Велике вливання

Парламент України ще в січні визнав Росію країною-агресором. Але це не зупиняє інвестиції російських банків у їхні українські «дочки». ВТБ Банк оголосив про найбільшу на ринку докапіталізацію: акціонери «увіллють» в нього 14,5 млрд грн, що дозволить наростити капітал до 25,3 млрд грн (зростання з 6-го на 3-е місце). Нові гроші в Україну не надійдуть: в акції будуть конвертовані міжбанківські кредити, раніше надані материнським банком ВТБ.

ВТБ Банк позиціонує зростання капіталу в 2014-2015 роки на 19,9 млрд грн як найбільшу докапіталізацію українського комерційного банку. «Рішення про збільшення статутного капіталу прийнято за результатами стрес-тестування і є сильним позитивним сигналом для регулятора, наших клієнтів і ринку», – запевняє голова правління ВТБ Банку Костянтин Вайсман.

Фінансова звітність банку показує наявність у нього проблем. Збиток установи в I півріччі досяг 1,37 млрд грн, а норматив адекватності регулятивного капіталу за мінімального рівня в 10% впав до 8,05%. Із загального обсягу зобов'язань в 36,3 млрд грн, станом на 30 червня, на міжбанківські валютні кредити прийшлося 21,7 млрд грн (60%).

Інші російські інвестори також фінансують «дочок». Зовнішекономбанк, підконтрольний уряду РФ, збільшив капітал Промінвестбанку наприкінці минулого року на 4,7 млрд грн, а в квітні 2015-го оголосив про додаткову емісію на 9,2 млрд грн – до 21,8 млрд грн. Сбербанк Росії не збільшував свого капіталу, як і «майже російський» Альфа-банк. «НБУ почав діагностику активів і стрес-тестування найбільших банків, в тому числі Дочірнього банку Сбербанку Росії. За результатами діагностики капітал Дочірнього банку Сбербанку Росії буде відновлено до необхідного, за даними НБУ, рівня», – повідомили в прес-службі Сбербанку Росії.

Аналогічний спосіб збільшення капіталу – конвертація кредитів материнської структури в капітал – застосовано і в Укрсоцбанку (капітал зріс на 5,55 млрд грн). Держбанки поки не оголошували допемісію: в 2014 році Ощадбанк отримав 11 млрд грн, Укрексімбанк – 5 млрд грн.

Ліберальна позиція

Згода Зовнішекономбанку і банку ВТБ, які контролюються російським урядом і російським Федеральним агентством з управління державним майном, на підтримку «дочок» пояснюється лояльністю української влади, яка не має наміру застосовувати які-небудь істотні санкції до банків з російським капіталом. Наприклад, 28 червня набрав чинності закон «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно з яким російським інвесторам фактично заборонено володіти українськими компаніями, що мають ліцензії на здійснення будь-яких операцій. Під дію цього правила потрапили всі фінансові установи (страхові компанії, біржі, торговці цінними паперами тощо), але тільки не банки. Хіба що банки були позбавлені брокерської ліцензії на операції з ЦП.

Нацбанк також дотримується нейтральної позиції щодо російських банків. Цьому навіть не заважає той факт, що російські ВТБ, Сбербанк Росії і Зовнішекономбанк потрапили під санкції з боку США. Український Промінвестбанк навіть окремим пунктом опинився в цьому чорному списку, але й в такому випадку Нацбанк не має наміру застосовувати до нього будь-які заходи впливу. Хоча відповідно до постанови № 346 регулятор може в такій ситуації обмежувати роботу банку. Минулого року від цього постраждав Всеукраїнський банк розвитку. Рада Євросоюзу застосувала санкції до його власника Олександра Януковича. Далі Нацбанк визнав цю установу неплатоспроможню, і зараз її мають ліквідувати.

Промінвестбанку такий ризик не загрожує, оскільки він надто великий і важливий для системи. «Акціонери Промінвестбанку повинні докапіталізувати його на значну суму. Крім того, це створює загрозу фінансовій стабільності, оскільки це один з системно важливих банків», – пояснив місяць тому перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук. На п'ять найбільших російських банків припадає тільки валютних роздрібних вкладів на $ 1,077 млрд.

Політичне питання

Ідеї обмежити діяльність російських банків виникали в парламенті VII і VIII скликань. Депутати від «Свободи» і «Радикальної партії Олега Ляшка» подавали проекти рішень про заборону або націоналізацію установи з російським капіталом. Проте ці ініціативи навіть ніхто не розглядав у сесійній залі.

Тому єдина санкція, якої можуть побоюватися в Кремлі, – це невиконання економічних нормативів, у тому числі щодо капіталу, резервів та ліквідності. «Позиція Нацбанку в цьому питанні досить однозначна: банки, які за результатами діагностики не зможуть надати адекватний план реструктуризації, основним пунктом якого буде докапіталізація, а також не зможуть виконувати цей план, будуть виведені з ринку», – говорить голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. Тому бажання російських банків докапіталізуватися цілком зрозуміле.