Нова серія

Банкіри завершують підготовку нового законопроекту про переведення валютної іпотеки в гривню. Про це сьогодні повідомили в Незалежній асоціації банків України (НАБУ). Проектом закону «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані для придбання єдиного житла» буде запропоновано перевести в гривню всі валютні іпотечні кредити на суму до 2,5 млн грн (за курсом на початок 2015 року). Проект документа поки не оприлюднено, але журналісти отримали копію пояснювальної записки.

Конвертація валютної позики в гривневу проходитиме за офіційним курсом Нацбанку на день реструктуризації. Після чого частину боргу буде списано. Усім громадянам, які брали кредити на купівлю єдиного житла, а також на купівлю землі для будівництва такого житла, банки пробачать не менше 25% боргу. Але окремим категоріям обіцяні великі «знижки». Тим, у кого житло підпадає під категорію соціального (квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м), спишуть не менше 50%; інвалідам, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним сім'ям – понад 70%. Учасників АТО, які отримали інвалідність, і спадкоємців загиблих в зоні АТО повністю звільнять від боргу. Це має зробити закон соціально орієнтованим.

Такі розміри списань означають, що за нинішніх коливань курсу близько 22 грн/$ реальний курс конвертації для позичальників склав би 11-16,5 грн/$. Списання 70% еквівалентно курсу 6,6 грн/$. Умовою переведення кредиту стане відсутність прострочення на 1 січня 2014 року, коли курс був ще 7,99 грн/$, або його повне погашення перед реструктуризацією. Але й цього недостатньо: станом на 1 липня 2015-го позичальник не повинен мати прострочення більше 30 днів. Штрафи, що виникли за останні півтора року, будуть списані, а всього через шість місяців після набрання чинності цього закону буде знято мораторій на примусове стягнення житла.

У разі реструктуризації ставка кредиту не змінюється – її зафіксують на три роки. Потім вона буде підвищена до рівня Українського індексу ставок за депозитами фізосіб для річних гривневих вкладів (UIRD) плюс 3%. Це вартість залучення грошей у населення плюс адміністративні витрати банку. За нинішнього рівня UIRD іпотечна ставка склала б 24-25% річних. Але до 2018 року НБУ хоче знизити інфляцію до 6% плюс-мінус 2%. Якщо ставка за депозитами буде на рівні інфляції, то позичальники зможуть розраховувати на 10-11%, як вони платять у валюті.

Рішення для більшості

Закон дозволить банкам йти на поступки, наприклад, змінювати систему погашення з ануїтетної на диференційовану, зменшувати ставку за кредитом або використовувати лояльніший курс конвертації. Ця ініціатива, на думку банкірів, краще, ніж пропозиції законопроекту № 1558-1, який «завис» у парламенті. Також закон замінить Меморандум, який так і не запрацював. «Ми дійшли до того, що цю проблему потрібно вирішувати законом, аби від позичальників не було скарг, що якісь банки його не виконують. У цьому проекті ми враховуємо ту групу людей, яка виконувала свої зобов'язання до січня 2014 року, коли курс пішов угору, і вони не змогли платити», – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Нацбанк підтримує цю ініціативу. «Ми вітаємо те, що банки домовилися. Меморандум підтримали не усі банки, але реструктуризація все-таки проводилася. Щоб уніфікувати підхід до реструктуризації, потрібен закон. Плюс прийняття закону в такій редакції дозволить припинити спроби прийняття популістського закону», – заявила директор департаменту банківського нагляду Нацбанку Катерина Рожкова. Зміна позиції НБУ і банкірів більше не суперечить позиції МВФ. В оновленому меморандумі відсутнє зобов'язання президента Петра Порошенка ветувати валютний закон. Це означає не те, що глава держави підпише законопроект № 1558-1, а те, що Україні дозволено прийняти подібний закон, якщо збитки, яких зазнають банки, не загрожуватимуть стабільності фінансової системи.

Поточні труднощі

Позичальники, які зараз не платять за кредитами, або інвестували позикові кошти в ринок нерухомості з комерційною метою, з цього закону нічого не отримають. «Ми не готові давати великі дисконти тим, хто платоспроможний і на кому криза не позначилася. Хоча окремим позичальникам, які дійсно не можуть платити, ми даємо дисконти навіть розміром 60%», –зазначає голова правління Альфа-банку Вікторія Михайльо.

Банкіри нарікають, що позичальники стали жертвою своїх же помилок, що популістський законопроект № 1558-1, який загрожував банкам збитками в 100 млрд грн, мав хоча б мінімальні шанси стати законом. «Після прийняття цього закону 16 тисяч реструктуризацій кредитів, які були у нас на підписі, були заморожені. Клієнти сказали, що вони чекатимуть переведення по 5,05 грн», – розповіла голова Укрсоцбанку Тамара Савощенко.

Позичальники хочуть більше

Автори законопроекту обіцяють, що він поширюватиметься і на кредити в збанкрутілих банках – конвертацію і списання проводитимуть тимчасові адміністратори та ліквідатори. Це актуально у світлі банкрутства банку «Надра» і Дельта Банку, які мали значні портфелі роздрібної валютної іпотеки. Відхід таких банків з ринку «поліпшив» офіційну статистику. За словами Катерини Рожкової, від початку року кількість валютних позичальників скоротилася на 17,7 тис. – до 55,7 тис., а їхній борг – на $1,2 млрд, до $2,4 млрд.

Офіційні представники позичальників підтримують такий варіант реструктуризації кредитів в умовах інших реальних альтернатив. «Але тут не враховані люди, що брали кредити на якісь поточні потреби під заставу свого єдиного житла. Тобто людям, які взяли кредити на купівлю житла, пощастило, а ті, хто брав кредити під своє житло, можуть його втратити», – побоюється член Громадської ради при Нацбанку Ярослава Авраменко.

Чи буде держава з коштів платників податків покривати збитки банків або ж усі втрати візьмуть на себе акціонери кредитних установ, поки невідомо. «Якщо суспільство хоче більшого пробачення боргу, банки матимуть великі збитки і звільнять більше людей. Тому держава і Нацбанк мають взяти участь у цьому процесі», – вважає член правління Креді Агріколь Банку Галина Жукова.