Уряд вирішив не чекати грудня і на три місяці раніше зазначеного в держбюджеті терміну підвищити соціальні виплати. З 1 вересня середній прожитковий мінімум зросте на 160 грн – до 1330 грн. «Це спричинить перерахунок мінімальної пенсії та мінімальної зарплати. У зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму зросте більш ніж 80 видів соціальних виплат», – заявив міністр соціальної політики Павло Розенко. Соцстандарти в середньому підвищаться на 13%, а для кваліфікованих працівників (з 4-го тарифного розряду) – на 18%. Підвищення торкнеться 12,5 млн громадян, на ці цілі держбюджет витратить близько 10 млрд грн.

Верстат відпочиває

Міністр фінансів Наталія Яресько попередила, що підвищення виплат погоджено з МВФ. Раніше Фонд вимагав від України зниження дефіциту держфінансів. «Наприкінці серпня ми склали всі пазли і дійшли висновку, що ситуація в економіці стабілізувалася. У нас з'явився неемісійний ресурс для підвищення соцстандартів», – запевнила вона. За її даними, доходи загального фонду бюджету в січні-серпні склали 310 млрд грн при плані в 294,6 млрд грн. З різниці в 15,4 млрд грн дві третини буде спрямовано на соцвиплати.

Додаткові доходи отримані за рахунок високої девальвації та інфляції, а також посилення адміністрування ПДВ. «Основних факторів зростання надходжень два. Перший – зростання надходжень від ПДВ з імпорту внаслідок девальвації та введення тимчасового імпортного збору. Другий – введення електронної системи адміністрування ПДВ, що дозволило нам щомісячно збільшувати збори на 1,5-2 млрд грн», – пояснила Наталія Яресько.

Люди оцінять

Економісти не заперечують, що питання підвищення соцстандартів «перезріло». «Соцвиплати потрібно було підвищувати, як тільки почалося коректування споживчих цін у зв'язку зі зміною цінової та валютної політики Кабміну і Нацбанку. До речі, програма МВФ і Світового банку, яку зараз виконує Україна, передбачає компенсації найвразливішим верствам населення. Однак час і характер появи рішення про підвищення соцвиплат викликають питання, хоча Мінфін оголошував раніше про пошук коштів для такого підвищення», – говорить старший аналітик ІК Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері. Джерела підвищення мінімальних стандартів поки обмежені. «Пенсіонери і бюджетників не жирують. Але й економіка в кризі. Без зниження податкового тиску зростання не буде», – вважає представник громадянської платформи «Нова країна», президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

Підвищення соцвиплат було заплановано на 1 грудня, тобто після місцевих виборів 25 жовтня, тепер же воно відбудеться на початку передвиборної гонки. Cоцвиплати не прискорять інфляцію, а лише підтримають споживчий попит, який скоротився через зростання цін у січні-липні на 40%. «Восени очікується підвищення тарифів ЖКГ і традиційна сезонна хвиля інфляції. Ця ініціатива може бути з'їдена інфляцією», – вважає начальник відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Єгор Перелигін. Лише електроенергія з 1 вересня подорожчає на 20%, а споживчі ціни в цілому в 2015 році зростуть у півтора рази. «Ми не проводили індексацію, ми підвищили рівень життя найбільш незахищених верств населення, зарплати і пенсії яких прив'язані до прожиткового мінімуму», – обґрунтував Павло Розенко.

Неефективне вкладення

Заявлене підвищення не буде навантаженням на держбюджет. «Судячи зі звітів про високі залишки уряду на казначейському рахунку, а також про перевиконання дохідної частини центрального й місцевих бюджетів, на підвищення соціальних стандартів підуть ці накопичення. Прем'єр-міністр заявляв, що на казначейських рахунках накопичено близько 30 млрд грн. А на соціальні виплати планують направити всього 10 млрд грн», – зазначає Тантелі Ратувухері.

Грошовим надлишкам можна було знайти інше застосування. «Ці кошти вимиті з знесиленої економіки. Звичайно, слід їх віддати в економіку назад. Але ще краще не займатися перерозподілом через бюджет, а дати можливість бізнесу використовувати зекономлені від податків гроші для зниження вартості товарів і послуг, що станеться за умови достатньої конкуренції, або для розвитку бізнесу та створення нових робочих місць», – вважає Тарас Козак.

Також ці кошти могли б бути спрямовані на проекти у сфері енергетики та імпортозаміщення. «Їх краще було б направити на будівництво сховища переробленого ядерного палива. Україна зіткнеться з великою проблемою в 2018-2019 роках, якщо не вирішуватиме це питання. Відсутність такого технологічного та інфраструктурного комплексу сприяє вимиванню валюти з економіки країни, тому що ми змушені оплачувати переробку і тимчасове зберігання доларами США», – зазначає Єгор Перелигін.