Бізнес підпав під злиття і поглинання

Бізнес підпав під злиття і поглинання

Обсяг ринку злиттів і поглинань минулого року виріс більш ніж в півтора рази і перевищив 0,5 млрд євро. В поле зору інвесторів потрапили банки, агробізнес, енергетика і природні ресурси. Цього року інтерес покупців, перш за все внутрішніх, до активів зростатиме.


Підйом ринку

Покупці вже не можуть проходити повз низьких цін на український бізнес. Минулоріч обсяг угод злиття і поглинання зріс на 57% – до 554 млн євро, підрахували в спеціалізованому британському агентстві Mergermarket і юридичній фірмі Aequo. «Кількість публічних угод збільшилася до 44», – розповів керуючий партнер Aequo Денис Лисенко. Найбільшою стала купівля «Кернел» компанії «Українські аграрні інвестиції» за 127 млн євро.

Кількість укладених в Україні M&A-угод виявилася максимальною за чотири роки, адже в 2014 році було укладено 37 угод, в 2015-му – 30, а в 2016-му – 41. Щоправда, за обсягом угод український ринок M&A ще не досяг показників 2014-го.

Ще однією особливістю 2017 року стало те, що 75% угод укладалися за участю українських компаній, і лише в 25% угод брали участь іноземні гравці. При цьому більшість угод були структуровані через іноземні юрисдикції. На думку партнера компанії Linklaters Деніела Казенса, це дозволить вирішувати можливі суперечки в рамках англійського права.

«Пожвавлення на ринку пов'язане з активністю локальних інвесторів. Великі гравці всередині країни, які зуміли пережити кризу і зберегти якісь кошти, зацікавлені в консолідації ринку. Їхня мета – купити цікаві для них активи за стресовою ціною і наростити частку ринку. Про глобальну активізацію інвестиційної активності можна буде говорити після того, як на ринок почнуть повертатися іноземні інвестори, але поки їх майже немає», – вважає керуючий директор інвестиційно-банківського департаменту ІК Concorde Capital Сергій Чуйкін.

Найбільшу кількість угод було укладено в банківському секторі та агробізнесі – 33% і 8%. Покупці цікавилися також активами в сфері енергетики (14%) і телекомунікацій (11%). Агробізнес зайняв 33% від загальної суми угод M&A в 2016-2017 роки (в порівнянні з 16% в 2014-2015 роки). Сергій Чуйкін зазначає, що в агросегменті злиття і поглинання відбуваються в тому числі між середніми і дрібними гравцями.

«За останні два-три роки ми спостерігаємо істотне зростання вартості активів. Наприклад, вартість прав оренди землі зросла мінімум вдвічі. Почасти це можна пояснити тим, що інвестори перебувають в очікуванні земельної реформи, яку вимагає від нас МВФ. При цьому ми бачимо інтерес не тільки в рослинництві, а й в проектах, пов'язаних з аграрною інфраструктурою і зерновою логістикою. Інвестори активно дивляться на проекти, пов'язані з переробкою сільгосппродукції, інвестують в овочівництво, розведення ягід, будівництво теплиць, дивляться на якісь нішеві напрямки, наприклад, в тренді органіка», – перераховує Сергій Чуйкін.

Незважаючи на те що багато інвесторів цікавляться IT-напрямком, поки воно не зайняло істотної частки. «Знакових угод та інвестицій досить мало, називати це інвестиціями в українську економіку можна з дуже великою натяжкою», – вважає Сергій Чуйкін.

MA1

Відлуння світових тенденцій

Деніел Казенс каже, що 2017 рік був рекордним за сумою угод на глобальному ринку M&A. «Найактивнішим є телекомунікаційний сектор. У географічному розрізі найбільша кількість угод усе ще припадає на Америку, тоді як частка Європи зростає», – розповів він. У Центральній та Східній Європі (в тому числі Росії та Туреччині) Україна входить до топ-3 за кількістю угод, але суми невеликі.

І хоча в Україні на операції у фінансовому секторі припадає основна частка M&A, активність в цьому сегменті знижується. У 2016-2017 роках в порівнянні з 2014-2015 роками кількість та сума операцій зменшилися – з 37% до 33% і з 42% до 33% відповідно. Нагадаємо, торік Індустріалбанк приєднав Експрес-банк, а Сергій Тігіпко купив ВіЕс Банк у групи Сбербанку.

Цього року показники будуть ще нижче. «Поки ми не бачимо покупців. У інвесторів є пам'ять, тому вони поки не готові вкладати в український фінансовий сектор. Ще один аспект – це питання конкуренції. Якщо інвестори побачать, що ринок росте і гравці отримують прибуток, то інтерес до цього напрямку виросте», – вважає керуючий директор, керівник інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital Брайан Бест. Банки, які не знаходять покупців, здають свої ліцензії Нацбанку.

MA2

Ризикові перспективи

Нинішній рік може поліпшити показники 2017-го. «Очікуємо, що M&A-активність зростатиме і в 2018 році», – прогнозує Денис Лисенко. Передумовами до цього є макроекономічна і валютна стабілізація, а також зростання кількості угод в сфері нерухомості, що пояснюється досягненням прийнятного рівня цін для покупців.

Одним з каталізаторів на ринку нерухомості стане розпродаж заставних активів банками. «Ціни досить привабливі, ринок стабільний, в заставі у банків знаходиться велика кількість цікавих об'єктів», – зазначає Брайан Бест.

Водночас різкого сплеску чекати не доводиться. «Інвестор не йде в Україну не тому, що у нас немає цікавих проектів для інвестицій або низька прибутковість, а тому що є високі ризики. Велика кількість іноземних інвесторів вже мали досвід інвестицій в Україну, і багато хто з них втратили свої гроші», – говорить Сергій Чуйкін.

Стримуючими факторами є низький рівень захисту прав інвесторів і кредиторів, низька купівельна спроможність і падіння споживчого попиту, масова еміграція населення, військовий конфлікт на сході України і втрата частини території. «Для тих, хто добре розуміє внутрішню ситуацію, інвестиції в Україну – це великі можливості. Ті інвестори, які готові ризикувати і не бояться інвестувати в нинішніх умовах, найвірогідніше, виграють в середньостроковій перспективі», – вважає Сергій Чуйкін. Хоча Брайан Бест визнає, що Україна поки що не цікава міжнародним суверенним і пенсійним фондам. Для них суми угод в Україні дуже незначні.

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу