про страхування» і подали в Раду законопроект № 1797-1. Він покликаний замінити профільний закон від 1996 року. «Кардинально оновити законодавство ми домовилися ще 18 грудня на зустрічі з трьома десятками керівників страхових компаній і п'яти страхових асоціацій. Тоді ми створили робочу групу з доопрацювання законопроекту. До роботи групи приєдналися кращі фахівці ринку, депутати та працівники секретаріату нашого комітету», – говорить голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Ради Сергій Рибалка.
За його словами, оновлений закон має посилити відповідальність учасників ринку і нагляд регулятора, посилити захист споживачів страхових послуг і привести українські правила страхової діяльності у відповідність до європейських. Але у першу чергу Рада має розглянути законопроект № 1797, поданий депутатом, який не входить до коаліції.
За шаблоном
Законопроект № 1797-1 вводить класифікацію галузей і видів страхування відповідно до рекомендації першої директиви ЄЕС. Пропонується створити інститут професійних перестраховиків, а перестрахування зробити окремою страховою ліцензійною діяльністю.
Депутати пропонують зобов'язати страховиків щорічно проходити зовнішній аудит. Буде дозволено транскордонне страхування зі страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (супутники включно). Щоправда, таке страхування буде можливим тільки в тому випадку, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами або ж з самим транспортним засобом. Або застрахувати відповідальність під час транспортування.
Філії страховиків-нерезидентів для роботи на українському ринку зобов'яжуть отримати ліцензію. Однією з умов здійснення роботи нерезидентів в Україні стане підписання Нацкомфінпослуг меморандуму про взаєморозуміння з іноземними регуляторами.
Згідно з вимогами європейського законодавства, брокерів та страхових агентів зобов'яжуть мати два окремих рахунки для власної організаційно-господарської діяльності та для перерахування страхових платежів і страхових виплат. Брокери і страхові агенти страхуватимуть свою професійну відповідальність на 5 млн грн за кожним страховим випадком.
Добре забуте старе
У профільних асоціаціях стверджують, що за основу законопроекту взято документ, який готували до другого читання ще в 2013 році. «У ньому враховані практично усі побажання бізнесу. У той же час в документі є ряд технічних моментів, які потрібно підкоригувати. Депутати не займатимуться цим, тому що це вузькоспеціалізовані питання. Я думаю, вже найближчим часом буде створена робоча група при Нацкомфінпослуг, до якої увійдуть представники ринку, і усі непорозуміння і недоробки будуть усунені», – вважає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова.
Обурення учасників ринку викликала норма про створення саморегулівної організації (СРО). «Це норма, яку нам нав'язували представники колишньої влади. Проти СРО виступали і страхові асоціації, і учасники ринку. Чому вона з'явилася зараз і чому її підтримали депутати з «Самопомочі» та БПП, які обіцяли підтримувати бізнес, мені незрозуміло», – дивується Галина Третякова. «Ініціатива створення СРО повинна йти знизу – від ринку. У нас є кілька асоціацій страховиків, у кожної – свої інтереси, напрацювання та пропозиції. Як можна штучно це об'єднати в одну асоціацію, я не знаю», – каже голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
АнтиРосія понад усе
Парламентарі продовжують розширювати спектр антиросійського законодавства, тепер вже у фінансовій сфері. Депутати запропонували заборонити державним підприємствам, компаніям з держчасткою понад 50% акцій, органам державної та місцевої влади України обслуговуватися в банках з російським капіталом. Відповідний законопроект № 2021 подали 4 лютого сім депутатів, які представляють «Народний фронт», «Батьківщину» і БПП.
Депутати запропонували доповнити закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» новою статтею 40-1. Вона передбачає заборону на отримання органами держвлади, місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання державної форми власності «послуг фінансових установ, власниками, істотними учасниками або кінцевими вигодонабувачами яких є фізичні або юридичні особи іноземної держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресором». Рада ще 27 січня визнала РФ країною-агресором.
Заборона поширюватиметься на послуги таких фінансових установ, як банки, ломбарди, кредитні спілки, лізингові та страхові компанії, інвестиційні фонди, фінансові компанії, недержавні пенсійні фонди. З російським корінням в Україні працює багато компаній, наприклад, лізингова компанія «ВТБ Лізинг Україна», страхові компанії «ІНГО Україна», «Альфа Страхування», «Провідна», «ПРОСТО Страхування» (акції належать кіпрській компанії). Але найбільші у фінансовій сфері – банки.
Російській владі належать опосередковано Сбербанк Росії, Промінвестбанк і ВТБ Банк, російському приватному капіталу – «Петрокоммерц-Україна», Альфа-банк, «Форвард» (раніше «Російський Стандарт»), Енергобанк. «Дії агресора, зокрема щодо підтримки небезпечних терористичних угруповань, призвели до численних жертв серед мирного населення країни, що підтверджено висновками спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Грубе нехтування основоположними нормами міжнародного права мало наслідком окупацію частини території України. На сьогодні Україна втратила контроль над АР Крим і двома східними областями», – йдеться в пояснювальній записці до документа.
Аргументація депутатів не обмежується лише ідеєю бойкоту країни-агресора. «Державними є цілий ряд підприємств оборонно-промислового комплексу. Обслуговування в банках передбачає передачу кредитній установі конфіденційної, а іноді секретної інформації, що неприпустимо щодо банків, власниками яких є структури країни-агресора», – пояснює співавтор законопроекту Максим Поляков. Кабмін матиме два місяці на ухвалення підзаконних актів.
Спроба № 2
Ця антибанківська ініціатива не перша. Ще в червні 2014 року ВО «Свобода» подало проект постанови із закликом зупинити «діяльність філій та представництв банків Російської Федерації» до завершення АТО (див. «"Свобода" пропонує закрити російські банки до завершення АТО»). Але депутати, ймовірно, не знали, що представництва банків РФ не мають права надавати українським клієнтам банківські послуги, а є лише «вітриною», а філій російських банків взагалі немає в країні. У той час банки, які безпосередньо мають ліцензію і належать росіянам, депутати «Свободи» не згадали. Постанову навіть не винесли на голосування.
ВТБ Банк, Сбербанк Росії та Промінвестбанк, які опосередковано належать російським органам держвлади, офіційно не коментували FinMaidan депутатський законопроект. «Це не більше ніж політична ініціатива. В Україні вже давно триває боротьба за клієнтів між державними та комерційними банками. Але комбанкам поки вдається відстояти свою позицію, спираючись на норми законодавства. Ми теж беремо участь у цьому процесі. Але ми ж є і слабкою ланкою, яку можна прибрати, обґрунтувавши таке рішення наявністю акціонерів з країни-агресора», – нарікають неофіційно в одному з названих банків.
Якщо депутати підтримають законопроект, він може мати негативний ефект, адже заборона на обслуговування включає дострокове припинення кредитних зобов'язань. «Йдеться про закриття усіх кредитних договорів: держпідприємства мають погасити заборгованість перед банками з російським капіталом, перекредитувавшись у держбанках», – сказав Максим Поляков. Але законопроект не пояснює, де держпідприємства в умовах дорогих ресурсів візьмуть мільярди гривень, щоб одномоментно повернути кредити російським банкам.
«Дочки» росбанків будуть тільки вдячні держпідприємствам, оскільки багато з їхніх кредитів є проблемними, що змушує росбанки заводити валюту в Україну для формування резервів. І такі позичальники не дуже потрібні українським держбанкам. Сбербанк Росії та Промінвестбанк, наприклад, активно кредитували підприємства Донбасу. «Нечасто, але позичальниками є збиткові компанії, які раніше отримували кредити за вказівкою зверху. Такі борги неодноразово реструктуризовувалися, а клієнти перекредитовувалися в інших банках. Не думаю, що держбанки з радістю і в повному обсязі профінансують усі держпідприємства», – сказав FinMaidan колишній топ-менеджер одного з держбанків. До того ж екстрене погашення кредитів дозволить росбанкам не тільки розформувати резерви і отримати прибуток, але й вивести отримані кошти з України, вчинивши тиск на курс.
Національний банк у п'ятницю перейшов до «більш жорсткої монетарної політики»: облікову ставку було підвищено з 14% відразу до 19,5%. Таким рішенням центробанк прагне сповільнити темпи інфляції в I півріччі та забезпечити основу для її зниження нижче рівня 10% уже в 2016 році, а також – зупинити девальвацію гривні (див. "Ловіть, хто може"). За прогнозами НБУ, приріст споживчих цін у поточному році може скласти 17,2% після стрибка на 24,9% в 2014-му. При цьому голова Нацбанку Валерія Гонтарєва неодноразово заявляла, що облікова ставка повинна відображати реальну вартість грошей на ринку. Річний індекс UIRD вже підійшов до 21%. У зв'язку з цим НБУ з 6 лютого підвищив ціну своїх кредитів до 19,5-23%.
Питання ціни
У Нацбанку сподіваються, що «загальне підвищення процентних ставок у банківській системі має стати одним з чинників відновлення припливу депозитів фізосіб». Але банки поки не готові підвищувати ставки за пропонованими депозитами. «Наша ліквідність не вимагає від нас завищених ставок, тому підстав до перегляду я поки не бачу. Цілий рік ми спостерігали «втечу в якість», коли українці стали, нарешті, менше ганятися за нечуваними депозитними ставками, а почали аналізувати. Всім стало зрозуміло, що надійний банк, який не має проблем з ліквідністю, навряд чи стане пропонувати захмарні ставки за депозитом», – стверджує FinMaidan голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. «Ми не плануємо підвищувати ставки за депозитами найближчим часом, і точно не будемо ініціаторами цього процесу на ринку», – сказав начальник відділу депозитних продуктів і поточних рахунків Укрсоцбанку Ірина Стрепетова.
Але установи, які відчувають проблеми з ліквідністю, усе ж будуть змушені підвищити ставки. «Довіру до банківської системи підірвано. Крупні банки з іноземним капіталом і держбанки, у яких є ліквідність, не підвищуватимуть ставки, однак невеликі кредитні установи, які стоятимуть перед вибором – вмирати або підвищувати ставки, швидше за все, виберуть друге», – сказав FinMaidan топ-менеджер одного з українських банків. Директор департаменту депозитів Універсал Банку Андрій Звізло вважає, що підвищення за короткими вкладами в цілому по системі не перевищить 0,5-1%. За вкладом на один місяць банки пропонують до 25%.
Не відмовляться банкіри й від акційних продуктів. «Розуміючи настрої та потреби клієнтів, ми запустили спеціальну пропозицію для нових клієнтів – короткостроковий депозит на 45 днів зі ставками до 23% у гривні, до 12% в доларах і до 11% в євро. Але це рішення ніяк не пов'язано з підвищенням облікової ставки. Наша мета – розширення бази клієнтів», – говорить Андрій Звізло.
Підвищення ціни грошей відбувається тоді, коли через зростання курсу банки починають відчувати дефіцит самої гривні. «Зростання офіційного курсу гривні до долара США несе ризики погіршення банківських нормативів і автоматичного зниження обсягу вільної ліквідності», – заявили в Незалежній асоціації банків. При цьому ефект від зростання курсу НБУ на обсяг обов'язкових резервів буде відкладено на один місяць через особливості чинної методології розрахунку.
Кредитів немає
І хоча облікова ставка прямо впливає на вартість рефінансування (банки заборгували НБУ понад 100 млрд грн) і, як наслідок, на загальну ціну кредитів, які видаються банками, в НБУ вважають, що «підвищення процентних ставок мінімально вплине на активність реального сектора економіки». Середньозважена ставка за довгостроковими гривневими кредитами для бізнесу, за розрахунками НБУ, становить 17,1%, для населення – 26,6%. «Ми не використовуємо рівень облікової ставки НБУ для визначення цінової політики. Ми будемо виходити з оцінки можливого подальшого розміщення залучених коштів з мінімальними ризиками, тобто можливості кредитувати клієнтів», – говорить член правління ОТП Банку Володимир Мудрий.
І хоча підприємства потребують фінансування, обслуговувати кредити вартістю понад 20% річних вони не готові. Єдині продукти, які користуються попитом, – овердрафти і короткострокові кредити на поповнення обігових коштів. «Ми не плануємо підвищувати кредитні ставки: не хочемо зробити їх непідйомними для бізнесу. Поки нам вдається нарощувати частку МСБ в портфелі, і ми хотіли б зберегти цю тенденцію», – говорить Філіп Жоаньє. «Банки можуть встановити ставку кредитування хоч 50% річних. Але якщо підприємства не брали кредити під 20%, то й під 50% вони їх не візьмуть», – поскаржилися FinMaidan в іншому банку.
Портфелі схудли
Однією з головних проблем банківської системи минулого року стало небажання населення зберігати свої заощадження на банківських рахунках. Однак відтік відбувався нерівномірно – деяким установам навіть вдалося наростити свої портфелі. Хоча сумарно гривневий портфель депозитів у 35 банках скоротився на 32,5 млрд грн.
FinMaidan вивчив динаміку роздрібних депозитів найкрупніших і крупних банків. Найбільший відтік гривневих коштів був у ПриватБанку – 9,65 млрдгрн. «По-перше, у нас абсолютно не найбільший відтік по системі. Треба дивитися у відносному вираженні до портфеля, тоді виходять зовсім інші відтоки. І ще: ми вільно повертали і повертаємо депозити як у гривні, так і валюті. Тоді як у банках, де неможливо отримати депозит, відтоків немає, – говорить прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. – Аби змінити ситуацію, ми продаємо валюту під депозит, і зараз відтоків немає. У нас досить високі ставки. Ми бачимо приплив клієнтів з інших банків, і не тільки тих, вкладникам яких виплачуються компенсації з ФГВФО». У процентному співвідношенні з показником "-15,9%" ПриватБанк зайняв серед 15 найбільших банків лише 8-е місце, пропустивши вперед банки, які втратили від 18,8% до 58% роздрібних депозитів у національній валюті.
Друге місце з відтоку гривневих депозитів – у банку «Дельта», його вкладники забрали 4,22 млрд грн. На третьому місці – Ощадбанк з відтоком у 2,61 млрд грн. Постраждали установи з російським капіталом: ВТБ Банк (-2,15 млрд грн), Сбербанк Росії (-2,02 млрд грн) і Промінвестбанк (-1,25 млрд грн). Депозити в гривні збільшили всього три установи в групі найбільших – ОТП Банк (+825 млн грн), Укргазбанк (+203 млн грн) і Укрексімбанк (+116 млн грн), і три в групі великих – «ІНГ Банк Україна», Імексбанк і Фідобанк.
Ситуація з валютними депозитами була набагато складнішою. Жодному з 35 найбільших банків не вдалося зупинити відтік валюти. Сумарно вони втратили $6,8 млрд вкладів (це від 54,7 до 107,8 млрд грн, виходячи з курсу НБУ на початок та кінець 2014 року). Найбільше валюти громадяни винесли з Приватбанку (-$2,16 млрд), Сбербанку Росії (-$722 млн) і «Дельти» (-$544 млн).
Ощадний підхід
Банкіри вважають, що в поточній складній ситуації важливим є не обсяг залучених коштів, а своєчасність розрахунку з вкладниками. «Навіть зараз, незважаючи на важку фінансову ситуацію в країні, наша ліквідність становить 7 млрд грн. Це дозволяє без затримок виконувати усі зобов'язання – нашим клієнтам незнайоме таке поняття, як затримка виплати депозиту. І хоча 2014-й був важким роком, ми відзначаємо за його підсумками невелике зростання гривневого депозитного портфеля», – говорить фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі. Гривневі кошти фізосіб скоротились у банку на 1,04 млрд грн.
Учасники ринку розповідають, що відмовившись від депозитів, їхні клієнти воліють зберігати заощадження у банківських сейфах. «У нас заповнено 99% усіх сейфів у відділеннях», – говорить голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. У зв'язку з таким високим попитом банкіри планують збільшити доходи від здачі сейфів в оренду. «Не дивно, що багато банків навіть трохи підвищили тарифи на оренду сейфів, адже попит зростає, і ми не очікуємо його зниження в 2015 році. В цілому тарифи протягом останніх трьох-чотирьох місяців збільшилися приблизно на 10-15%. Добова ціна оренди маленької комірки становить 5-10 грн, середньої – 6-16 грн, великої – 10-25 грн», – говорить заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко. Сейфи забезпечують швидкий доступ клієнту до його заощаджень – 100-відсоткова ліквідність. Єдиний ризик, хоча й доволі низький, це пограбування самого сейфу.
Топ-10 банків по відтоку гривневих депозитів населення в 2014 році, млрд грн
| № | Банк | Сума, млрд грн | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -9,651 | -15,9 |
| 2 | "Дельта" | -4,216 | -27,7 |
| 3 | Ощадбанк | -2,612 | -9,1 |
| 4 | ВТБ Банк | -2,145 | -58,1 |
| 5 | Сбербанк Росії | -2,021 | -56,4 |
| 6 | Райффайзен Банк Аваль | -1,987 | -19,6 |
| 7 | ВіЕйБі Банк | -1,688 | -23,9 |
| 8 | Промінвестбанк | -1,250 | -25,5 |
| 9 | Укрсоцбанк | -1,041 | -15,5 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,901 | -18,7 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Топ-10 банків по відтоку валютних депозитів населення в 2014 році, $ млрд
| № | Банк | Сума, $ млрд | Динаміка, % |
| 1 | ПриватБанк | -2,157 | -38 |
| 2 | Сбербанк Росії | -0,722 | -56 |
| 3 | "Дельта" | -0,545 | -40 |
| 4 | Укрексімбанк | -0,296 | -25 |
| 5 | ВТБ Банк | -0,272 | -64 |
| 6 | "Надра" | -0,252 | -51 |
| 7 | ПУМБ | -0,247 | -33 |
| 8 | Ощадбанк | -0,236 | -26 |
| 9 | Укрсоцбанк | -0,235 | -36 |
| 10 | УкрСиббанк | -0,223 | -41 |
Джерело: розрахунки на основі даних НБУ
Релізи
ТОП-новости
